Ухвала суду № 25412820, 17.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року м. Київ К-9638/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Вінницької області від 20.12.2005 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі № 11/418-04 за позовом Закритого акціонерного товариства "Бершадьмолоко" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень.

Постановою господарського суду Вінницької області від 20.12.2005, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.05.2008, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного висновку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у липні-вересні 2004 року була проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства Товариством за період з 01.03.2003 по 01.06.2004, за результатами якої було складено акт від 03.09.2004 №7/26/00418018.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.7.7. ст. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", що стало підставою для ухвалення податкового повідомлення-рішення від 08.09.2004 № 0000532600/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60 174,00 грн., у тому числі основний платіж 40 116,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 20 058,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 08.09.2004 № 0000572600/0, яким визначено завищення підприємством суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 35 103,00 грн. (на яку зменшено суму відшкодування у картці особового рахунку) та зобов'язано сплатити штрафну санкцію в сумі 17 551,50 грн.

За висновком податкового органу внаслідок неправильного оформлення позивачем первинних документів (відомостей, квитанцій) факт сплати коштів особистим селянським господарствам як дотації не підтверджений, що зобов'язує позивача включити зазначену суму до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість до загальної податкової декларації.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено здійснення господарських операцій по закупці молока у населення. Крім того, висновками судово-економічних експертиз від 12.05.2005 №161 Е та №3846/13563/13564 встановлено безпідставність висновків акту перевірки в частині визначення порушень позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" документально та нормативно не підтверджується.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин з приводу реалізації прав та обов'язків сторонами в якому виник спір) до 01.01.2004 сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм нарахування та виплат дотацій на період з 01.01.1999 до 01.01.2004 переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі встановлений Порядком № 805. Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності.

Цей Порядок не поширюється на операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, закупленої не в живій вазі, з продажу імпортованої сировини, з продажу молока і м'яса в живій вазі посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах.

Відповідно до п. 4 Порядку № 805 під час приймання закуплених молока та м'яса в живій вазі від сільськогосподарських підприємств (господарств) переробні підприємства виписують квитанції за формами ПК-1 і ПК-3, а від особистих селянських господарств - за формами ПК-2 і ПК-3а. У квитанціях, крім ваги та вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком зазначаються суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 № 202 "Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2002 № 722/7010) встановлені типові форми приймальної квитанції, приймально-розрахункової відомості про видачу грошей за закуплене молоко від населення та реєстру про закупівлю молока у господарства населення.

Так, приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою № 1-ТН (МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

Суди встановили, що надані позивачем документи (приймальні квитанції на закупівлю молока та молочних продуктів, відомості на виплату грошей за молоко, реєстри на закупівлю молока в господарствах) відповідають встановленим вище вимогам.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Вінницької області від 20.12.2005 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі № 11/418-04 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко