Ухвала суду № 25410944, 08.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р.справа № 11/77/09-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача - Свідерський К. Е. (дов. від 03.11.2011 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 19 березня 2009 року

у справі № 11/77/09-АП

за позовом державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне комунальне підприємство «Бердянський міськводоканал»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.53), просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2008 р. №0000992310/0 в частині донарахування 127342,83 грн. суми податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірі 63671,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача в акті перевірки, що став підставою для донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у визначеній вище сумі, а саме: безпідставне включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з втрат води понад встановлені норми (тобто води, що не була використана в господарській діяльності позивача, не відповідає фактичним обставинам правовідносин платника податку із споживачами послуг водопостачання та не ґрунтується на нормах податкового законодавства. Здійснення водопостачання пов'язано з наявністю обов'язкових втрат, граничні розміри яких затверджено Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 05.10.06 № 546. Втрати в технологічному процесі виробництва та транспортування води не залежить від суб'єкта підприємницької діяльності. Підставою для нарахування податкового зобов'язання стали не технологічні втрати води в мережах водопостачання (які включаються до тарифу), а понаднормативне споживання води споживачами, тобто води, яка була поставлена споживачам При цьому відповідачем не проведена податкова оцінка здійснених позивачем господарських відповідних операцій. Та обставина, що позивач вимушений нести збитки у зв'язку з встановленням державою в інтересах споживачів обмежень (тарифів та норм споживання) на водопостачання, не впливає на направленість його діяльності -отримання прибутку, у зв'язку з чим висновок відповідача про безпідставність віднесення суми в розмірі 127343,13 грн. до податкового кредиту є безпідставним.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000992310/0 від 26.05.2008 в частині визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 127342,83 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 63671,42 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.151), в якій, посилаючись на порушення сум першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач самостійно вказував, що вартість понаднормативних втрат води не відноситься до складу валових витрат, а отже не відноситься до господарської діяльності. Крім того, позивачем не надано доказів того, що втрата води є явищем природним і не залежить від діяльності позивача. Суд не дослідив і не встановив дійсний характер понаднормативних втрат води. В висновки суду суперечать рішенню міськвиконкому, не узгоджуються з довідками про втрати води, надані самим підприємством, тоді як бухгалтером підприємства в поясненнях до акту перевірки вказано, що невиробничі витрати (понаднормативні втрати) склали 764,3 тис. грн., в т.ч. ПДВ -127,4 тис.грн. Втрати води через зношеність водопровідної мережі не можуть бути направлені на отримання доходу чи використані в господарській діяльності підприємства, тому її втрати не можна відносини до таких, що використовуються в господарській діяльності платника податку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без розгляду, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, за результатами якої складений акт №084/23-508/03327109 від 16.05.2008.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4, п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством за 2007 рік занижено податок на додану вартість в сумі 134962 грн., в т.ч. по періодах: червень -30724,46 грн., серпень -4215,50 грн., вересень -72939,63 грн., грудень -27082,71 грн.

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000992310/0 від 26.05.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в загальному розмірі 202443 грн., із яких основний платіж -134962 грн., штрафні (фінансові) санкції -67481 грн.

Позивачем оскаржується визначене податковим органом вказаним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі за основним платежем -127342,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -63671,42 грн.

Підставою для донарахування позивачеві вказаних сум стали наступні висновки акту перевірки №084/23-508/03327109 від 16.05.2008.

Позивачем в порушення пп.7.4.4 пп.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно включались до складу податкового кредиту в червні, вересні та грудні 2007 року суми податку на додану вартість по операціях з втрат води понад встановлених норм (тобто води, яка не була використана в господарській діяльності) в сумі 127343,13 грн.

Протягом 2007 року підприємство отримувало покупну воду від КП «Облводоканал»м. Запоріжжя, за договором № 4 від 07.11.06 на послуги з водопостачання. Оплата за воду здійснюється за фактичний об'єм поставленої води за ціною 1,75 грн./м3 з урахуванням ПДВ.

Сума податку на додану вартість у складі вартості покупної води з урахуванням нормативу втрат води, які затверджені розпорядженням міського Голови № 546-р від 05.10.06, в межах 33,46% від поданої води в розподільчу мережу міста у повному обсязі відносилась до складу податкового кредиту.

Фактичні втрати води за 2007 рік склали 39,17%, що вище граничного рівня на 5,72%. Основною причиною завищення нормативу втрат води є зношення системи водопостачання міста.

Обсяг понаднормативних втрат води визначено в квартальних довідках планового відділу підприємства. Вартість обсягу понаднормативних втрат води не відносилась підприємством до складу валових витрат (відбувалось коригування валових витрат по придбанню води щоквартально, про що свідчить журнал-ордер № 6 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»), внаслідок чого податковим органом зроблений висновок, що вказана вода не використовувалась в господарській діяльності підприємства, відповідно, податок на додану вартість у складі вартості такої води не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Сума податку на додану вартість, зайво віднесена до складу податкового кредиту, - 127343,13 грн. визначена, виходячи з даних квартальних довідок планового відділу про реалізацію води та втрат в мережах водопостачання.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про помилковість таких висновків податкового органу.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Господарською діяльністю згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Як вбачається з матеріалів справи, водопостачання є основним видом діяльності позивача. Позивач забезпечує безперебійне постачання населенню, підприємствам та організаціям питної води відповідно до діючих державних стандартів, тобто ця діяльність є регулярною та постійною і передбачена його Статутом.

Для забезпечення своєї статутної діяльності позивач в 2007 році отримував воду в межах укладеного з КП «Облводоканал»Запорізької обласної ради (виробник) договору про надання з водопостачання №4 від 07.11.2006, відповідно до якого виробник зобов'язується забезпечити позивачу (споживачу), який є оптовим споживачем, надання послуг з водопостачання води на господарські, побутові та виробничі потреби в обсязі, передбаченому в п.2.1. цього договору, а споживач зобов'язується прийняти надану питну воду та оплатити її у порядку та на умовах цього договору.

За даними довідки головного бухгалтера підприємства (пояснення до акту перевірки) за перевіряє мий період з 01.01.07 по 31.12.07 підприємство отримало від постачальників воду на загальну суму 14143,5 тис. грн., в т.ч. ПДВ -2357,2 тис. грн.

На виробничу і господарську діяльність використано води на суму 13379,2 тис. грн., в т.ч. ПДВ -2229,6 тис. грн.

Невиробничі витрати (понаднормативні втрати) склали 764,3 тис. грн., в т.ч. ПДВ -127,4 тис. грн., відображені підприємством в бухгалтерському обліку.

На валові витрати віднесена сума 13379,2 тис.грн., в т.ч. ПДВ - 2229,6 тис. грн.

В податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2007 рік враховано витрати на покупну воду на суму 9744,4 тис. грн., податковий кредит складає 1948,9 тис. грн.

Загальна сума податку на додану вартість 1948892,64 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів на підставі отриманих від КП «Облводоканал»належним чином оформлених податкових накладних з дотриманням правил п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а.с.81-93).

При цьому за даними податкового обліку включена до податкового кредиту сума податку на додану вартість не перевищує суму податкового кредиту в складі вартості отриманої питної води, віднесеної до складу валових витрат у звітних податкових періодах 2007 року.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги, які ставляться до первинних та зведених облікових документів, обовязкові реквізити, які повині мати ці документи, містяться в ч.2 цієї статті.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

При цьому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.п.1.5, 1.7 Порядку).

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в томі числі, висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю. У разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, - зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення (пп.2.3.2 Порядку).

В даному випадку висновок про завищення податкового кредиту в податкових періодах червні, вересні, грудні 2007 року зроблений податковим органом, виходячи з даних квартальних довідок планового відділу підприємства (а.с.63-65) про розрахунки понаднормативних втрат води, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинними документами не є.

Первинні документи, які б свідчили про фактичне не використання визначеного податковим органом обсягу отриманої позивачем за договором № 4 від 07.11.2006 води у власній господарській діяльності позивача в червні, вересні, грудні 2007 року, відповідачем в акті перевірки №084/23-508/03327109 від 16.05.2008 не визначені, не подані, в матеріалах справи відсутні.

За приписами пп.4.3.1, 4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом, коли під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

За приписами вказаного Закону перевірка із застосування непрямих методів для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється, крім того, потребує дотримання відповідної процедури.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що визначаючи позивачеві суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 127343,13 грн. згідно з пп. «б»пп.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та нараховуючи позивачеві штрафну санкцію в розмірі 63671,42 грн., відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень, що передбачені законами України.

Відповідачем не доведено в установленому порядку факт порушення позивачем пп.7.4.4 пп.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в загальній сумі 127343,13 грн.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2008 №0000992310/0 в частині донарахування 127342,83 грн. суми податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірі 63671,42 грн.

Передбачених ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 19 березня 2009 року у справі № 11/77/09-АП -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська