Ухвала суду № 25411178, 13.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р.справа № 2а-0870/2626/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

за участі сторін та їх представників:

представника позивача Іоффе В.Л. довіреність від 20.04.2011 року;

представника відповідача Крючек К.В. довіреність від 28.03.2012 року;

представника відповідача Варьонова А.О. довіреність від 28.03.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/2626\11 за позовною заявою Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури -Вакатов»і компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

вСТАНОВИЛА:

В квітні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя №0000380806/0 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 142 562,00 грн., в тому числі 761 708,00 грн. за основним платежем та 380 854,00 грн. штрафні ( фінансові) санкції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя № 0000380806/0 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 142 562,00 грн., в тому числі 761 708,00 грн. за основним платежем та 380 854,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав щодо завищення валових витрат по операціях з придбання матеріалів, комплектуючих виробів, запчастин у підприємств ТОВ «ЗНТК»ТОВ «ЦОКОЛЬ», ТОВ НПМ-2009, ТОВ «ТСЦ ЮГ»прийшов до висновку про те, що зазначені господарські операції мали реальний характер, в підтвердження чого у позивача видаткові та податкові накладні, розрахункові та платіжні документи, податковим органом зворотного не доведено. Відносно завищення валових витрат з операцій, пов'язаних з організацією та утримання Державної пожежної частини у розмірі 741 755, 71 грн., прийшов до висновку, що отримані в результаті організації діяльності Державної пожежної частини № 23 послуги є послугами пов'язаними з охороною праці у позивача та відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включаються до складу валових витрат і безумовно використовуються позивачем саме у зв'язку із здійснення ним господарської діяльності. Щодо завищення валових витрат на суму страхових платежів у розмірі 1944295 грн. зазначив на те, що укладені між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Примор'є»договори страхування фінансових ризиків відповідно до вимог Закону України "Про страхування" не були розірвані або визнані недійсними, оскільки до страхових ризиків, згідно зазначених Договорів страхування були віднесені збитки внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом договірних зобов'язань внаслідок недотримання умов та строків виконання контрагентом фінансових зобов'язань, такі ризики безумовно пов'язані із здійсненням позивачем господарської діяльності, що в силу приписів п.п. 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України № 334/94 є підставою для включення відповідних витрат із страхування до валових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року по справі № 2а-0870/2626/11 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що в ході проведених перевірок не було підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за перевіряємий період, що свідчить про укладення з контрагентами нікчемних правочинів без мети настання реальних наслідків. Крім того щодо укладених з Головним управлінням Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Запорізькій області договорів про організацію на підприємстві Державної пожежної охорони МНС України зазначили, що створена пожежна частина є державною, яка підпорядковується ГУ МНС України в Запорізькій області та підлягає бюджетному фінансуванню, отже витрати на її утримання не призводять до отримання доходу, а відтак витрати за цими договорами не вважаються здійсненими з метою їх подальшого використання у господарській діяльності. Щодо порушення за договорами страхування фінансових ризиків зазначив, що за умовами договорів поставки передбачено поставку товару після отримання стовідсоткової передплати та прийшли до висновку, що внаслідок зазначених умов відсутній страховий ризик.

Позивач подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав на те, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Просили здійснити заміну відповідача по справі на належного правонаступника -Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби.

Колегія суддів, порадившись на місці ухвалила допустити в якості правонаступника відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнав та вказав на те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи згідно акту №75/08-06/05755559 від 09.09.2010 р., складеного за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2010 р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, серед іншого, встановлено порушення товариством вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закон занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 761 708 грн., в тому числі по періодах: 2007 рік -262 835 грн., 1 квартал 2008 року -11 695 грн., півріччя 2008 року -88 058 грн., 3 квартали 2008 року 292 210 грн., 2008 рік -311301 грн., 3 квартали 2009 року -80 268 грн., 2009 рік 156 450 грн., 1 квартал 2010 року 31 122 грн.

21 вересня 2010 року уповноваженою особою податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення № 0000380806/0, яким позивача визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства в розмірі 1 142 562,0 грн., з яких 761 708,0 грн. -за основним платежем, 380 854,0 -штрафні (фінансові) санкції (а.с.184).

Застосування згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення №0000420806/0 штрафних (фінансових) санкції ґрунтується на висновку акту перевірки про нікчемність договорів поставки по придбанню товарів (послуг) з ТОВ «ЗНТК»(договори поставки №2/43-5-20 від 24.02.2009р.,№2/43-8-40 від 05.10.2009р., №2/43-8-3 від 14.01.2010р.); з ТОВ «Цоколь»(договір№2/43-5-39 від 28.09.2009р.); з ТОВ «НМП-2009»(договір №2/43-5-46 від 24.11.2009р.) та з ТОВ «ТСЦ ЮГ», як таких, що не направлені на реальне настання правових наслідків, та у зв'язку з цим безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат по операціях з придбання матеріалів, комплектуючих виробів у підприємств ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ «ТСЦ ЮГ на загальну суму 360 778, 98 грн. Окрім того, щодо порушення про утримання пожежної частини податковий орган дійшов до висновку про те, що витрати пов'язані з укладанням договорів по пожежній охороні не призводять до отримання доходу, відповідно такі витрати не вважаються здійсненими з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності. Також відповідач прийшов до висновку про порушення за договорами страхування фінансових ризиків, оскільки за умовами договорів поставки передбачена поставка товару після отримання стовідсоткової передплати, внаслідок чого відсутній страховий ризик.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з висновками акту перевірки, які не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно п.п.5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а також охороною праці.

Згідно п.п. 5.3.5. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283-ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями, діючого на момент виникнення спірних правовідносин - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та бухгалтерського обліку.

Первинні бухгалтерські документи повинні відповідати вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»тобто мати обов'язкові реквізити: назву документа ( форму); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані для перевірки видаткові накладні, розрахункові та платіжні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та підтверджують факт здійснення господарських операцій. Позивачем правомірно було включено до складу валових витрат за договорами поставки товарів, що в подальшому використовувались в господарській діяльності позивача.

Податковим органом не надано належним доказів не відповідності первинних бухгалтерських документів вимогам діючого законодавства.

При цьому з постанови ст. слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області від 15.04.2011 р. про закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину в діях службових осіб ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури»вбачається, що вилученими в ході досудового слідства документами повністю підтверджуються господарські операції щодо придбання ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури»у ТОВ «ЗНТК», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «Цоколь»та ТОВ «ТСЦ ЮГ»комплектуючих виробів та запчастин для виробництва трансформаторного обладнання. Наявність зазначених комплектуючих виробів і запчастин у ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури»та їх використання у господарській діяльності підприємства підтверджено в ході слідства.

Також, судова колегія вважає правомірним відхилення судом першої інстанції висновку податкової інспекції про безпідставне віднесення до складу валових витрат з організації та утриманням Державної пожежної частини у розмірі 741 755,71 грн., зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно п.п.5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а також охороною праці.

Витрати на забезпечення пожежної охорони охоплюються витратами у зв'язку з охороною праці, оскільки Закону України «Про охорону праці»визначає охорону праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про пожежну безпеку»передбачено, що забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Відповідно до ст. 5 цього Закону власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи зобов'язані, зокрема розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід; відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержання забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу, тощо.

Укладення та виконання договорів №GI 000016 від 01.01.2004 р. та № GI 001225 від 10.01.2008 р., предметом яких було здійснення систематичного пожежно-технічного дослідження об'єктів товариства, цілодобовий централізований нагляд за протипожежним станом, проведення інструктажу працівників з питань пожежної безпеки та евакуації тощо, є наданням послуг, що пов'язані з охороною праці на підприємстві та використовуються у господарській діяльності. Надання послуг за вказаними договорами підтверджується актами виконаних робіт.

Щодо завищення валових витрат на суму страхових платежів у розмірі 194 4295 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно до пп.5.4.6 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до валових витрат включаються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі урожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаною з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податків іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладання такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я, або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних та юридичних осіб.

Як видно з матеріалів справи протягом періоду, що перевірявся позивачем були укладені договори страхування фінансових ризиків з компанією «Примор'є», об'єктом страхування за якими були майнові інтереси позивача пов'язані зі збитками внаслідок невиконання (неналежного) виконання контрагентом страхувальника договірних зобов'язань. Зазначені договори страхування фінансових ризиків оформлені відповідно до вимог Закону України «Про страхування».

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач включав до складу валових витрат суму витрат за договорами страхування фінансових ризиків за відсутність страхового ризику, колегія суддів не приймає, оскільки підписання договорів страхування передує даті отримання коштів від покупців-нерезидентів. Наявність у договорах з контрагентами такої умови як передоплата (50-100 відсотків) не може свідчити про відсутність ризику невиконання фінансових зобов'язань з боку контрагентів. Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність ризиків відноситься до компетенції страхової компанії , з якою укладається договір страхування.

На підставі викладено колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми страхових платежів за договорами страхування фінансових ризиків, укладених між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Примор'є» на загальну суму 1 944 295 грн.

За викладеного судова колегія не вбачає в межах апеляційної скарги встановлених законом підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, прийнятої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі № 2а-0870/2626/11 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст. 212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 09.04.2012 року)

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко