Постанова № 25410707, 18.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2012 № 18/057-09/17/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Гордова Г.Л.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю №1346 від 17.07.2012;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3 (особисто);

2. не з'явився;

3. не з'явився;

4. не з'явився;

5. не з'явився;

6. не з'явився;

7. не з'явився;

8. не з'явився;

9. не з'явився;

10. не з'явився;

11. ОСОБА_4 (особисто);

12. не з'явився;

13. не з'явився;

14. не з'явився;

15. не з'явився;

16. не з'явився;

17. не з'явився;

18. не з'явився;

19. не з'явився;

20. не з'явився;

21. не з'явився;

22. ОСОБА_5 (особисто);

23. не з'явився;

24. не з'явився;

25. ОСОБА_6 (особисто)

26. не з'явився;

27. не з'явився;

28. не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_7

на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2012

по справі №18/057-09/17/8 (суддя - Скутельник П.Ф.)

за позовом ОСОБА_7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбудіндустрія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підгаєцький Андрій Павлович, приватний нотаріус Київського нотаріального округу

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_9

3. ОСОБА_10

4. ОСОБА_11

5. ОСОБА_12

6. ОСОБА_13

7. ОСОБА_14

8. ОСОБА_15

9. ОСОБА_16

10. ОСОБА_17

11. ОСОБА_4

12. ОСОБА_18

13. ОСОБА_19

14. ОСОБА_20

15. ОСОБА_21

16. ОСОБА_22

17. ОСОБА_23

18. ОСОБА_24

19. ОСОБА_25

20. ОСОБА_26

21. ОСОБА_27

22. ОСОБА_5

23. ОСОБА_28

24. ОСОБА_29

25. ОСОБА_6

26. ОСОБА_30

27. ОСОБА_31

28. ОСОБА_32

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

Суть спору та апеляційної скарги:

ОСОБА_7 (далі - Позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" (далі - Відповідач) про визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" в розмірі 35,75% статутного капіталу товариства та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" звернутися у встановленому чинним законодавством України порядку до державного реєстратора Києво-Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Відповідача щодо включення ОСОБА_7 до складу учасників товариства, як такого що володіє часткою у розмірі 35,75 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія".

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що Відповідач в порушення вимог законодавства відмовляється проводити державну реєстрацію змін до установчих документів товариства у зв'язку з набуттям Позивачем права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" в розмірі 35,75 % статутного капіталу товариства.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2009 позов задоволено повністю, вирішено: визнати ОСОБА_7 власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія", що складає 14 (чотирнадцять) грн. 15 коп. (35,75 %) статутного капіталу товариства, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" звернутися у встановленому чинним законодавством України порядку до державного реєстратора Києво-Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" про включення ОСОБА_7 до складу учасників товариства, як власника частки у статутному капіталі, що складає 14 (чотирнадцять) грн. 15 коп. (35,75 %), стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбудіндустрія" на користь ОСОБА_7 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2009 постановлено: рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2009 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2009 скасовано, рішення господарського суду Київського області від 16.04.2009 року залишено в силі.

Постановою Верховного суду України від 17.11.2009 постанову Вищого господарського суду України від 19.08.2009, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2009 та рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010 провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2010, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2010 ухвалу господарського суду Київської області від 08.02.2010 скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.10.2010 у справі №18/057-09/17 - у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 у справі № 18/057-09/17 в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 скасовано рішення господарського суду Київської області від 08.10.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 у справі № 18/057-09/17 та направлено справу на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Своє рішення Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не дано оцінку протоколу загальних зборів від 31.05.2008 б/н (т. 1 а.с. 66), не дано оцінку тому, що протокол загальних зборів від 31.05.2008 за №17 (т. 2 а.с. 12 (27) не відповідає порядку денному запрошення на загальні збори, не дано належної оцінки всім матеріалам справи в їх сукупності та не залучено в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Підгаєцького А.І.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2012 у справі № 18/057-09/17/8 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2012 у справі № 18/057-09/17/8.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №18/057-09/17/8.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте без всебічного та повного з'ясування дійсних обставин справи і належної правової оцінки зібраних доказів, з порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом ухвалено рішення без врахування вказівок суду касаційної інстанції, при наданні переваги одного доказу над іншими, з неправильним застосуванням вимог чинного законодавства, що регулюють захист переважного права на купівлю частки учасника товариства, та невірним застосуванням висновку Верховного суду України у даній справі.

Відповідач не скористався наданим правом на участь в судовому засіданні та наданні господарському апеляційному суду відзиву на апеляційну скаргу. Відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Треті особи в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги з тих підстав, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим при повному встановленні обставин та при вірному застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні третьою особою ОСОБА_4 було заявлено відвід судової колегії апеляційного суду у складі суддів Чорної Л.В., Смірнової Л.Г. та Тищенко О.В. з тих підстав, що існують обставини, що викликають сумнів в її неупередженості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 заяву третьої особи ОСОБА_4 про відвід судової колегії апеляційного суду у складі суддів Чорної Л.В.. Смірнової Л.Г. та Тищенко О.В. залишено без задоволення.

В судовому засіданні третьою особою ОСОБА_3 було заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема:

Заяв учасників товариства про відмову від першочергового права на частки у статутному капіталі товариства,

Колегія суддів апеляційного суду відхилила клопотання третьої особи ОСОБА_3 про витребування доказів з наступних підстав.

Третьою особою ОСОБА_3 ставиться питання про витребування від відповідача доказів, які за своїм змістом мали надаватися загальним зборам Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" та її учасникам під час їх проведення 31.05.2008, що в свою чергу дає підстави погодитись із запереченням представника позивача щодо неможливості надання витребовуваних документів, оскільки відповідні документи надавалися учасникам відповідача, а тому у позивача відсутні.

Крім того колегія суддів ставиться критично до твердження третьої особи ОСОБА_3 про те, що витребовувані докази має надавати саме позивач, оскільки станом на 31.05.2008 керівником відповідача був саме ОСОБА_3, а тому твердження заявника про відсутність вказаних заяв не підтверджується відповідними засобами доказування, як того вимагають ст.ст. 34 та 38 ГПК України.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вимога третьої особи про витребовування від позивача доказів, які в нього відсутні, свідчать про штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивач звернувся до господарського суду із даним позовом оскільки 31.05.2008 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія".

На зазначених зборах, окрім інших питань, зокрема, було розглянуто нотаріально посвідчені заяви учасників товариства про передачу позивачу своїх часток.

Відповідно до наявних в матеріалах справи нотаріально посвідчених заяв, які були подані та розглянуті на загальних зборах 31.05.2008 року, позивачу було передано частку статутного капіталу у розмірі 14,15 грн. (35,75 %), а саме:

частку ОСОБА_17 у розмірі 0.94 грн. (2.38 %)

частку ОСОБА_16 у розмірі 5,07 грн. (12,81 %);

частку ОСОБА_21 у розмірі 5,31 грн. (13,42 %);

частку ОСОБА_22 у розмірі 0,35 грн. (0,88 %);

частку ОСОБА_14 у розмірі 0,13 грн. (0,33 %);

частку ОСОБА_30 у розмірі 0,10 грн. (0,25 %);

частку ОСОБА_13 у розмірі 0,20 грн. (0,51 %);

частку ОСОБА_12 у розмірі 0,35 грн. (0,88 %);

частку ОСОБА_29 0,50 грн. (1,26 %);

частку ОСОБА_24 у розмірі 1,20 грн. (3,03 %).

Відповідач, відмовляючись проводити державну реєстрацію частки позивача, фактично заперечив перехід до позивача права власності на частку товариства, що й стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що 31.05.2008 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія", на яких були присутні 19 учасників: ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (за довіреністю представляв ОСОБА_27), ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_3 (за довіреністю представляв ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_18 ОСОБА_31), ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_5, ОСОБА_28 та ОСОБА_32, які володіють у сукупності 79,62% статутного фонду.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що рішення зборів 31.05.2008 року оформлені Протоколом №17 від 31.05.2008 року.

В матеріалах справи наявне запрошення на загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" що призначені на 31.05.2008 року (а.с. 105, т. 2). Зазначене запрошення на збори підписане особисто учасником відповідача ОСОБА_3, який на той час був директором товариства. Відповідно до запрошення в порядок денний були включені наступні питання:

1. Вихід зі складу учасників ОСОБА_11 у зв'язку із прийняттям Вищим господарським судом України постанови про переведення частки ОСОБА_11 на учасників товариства: ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_27;

2. Розгляд заяв учасників товариства ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про продаж своїх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" третій особі не учаснику товариства - ОСОБА_7;

3. Розгляд заяв учасників товариства про відступлення своїх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" іншому учаснику товариства;

4. Затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" в новій редакції;

5. Розгляд питання щодо роботи ОСОБА_3 на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія";

6. Вибори дирекції Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія";

7. Розгляд питання щодо подальшої роботи Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія";

8. Перерозподіл частки Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" в уставному капіталі товариства між учасниками товариства.

На зазначену обставину звернув увагу Вищий господарський суд України в Постанові від 01.03.2011 року у даній справі, зазначивши, що Протокол № 17, питання якого не відповідають питанням порядку денного в запрошенні, не може вважатися таким, що відображає дійсні обставини, що мали місце на зборах відповідача 31.05.2008 року.

Ст. 111-12 Еосподарського процесуального кодексу України встановлює, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З наведених підстав колегія апеляційного суду не може погодитися із висновком місцевого господарського суду , що порядком денним зборів були наступні питання:

1. Розподіл частки у статутному капіталі, яка належала ОСОБА_11, у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови про переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства за: ОСОБА_40, ОСОБА_3, ОСОБА_15 та ОСОБА_27;

2. Розгляд заяв учасників товариства про відступлення своїх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" учаснику товариства;

3. Розгляд заяв учасників товариства про відступлення свої часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" третій особі - не учаснику товариства ;

4. Затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" в новій редакції;

5. Розгляд питання щодо роботи ОСОБА_3 на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія";

6. Вибори дирекції Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія";

7. Розгляд питання щодо подальшої роботи Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія";

8. Перерозподіл частки Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" в уставному капіталі товариства між учасниками товариства.

В матеріалах справи відсутні докази того, що загальними зборами 31.05.2008 року приймалося рішення про зміну порядку денного зборів.

На вказану обставину також звернув увагу Вищий господарський суд України у Постанові від 01.03.2011 року про невідповідність порядку денного зборів у запрошенні на збори та Протоколі за № 17 від 31.05.2008 року.

Крім того, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що місцевий господарський суд визнав невідповідність Протоколу № 17 від 31.05.2008 року порядку денному, який зазначений в запрошенні на загальні збори (а.с. 105, т. 2) та встановив, що скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія", наслідки яких зафіксовані протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" № 17 від 31.05.2008, відбувалося з порушенням вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства».

Враховуючи відсутність доказів того, що рішенням загальних зборів 31.05.2008 року було змінено порядок денний, колегія апеляційного суду не може вважати обґрунтованим висновок місцевого господарського суду стосовно того, що рішення загальних зборів відповідача, що відбулися 31.05.2008 року, оформлені саме протоколом № 17 (а.с. 118-127, т. 2).

Крім того місцевим господарським судом не взято до уваги зауваження Вищого господарського суду України, викладені у Постанові від 01.03.2011 року, зокрема щодо наявності в матеріалах справи нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_12 від 20.05.2009 року, якими названі особи відкликають раніше подані загальним зборам заяви про вихід з товариства та передачі часток позивачу.

Наявність заяв від 20.05.2009 року є підтвердженням того, що зокрема ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_12, подавали загальним зборам відповідача заяви про передачу своїх часток позивачу, а тому колегія апеляційного суду не приймає наявні в матеріалах справи пояснення третіх осіб щодо того, що заяви ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_29, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не подавалися загальним зборам 31.05.2008 року та по них не приймалося рішення.

Крім того в судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 під час надання пояснень засвідчив, що на зборах 31.05.2008 року дійсно був присутній нотаріус, який засвідчував заяви учасників товариства про передачу своїх часток позивачу, що в свою чергу дає підстави стверджувати, що заяви ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_29, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були предметом розгляду на зборах 31.05.2008 року та по них приймалося рішення, що в свою чергу засвідчує факт передачі корпоративних прав позивачу із одночасним набуттям позивачем прав та обов'язків учасника, у відповідності з п. 5.2 Статуту відповідача.

Колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що Ухвалою суду від 13.05.2011 року у справі було призначено комплексну судово-технічну експертизу. На вирішення судово-технічної експертизи були поставлені наступні питання:

чи відповідає час виготовлення протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» від 31.05.2008 року №17 даті, яка вказана в ньому, чи він виготовлений пізніше;

який час минув після виконання тексту протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія» від 31.05.2008 року № 17;

яка приблизна дата виготовлення підписів на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія»;

чи виконані підписи на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія» особами, які в ньому вказані, чи іншими особами.

04.04.2012 року до суду через відділ діловодства за вхідним номером 5391 надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.03.2012 року за № 5293/11-33 про неможливість дачі висновку судового експерта щодо дати виготовлення протоколу загальних зборів від 31.05.2008 року за № 17 внаслідок відсутності науково-обгрунтованої методики по визначенню абсолютної давності друкованих текстів, виконаних за допомогою лазерного принтера.

Також, 04.04.2012 року до суду через відділ діловодства за вхідними номерами 5392. 5393 надійшли з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновки судово-почеркознавчої експертизи від 30.03.2012 року за № 3803/3804/12-32, за № 3805/3806/12-32,за№ 12412/11-32/3807/12-32.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 30.03.2012 року за №3803/3804/12-32, за № 3805/3806/12-32, за № 12412/11-32/3807/12-32 в протоколах зборів учасників товариства від 31.05.2008 року б/н підписи виконанні ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_24ОСОБА_14 та ОСОБА_15 особисто, рукописним способом ручкою без попередньої технічної підготовки та використання комп'ютерної техніки.

З наведеного вбачається, що учасники відповідача ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_24ОСОБА_14 та ОСОБА_15, подавши зборам товариства 31.05.2008 року відповідні нотаріальні заяви, заявили про свій вихід із товариства із одночасною передачею своїх часток позивачу. На підтвердження подання заяв та їх розгляд ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_41 та ОСОБА_15 засвідчили своїм підписом Протокол від 31.05.2008 б/н.

Оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зокрема нотаріальні заяви учасників товариства про передачу часток позивачу, нотаріальні заяви про відкликання раніше поданих загальним зборам заяв про вихід з товариства та передачі часток позивачу, враховуючи висновок судово-почеркознавчої експертизи від 30.03.2012 року за № 3803/3804/12-32, за № 3805/3806/12-32, за № 12412/11-32/3807/12-32, факт особистого підписання учасниками відповідача протоколу б/н від 31.05.2008 року, пояснення сторін, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що на загальних зборах відповідача 31.05.2008 року учасниками товариства ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 подавалися та були розглянуті заяви про передачу своїх часток позивачу.

Треті особи, заперечуючи проти позову, в судовому засіданні зазначили, що учасники товариства не подавали загальним зборам заяви про передачу своїх часток позивачу.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки докази того, що учасники товариства не подавали загальним зборам заяви про передачу своїх часток позивачу в матеріалах справи відсутні, колегія апеляційного суду не приймає твердження третіх осіб з наведених вище підстав.

Крім того, Протокол № 17 від 31.05.2008 року підписаний ОСОБА_15 (головою зборів) та ОСОБА_3 (секретарем зборів), не може вважатися належним доказом, оскільки до протоколу не додано реєстру учасників товариства, які голосували із питань порядку денного.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

П. 5.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" передбачає відступлення часток учасника не учаснику товариства шляхом безоплатної передачі із одночасним набуттям відповідної особи прав та обов'язків учасника товариства.

З урахуванням викладеного, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що наслідком розгляду загальними зборами відповідача заяв учасників товариства ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_29, ОСОБА_16 та ОСОБА_17. про передачу своїх часток позивачу є виникнення у позивача права власності на відповідну частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія".

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції з посиланням на положення ст. 147 ЦК України визнав, що набуття права власності позивача на частку, відступлену учасниками товариства, відбулося із недотриманням вимог законодавства щодо отримання згоди інших учасників товариства на відчуження часток, а тому за відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують надання такої згоди у встановленому законом порядку дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" господарські товариства створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.

Частиною 2 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судам корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року N 13 статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства та його посадових осіб.

Згідно п. 5.1. Статуту відповідача учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам товариства.

Згідно п. 5.2. Статуту відповідача відчуження учасником товариства своєї частки третім особам допускається, при наявності письмової згоди інших учасників товариства або відповідного рішення загальних зборів учасників товариства.

Пункт 5.2. Статуту відповідача також встановлює, що при передачі частки (її частини) третій особі, відбувається одночасно перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який продав чи іншим чином відступив її повністю або частково.

Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів свої часток, якщо домовленістю між учасниками не буде встановлений інший порядок здійснення цього права. Відчуження (придбання) здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для відчуження третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника передати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Місцевим господарським судом не взято до уваги те, що згідно із положеннями Статуту відповідача учасники товариства користуються переважним правом придбання частки у разі її продажу, а не на всі способи їх відступлення.

Зокрема колегія суддів зазначає, що Статут відповідача визначає різні за змістом права учасника, зокрема ч. З п.4.1 Статуту визначає права учасників вийти з товариства, а ч. 4 п. 4.1 Статуту визначає права учасників здійснити відчуження часток, у порядку встановленому законом.

В матеріалах справи наявні копії нотаріально посвідчених заяв учасників товариства ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_29, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, якими вони передали свої частки позивачу.

З аналізу змісту вказаних заяв вбачається, що передача часток учасників відбулася безоплатно, будь-яких доказів того що в даних правовідносинах наявні ознаки купівлі-продажу частки немає, а тому сторони не є продавцем і покупцем.

За таких умов колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про неправомірне застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин ст. 147 ЦК України, щодо необхідності отримання згоди інших учасників товариства на відчуження часток.

Крім того колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити на положення п.3.3 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14, які роз'яснюють, що абзац другий частини другої статті 147 ЦК України передбачає переважне право учасників товариства з обмеженою відповідальністю на купівлю частки (її частини) у статутному капіталі товариства, що відчужується. Оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, а також її обмін на інше майно.

Згідно з п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24.10.2008p. N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Пункт 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24 жовтня 2008 року визначає, що продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга ст. 147 ЦК, частина друга ст. 53 Закону України «Про господарські товариства») не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої ст. 362 ЦК України.

Судом першої інстанції не враховано також позицію Верховного суду України у справі N 6-5979кс01 за позовом Л. до ТОВ "Гастроном N 3 "Слов'янський" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ТОВ про вихід з товариства. Верховний суд України своєю ухвалою від 27 грудня 2001 р. скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва, яким було задоволено позов та ухвалу апеляційного суду м. Києва, якою було залишено зазначене рішення без змін. При цьому Верховний суд України зазначив, що відповідно до Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства може вийти з нього у встановленому порядку шляхом подання нотаріально посвідченої заяви товариству про вихід, яка є угодою і не може бути відізвана в односторонньому порядку та має розглядатися, як односторонній правочин.

В матеріалах справи відсутні докази того, що учасники Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" зверталися до судових органів із позовами щодо захисту порушеного переважного права, як того вимагає чинне законодавство, а тому колегія апеляційного суду приходить до висновку, що передача часток учасниками відповідача мала відбуватися у відповідності із вимогами ст. 147 ЦК України.

Крім того колегія апеляційного суду бере до уваги висновки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 17.02.2010 року по справі №К17/113-07-07/20/19, за позовом ОСОБА_23 до ОСОБА_11, ОСОБА_42 за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" та інших учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія» про переведення прав та обов'язків покупця.

Вищий господарський суд України в постанові від 17.02.2010 року по справі №К17/113-07-07/20/19 зазначив, що предметом спору у справі № К17/113-07/20/19 є вимога позивача - та третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору про переведення прав та обов'язків покупця за правочином та визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія".

Судами під час розгляду справи № К17/113-07/20/19 встановлено, що відповідач - ОСОБА_11 на підставі нотаріально посвідченої заяви від 05.06.2006 вийшов зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" та безоплатно передав свою частку у статутному фонді відповідачеві-2 ОСОБА_42, який не є учасником товариства.

При цьому Вищий господарський суд України виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства України, вважає, що суди попередніх інстанцій вірно застосували положення ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", а саме вимоги щодо переважного права на придбання частки учасниками товариства, стосується лише оплатних правочинів, зокрема, набуття права власності за договором купівлі-продажу. Право на переведення прав покупця, що передбачено ст. 362 Цивільного кодексу України, виникає у інших співвласників у разі відчуження частки у спільній частковій власності шляхом продажу.

Наведені обставини та норми чинного законодавства свідчать про безпідставність застосування судом першої інстанції ст. 147 ЦК України, як підстави для відмови в задоволенні позову, що в свою чергу є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім того місцевим господарським судом першої інстанції в порушення ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України взято до уваги нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія", оформлену протоколом № 20 від 14.07.2009 року та зареєстровану 16.10.2009 року державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Неправомірність застосування до спірних правовідносин нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія", зареєстрованої 16.10.2009 року, встановив Вищий господарський суд України в Постанові від 01.03.2011 року у даній справі, зазначивши, що рішення зборів оформлені протоколом № 20 від 14.07.2009 року було прийнято вже після виникнення спірних правовідносин.

Крім того колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із позицією місцевого господарського суду стосовно законності посилання на Постанову Верховного суду України від 17.11.2009 року у даній справі.

Зокрема місцевий господарський суду зазначив, що позивач на час виникнення спірних правовідносин не являвся учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія", а також стосовно того, що продаж учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромбудіндустрія" своїх часток статутного фонду товариства позивачу призводить до порушення прав інших учасників товариства на переважне придбання таких часток.

Верховний Суд України мотивував своє рішення тим, що судоми попередніх інстанції не з'ясоване питання про те, чи набув позивач прав учасника відповідача на час звернення до суду із даним позовом.

Під час попередніх розглядів справи господарськими судами досліджувалися питання, на які звернув увагу Верховний Суд України та досліджено питання наявності у позивача права на звернення до суду із даним позовом, що в свою чергу дає підстави стверджувати, що суди мають розглядати даний спір з огляду на фактичні обставини, що мали місце на загальних зборах відповідача 31.05.2008 року.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2012 року у справі № 18/057-09/17/8 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2012 року у справі №18/057-09/17/8 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» (08105, Київська область, Києво - Святошинський район, село Горенка, вулиця Садова, будинок 20, код ЄДРПОУ 13728565), що складає 14 (чотирнадцять) грн. 15 коп., що відповідно дорівнює 35,75 % статутного капіталу товариства.

4. Зобов'язати генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» (08105, Київська область, Києво - Святошинський район, село Горенка, вулиця Садова, будинок 20, код ЄДРПОУ 13728565) ОСОБА_3 (АДРЕСА_2. паспорт НОМЕР_4, виданий Ірпінським MB ГУ МВС України в Київській області 07 лютого 1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_3) провести реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо включення ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) до складу учасників товариства, що володіє часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія», що складає 14 (чотирнадцять) грн.. 15 коп., що відповідно дорівнює 35,75 % статутного капіталу товариства.

5. Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» (08105, Київська область, Києво - Святошинський район, село Горенка, вулиця Садова, будинок 20, код ЄДРПОУ 13728565) на користь ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) 5160 (п'ять тисяч сто шістдесят) грн. 60 коп. витрат на оплату судових експертиз, 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання постанови.

7. Матеріали справи № 18/057-09/17/8 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Смірнова Л.Г.