Ухвала суду № 25413036, 10.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року м. Київ К-35803/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009 у справі № А38/368-07 за позовом Повного товариства "Ломбард Денис і Компанія" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Повне товариство "Ломбард Денис і Компанія" звернулось з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції та податкової вимоги.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009, задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, працівниками податкового органу було проведено планову документальну перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог норм закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»з 01.01.2004 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт від 19.12.2006 № 762/220/25542624.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме непридбання торгового патенту з надання побутових послуг, які на думку податкового органу є основним видом діяльності позивача.

На підставі встановлених порушень податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.05.2007 №0001202302 на суму 1920,00 грн., а 29.05.2007 позивачу була виставлена податкова вимога на загальну суму 4723,00 грн.

Спеціальним законом, який визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, є Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Згідно приписів ч. 1-2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

Під побутовими послугами у зазначеному Законі визначено діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 576 «Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню»затверджено перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, до яких, зокрема, відносяться послуги ломбардів.

Проте, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який вступив в силу з 22.08.2001., встановлено загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Положеннями ст. 1 цього Закону, визначено фінансову установу як юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг

Приписами ч.1-2 ст. 2 цього ж Закону зазначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.

Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Таким чином, із набранням чинності Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»діяльність ломбардів в Україні регулюється його приписами, що в свою чергу дає підстави для висновку щодо безпідставності доводів податкового органу стосовно того, що послуги, які надає позивач є побутовими, відтак спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було правомірно скасовано судами першої та апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Державної податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2009 у справі № А38/368-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко