Ухвала суду № 25413043, 16.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2012 р. м. Київ К/9991/60636/11

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

при секретарі Мартиненко І.В.

за участю представників

позивача Зелінського С.А.

відповідача Шевченка Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011

у справі № 2а-2947/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс СК»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 23.03.2011 № 0000010700 у повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для зменшення позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 6634375,00 грн. та визначення штрафних санкцій в сумі 1658593,75 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 29.12.2010 № 8571/07-008/33605656, про порушення позивачем вимог п. 102.5 п. 102 Податкового кодексу України та п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, яке полягало у неправомірному використанні позивачем при обчисленні суми податкового зобов'язання з ПДВ залишку від'ємного значення (рядок 26 декларації), який виник за період з січня 2007 року по листопад 2007 року на загальну суму 6634375,00 грн. та щодо якого на дату подання декларації з ПДВ за жовтень 2010 року збіг строк давності у 1095 днів.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію суду апеляційної інстанції щодо відсутності у податкового органу підстав застосовувати до спірних відносин, які виникли у жовтні 2010 року (час формування позивачем показників декларації з податку на додану вартість), положень Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Така позиція відповідає конституційному принципу, закріпленому у статті 58 Конституції України, за яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 стосовно юридичних осіб вказав, що надання зворотної дії в часі може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, чого у даному випадку немає.

До того ж, як було встановлено судом апеляційної інстанції, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з посиланням на п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення надсилається контролюючим органом у разі зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податку відповідно до розділу V Податкового кодексу України.

Спірне задеклароване позивачем від'ємне значення податку на додану вартість розраховано останнім відповідно до п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Дана норма закону встановлює строк, не пізніше якого дозволено платникам податку на додану вартість подавати заяву на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів або на їх відшкодування у випадках, передбачених законодавством, зокрема на повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і не поширює такий строк на правовідносини, що виникли з приводу формування платником суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яке може бути заявлено до бюджетного відшкодування за визначених Законом України «Про податок на додану вартість»умов.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло