Ухвала суду № 25413434, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-29087/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2009р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010р.

у справі №2а-3903/09/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва (надалі -ДПІ у Святошинському районі м.Києва)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн»(надалі -ТОВ «ВПФ Метапродакшн»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромп»(надалі -ТОВ «Ремпромп»)

про стягнення коштів в дохід держави, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»на користь ТОВ «Ремпромп» вартість виконаних робіт в розмірі 7080,00грн. а також стягнення з ТОВ «Ремпромп»на користь держави вартість виконаних робіт в розмірі 7080,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010р., у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття у справі нового рішення про задоволення позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, на виконання усної угоди ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»виконало ремонт стріли і гідросистеми автокрану КС 3575, що підтверджується актом виконаних робіт від 17.04.2008р., а ТОВ «Ремпром»прийняло виконані роботи та оплатило її в сумі 7080,00грн., що підтверджується податковою накладною від 30.04.2008р. №204.

Разом з тим, в ході проведеної перевірки ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»посилаючись на приписи ст.228 ЦК України, якою обумовлено підстави визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, податковий орган дійшов висновку про нікчемність укладеного між відповідачами правочину. При цьому, позивач вказує, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2008р. визнано недійсним свідоцтво та статут ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»з дати їх державної реєстрації - з 03.05.2007р., а також визнано недійсною реєстрацію платником ПДВ від дати внесення до реєстру платників ПДВ, тобто з 21.05.2007р.

Обґрунтовуючи вимоги позову податковий орган стверджує, що є зазначені договірні відносини між ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»та ТОВ «Ремпромп»є нікчемними в силу вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а господарське зобов'язання, яке виникло на підставі зазначеного правочину недійсне на підставі ст.207 Господарського кодексу України.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності між відповідачами, до матеріалів справи надано первинні бухгалтерські документи у т.ч. податкову накладну.

При цьому, згідно приписів п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Між тим, під час судового розгляду справи посилання позивача на вимоги статті 203 ЦК України, стосовно невідповідності укладеного правочину діючому законодавству, та не спрямовання правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, судами не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених господарських відносин.

Визначення ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»податкового зобов'язання з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Святошинському районі м.Києва №0001552310/0 на підставі акта документальної перевірки від 06.07.2009р. №139/23-60/35081942, на що посилається податковий орган як на підставу в обгрунтуванння вимог, також не може бути достатнім та беззастережним доказом нікчемності правочину.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ухилення однією із сторін угоди від сплати податкових зобов'язань не може бути підставою для висновку про нікчемність угод, здійснених в ході господарської діяльності цим суб'єктом господарювання, оскільки наслідком такого ухилення може бути адміністративна або кримінальна відповідальність посадових осіб саме цієї юридичної особи.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак