Ухвала суду № 25415163, 19.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р. Справа № 95364/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Запотічного І.І, Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Сютик Н.І.

за участю представників: позивача Єрьомкіна М.В., відповідача Крижановської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Авто-Хелп» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авто-Хелп» до Ягодинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Авто-Хелп» звернулось до суду із позовом до Ягодинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» № 41 та № 42 від 28.02.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскільки в товаросупровідних документах, наданих постачальником, автомобіль зазначений як, новий, що відповідало його зовнішньому вигляду, даним спідометра і т.п. Автомобіль та документи були представлені для митних процедур і пройшли їх у встановленому порядку, без зауважень, всі нараховані митницею платежі були сплачені. Про те, що вказаний автомобіль раніше, нібито, ввозився на територію України фізичною особою, підприємству стало відомо від працівників митниці в січні 2012 року, з громадянином ОСОБА_4 підприємство ніяких стосунків не має і не мало.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Авто-Хелп» до Ягодинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» № 41 та № 42 від 28.02.2012 р. відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема судом не прийнято до уваги висновок спеціаліста Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № 93-03/78 від 26.03.2012 р., відсутність вчинення порушень службовими особами платника податку. Просить постанови суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача, апелянта у справі, у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив. Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена із повним з'ясуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На підставі наказу Ягодинської митниці від 20.01.2012 року № 24 робочою групою по проведенню невиїзної документальної перевірки Ягодинської митниці в період з 31.01.2012 року по 10.02.2012 року було проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи «Авто-Хелп» в частині правильності визначення коду товару відповідно до УКТЗЕД при митному оформленні товару «легковий автомобіль марки «Land Rover» моделі «Rannge Rover», новий, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2, виробник «Land Rover Group Ltd GB», за ВМД №205000022/2011/002834 від 15.03.2011 року, оформлення якої здійснювалось Ягодинською митницею.

За результатами перевірки складено акт № н/0005/12/205000009/31102099 від 10.02.2012 року, в якому митницею зроблено висновок про те, що під час митного оформлення вищезазначеного автомобіля код товару визначено неправильно, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання, в наслідок порушень вимог групи 87 Митного тарифу України затвердженого законом України «Про митний тариф України», вимог розділу IV «Акцизний податок», ст.ст. 190, 215 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим розраховано суму заниження податкових зобов'язань в сумі 87000,16 грн., з них: акцизний податок (085) - 72500,13 грн., та ПДВ (028) - 14500,03 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 року №41, яким ПП «Авто-Хелп» визначено податкове зобов'язання в сумі -72501,13 грн. основний платіж податкове зобов'язання в сумі 64974,03 грн. з них: 51979,22 грн. - основний платіж - акциз на транспортні засоби; 1,00 грн. - штрафні санкції. Податковим повідомленням-рішенням № 42 від 28.02.2012 року ПП «Авто-Хелп» визначено податкове зобов'язання в сумі 14501,03 грн., з них: 14500,03 грн. - основний платіж - податок на додану вартість, з товарів увезених на територію України; 1,00 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач, здійснюючи декларування вищевказаного автомобіля, несе відповідальність за інформацію, зазначену у ВМД.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

15.03.2011 року ПП «Авто-Хелп» згідно ВМД № 205000022/2011/002834 ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «Land Rover» моделі «Rannge Rover», новий, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2, виробник «Land Rover Group Ltd GB».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації, яка міститься в модулі «Пасажирський пункт пропуску» ПІК «Інспектор 2006», автомобіль марки «Land Rover» моделі «Rannge Rover», кузов № НОМЕР_2, виробник «Land Rover Group Ltd GB» на реєстраційних номерних знаках НОМЕР_3 під керуванням громадянина ОСОБА_4 26.12.2010 року заїжджав на митну територію України та 18.02.2011 року виїжджав за межі митної території України.

З заяви громадянина ОСОБА_4 м. Хаген Німеччина, поданої на ім'я начальника Ягодинської митниці 28.01.2011 року вбачається, що він звертався з проханням видати йому посвідчення митниці на тимчасову реєстрацію строком на 1 рік на автомобіль «Land Rover» моделі «Rannge Rover», 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_2, виробник «Land Rover Group Ltd GB», ввезений ним через Ягодинську митницю 26.12.2010 року.

До заяви ОСОБА_4 додано копії документів, а саме: технічного паспорта № НОМЕР_4 від 26.11.2010 року, паспорта громадянина ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 з відміткою про постійне проживання в Німеччині, талону реєстрації місця перебування особи на термін з 27.12.2010 року по 26.12.2011 року.

З посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії АF № 0121703 від 28.01.2012 року виданого Ягодинською митницею вбачається, що на легковий автомобіль марки «Land Rover» моделі «Rannge Rover», виготовлений 26.11.2010 року, кузов № НОМЕР_2, ввезений в Україну громадянином ОСОБА_4, видане реєстраційне посвідчення для тимчасового користування строком до 25.12.2011 року.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що наявність технічного паспорта на ім'я громадянина ОСОБА_4 № НОМЕР_4 від 26.11.2010 року, виданого Німеччиною на легковий автомобіль марки «Land Rover» моделі «Rannge Rover», кузов № НОМЕР_2 підтверджує реєстрацію цього автомобіля уповноваженим органом іноземної держави, який надавав право ОСОБА_4 експлуатувати його на постійній основі та вважається таким, що був у користуванні, що є підставою для його класифікації в товарній підкатегорії 8703339010 згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» транспортними засобами за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що були у користуванні, слід вважати такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Згідно наказу Держмитслужби України від 30.12.2010 року № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», в додаткових загальних положеннях до групи 87 УКТЗЕД. Зазначено, що по всій Класифікації «нові транспортні засоби» означає транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані; по всій Класифікації «транспортні засоби, що використовувались», означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз.

Згідно Податкового кодексу України до товарів, задекларованих за кодом 8703339010 згідно УКТЗЕД, застосовується ставка акцизного податку у розмірі 2,5 євро за 1см3.

Відповідно до п. 6. Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 71 від 02.02.2011 р., під час проведення перевірки посадові особи митного органу приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо, а також роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

Відповідно до п.п. 41.1.2. п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

і

Підставою для нарахування податкових зобов'язань є норми п.п. 54.3.6 п.54.3. ст. 54 Податкового Кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Враховуючи вищенаведене, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає в податковій (митній) декларації. Нарахування контролюючим органом сум грошового зобов'язання самостійно є виключенням і здійснюється лише у передбачених законом випадках, і серед них не передбачено обов'язку контролюючого органу під час митного оформлення товарів нараховувати митні платежі та податки.

Відповідно до п.п. 23 та 25 п. З Порядку здійснення митного контролю митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року, під час здійснення митного контролю здійснюється перевірка правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 та ВМД); перевірка наявності коштів передоплати в сумі, необхідній для сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за цією ВМД.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення митного оформлення вказаного вище автомобіля, визначення та нарахування суми митних платежів Ягодинською митницею не здійснювалося. Даний обов'язок був покладений на платника податків, а саме позивача, ПП «Авто-Хелп».

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби № 307 від 09.07.1997 року, графи 33, 47 ВМД, в яких наводяться дані про код товару згідно з УКТЗЕД та відомості про нарахування податків і зборів, заповнюються декларантом.

Згідно п. 5.2. вищевказаної Інструкції відомості заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» встановлено, що після прийняття ВМД для оформлення декларант несе відповідальність за наведені у ній відомості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що здійснюючи декларування вказаного автомобіля, позивач несе відповідальність за інформацію, зазначену ним у ВМД. Декларуючи автомобіль як новий, підприємством занижено податкове зобов'язання, оскільки даний транспортний засіб не є новим і повинен класифікуватися згідно УКТЗЕД в товарній підкатегорії 8703339010 із сплатою мита за ставкою 10 %, та за ставкою акцизного податку 1 євро за 1 см3.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином у ПП «Авто-Хелп» виникло податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість та акцизного податку, сума якого відповідно до вимог Податкового Кодексу України була самостійно визначена контролюючим органом - Ягодинською митницею.

Що стосується посилань апелянта на ту обставину, що автомобіль, який ввозився підприємством пройшов митне оформлення без зауважень та нараховані митні платежі буди сплачені, то відповідно до ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Щодо висновку спеціаліста, який не взято до уваги судом першої інстанції, то такий не є висновком відповідної експертизи та даний на адвокатський запит Мохнюка М.В.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга Приватного підприємства «Авто-Хелп» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Авто-Хелп» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у адміністративній справі № 2а-0370/1072/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 24.07.2012р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді І.І.Запотічний

С.М. Кузьмич