Рішення № 25410513, 24.07.2012, Господарський суд Чернігівської області

24.07.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру, 20 тел.678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

24 липня 2012 року Справа №5028/8/28/2012

За позовом: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112 (Чернігівська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Комсомольська, 53-Б, м. Чернігів, 14000)

до відповідача: Державного комунального підприємства Телерадіокомпанії "Ніжинське телебачення", пл. Леніна, 1, кім. 85, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 26538грн.08коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Телятніков В.О. -директор Чернігівської філії, довіреність №6207/9-09 від 28.12.2011р.

Від відповідача: не з'явився

ОСОБА_2 -головний бухгалтер Чернігівської філії Концерну, до участі у розгляді справи в якості представника позивача судом не допущена, оскільки довіреність видана на її ім'я на представництво позивача в господарському суді з порушенням вимог Цивільного кодексу України щодо її оформлення.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 23993грн.38коп. боргу за телекомунікаційні послуги, надані в січні-грудні 2011 року на підставі договору №118 від 15.12.2010р., 2544грн.70коп. пені, нарахованої за період з 16.01.2011р. по 08.05.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, яке відбулось 24.07.2012р., про що складено протокол, прийняв участь уповноважений представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату, проте уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив. Про поважність причини неявки суд не повідомлений. Клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надійшло.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторін, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи без участі представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2010 року між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Чернігівської філії (позивач у справі, виконавець за договором) та Державним комунальним підприємством Телерадіокомпанією «Ніжинське телебачення» (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір №118 (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги у відповідності до ліцензії на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення, а замовник, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання, зокрема, своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими виконавцем.

В розділі 3 договору сторони узгодили умови щодо ціни договору та встановили, що ціна договору на 2011 рік визначається додатком №1 до даного договору і складається з: - ціни на телекомунікаційні послуги з використанням технічних засобів виконавця за «Тарифами на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ», що оприлюднені в офіційному галузевому виданні «діловий Кур'єр -ЗВ'ЯЗОК», №46(677) від «02»грудня 2010 року; - ціни на телекомунікаційні послуги з використанням технічних засобів замовника за домовленістю сторін. Ціни вказані без урахування ПДВ.

Як вбачається з додатку №1 до договору вартість послуг сторонами визначена у розмірі 5,53грн./год.

В розділі 5 договору сторони визначили умови і порядок розрахунків та встановили, що розгляд підсумків виконання наданих телекомунікаційних послуг і якісних показників технічних засобів проводиться щомісячно (п.5.1. договору). На підставі звітів, отриманих від філій, виконавець щомісячно, не пізніше 10-го числа, складає акт прийняття наданих послуг і зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок, акт і зведення замовнику (п.5.2. договору).

Замовник у триденний строк після отримання рахунку, акту і зведення, розглядає їх, і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю (п.5.3. договору). За наявності зауважень або заперечень до рахунку, акту або зведення, замовник протягом трьох днів після їх отримання, складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються відповідно до чинного законодавства (п.5.4. договору).

У разі неотримання виконавцем протоколу зауважень або заперечень від замовника в зазначений п.5.4. строк, послуга вважається прийнятою замовником в обсязі, визначеному актом прийняття наданих послуг, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті (п.5.5. договору). Зміна суми, зазначеної в акті, в односторонньому порядку не допускається (п.5.6. договору).

Розрахунки за надання телекомунікаційних послуг здійснюються безпосередньо між виконавцем і замовником за цінами згідно додатку №1 (п.5.7 договору). Щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час фактичних технічних засобів. До 15 числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% орієнтованої вартості послуг у поточному місяці. Не пізніше 15 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу. (п.5.8. договору).

Відповідно до п.10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно, а в частині виникнення фінансових зобов'язань по договору -до їх повного виконання.

Аналіз змісту договору №118 від 15.12.2010р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з надання послуг у сфері телекомунікацій, які регулюються нормами спеціального Закону України «Про телекомунікації», а також загальними положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За повідомленням позивача ним надані відповідачу телекомунікаційні послуги в січні-грудні 2011 року загальною вартістю 57582грн.89коп. Крім того, за твердженням позивача, станом на 01.01.2011р. за відповідачем обліковується заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 5648грн.54коп. Позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі №118 від 15.12.2010р.

Як зазначає позивач, відповідач отримані в січні-грудня 2011 року телекомунікаційні послуги оплатив частково, перерахувавши на рахунок позивача за платіжними дорученнями №637 від 14.01.2011р., №638 від 17.01.2011р., №628 від 02.02.2011р., №633 від 11.02.2011р., №649 від 03.03.2011р., №660 від 01.04.2011р., №665 від 04.04.2011р., №670 від 08.04.2011р., №680 від 20.04.2011р., №697 від 12.05.2011р., №715 від 09.06.2011р., №724 від 17.06.2011р., №725 від 22.06.2011р., №729 від 01.07.2011р., №731 від 08.07.2011р., №734 від 14.07.2011р., №749 від 04.08.2011р., №757 від 19.08.2011р., №768 від 02.09.2011р., №769 від 06.09.2011р., №773 від 20.09.2011р., №786 від 07.10.2011р., №802 від 08.11.2011р., №824 від 13.12.2011р. (а.с.50-73) грошові кошти у сумі 39238грн.05коп.

Таким чином, за твердженням позивача, на момент подання позову у відповідача наявна заборгованість за отриманні телекомунікаційні послуги в сумі 23993грн.38коп., що складається із заборгованості, яка обліковується за відповідачем станом на 01.01.2011р. у сумі 5648грн.54коп. та залишку неоплачених послуг наданих в січні-грудні 2011 року у сумі 18344грн.84коп. (57582грн.89коп. -39238грн.05коп.).

Однак, аналіз розрахунку заборгованості (а.с.8) та вищенаведених платіжних доручень свідчить, що позивачем зараховано в рахунок оплати телекомунікаційних послуг, наданих в 2011 році, платежі, здійснені за платіжними дорученнями від №637 від 14.01.2011р., №638 від 17.01.2011р., №628 від 02.02.2011р., №633 від 11.02.2011р. у загальній сумі 5648грн.05коп., у реквізиті «призначення платежу»яких зазначено, що фактично оплата здійснювалася за листопад та грудень 2010р.

Відповідно до п.1.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення визначається як розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

В силу приписів п.17.1 ст.17 цього ж Закону реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004р. №22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р., визначено, що платник в обов'язкову порядку зобов'язаний в платіжному дорученні зазначити «Призначення платежу».

Системний аналіз норм спеціального законодавства, яке регулює порядок здійснення безготівкових платежів за допомогою банківської системи, свідчить, що отримувачу коштів не надано права в односторонньому порядку на власний розсуд змінювати призначення платежу, яке вказано в платіжному документі платником коштів. Доказів надання відповідачем згоди на зміну призначення платежу позивач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач неправомірно змінив визначене платником призначення платежу та безпідставно зарахував сплачені кошти за послуги, надані в листопаді, грудні 2010р., на оплату послуг, які надавалися, за твердженням позивача, на підставі договору від 15.12.10р. починаючи з 01.01.2011р.

Отже, за послуги отримані в 2011 році відповідачем фактично сплачено позивачу 32590грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем беззаперечно визнається факт отримання від відповідача телекомунікаційних послуг лише за січень-листопад 2011 року у сумі 52682грн.20коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.12.2011р. (а.с.109-110), а також фактичними діями відповідача направлених на оплату послуг за вищенаведеними платіжними дорученнями, в яких, зокрема, є посилання на конкретний місяць отримання послуг та номер рахунку на оплату, що виставлявся позивачем.

Оскільки протокол за грудень 2011 року (а.с.85) не підписаний з боку відповідача, суд не може дійти до беззаперечного висновку про надання відповідачу телекомунікаційних послуг в обсязі та вартістю, визначеною у протоколі та рахунку №0819/11 від 31.12.2011р. (а.с.49). До того ж, позивач не надав суду й Акт прийняття наданих послуг, в якому має відображатися обсяг таких послуг та сума, яка узгоджена сторонами і підлягає оплаті, складання якого передбачається розділом 5 договору.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими засобами доказування факту надання відповідачу послуг в грудні 2011р.

Крім того, як вбачається із п.10.1. договору №118 від 15.12.2010р. цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно. Жодних посилань на поширення умов даного договору на відносини з надання телекомунікаційних послуг, які існували між сторонами до його підписання, договір №118 від 15.12.2010р. не містить, а тому суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума боргу в розмірі 5648грн.54коп, не могла виникнути за надані на підставі договору №118 від 15.12.2010р. телекомунікаційні послуги. Інших доказів щодо підстав виникнення обов'язку відповідача сплатити позивачу грошові кошти у сумі 5648грн.54коп. позивач суду не представив. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача обов'язку сплатити позивачу 5648грн.54коп. за телекомунікаційні послуги.

З огляду на вищевикладене, доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується недоплата відповідачем позивачу за надані йому телекомунікаційні послуги на підставі договору №118 від 15.12.2010р. у сумі 20092грн.20коп. (52682грн.20коп. (послуги надані в січні-листопаді 2011 року) - 32590грн. (сплачено відповідачем за платіжними дорученнями №649 від 03.03.2011р., №660 від 01.04.2011р., №665 від 04.04.2011р., №670 від 08.04.2011р., №680 від 20.04.2011р., №697 від 12.05.2011р., №715 від 09.06.2011р., №724 від 17.06.2011р., №725 від 22.06.2011р., №729 від 01.07.2011р., №731 від 08.07.2011р., №734 від 14.07.2011р., №749 від 04.08.2011р., №757 від 19.08.2011р., №768 від 02.09.2011р., №769 від 06.09.2011р., №773 від 20.09.2011р., №786 від 07.10.2011р., №802 від 08.11.2011р., №824 від 13.12.2011р.)).

Як вбачається із п.5.8. договору відповідач зобов'язувався щомісячно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги в такому порядку: до 15 числа поточного місяця сплатити аванс у розмірі 30% орієнтовної вартості послуг у поточному місяці; не пізніше 15 числа наступного місяця здійснити остаточний рахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду відповідно до умов договору строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманих телекомунікаційних послуг в січні-листопаді 2011 року настав.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що на момент винесення рішення відповідачем не надано суду доказів оплати вартості отриманих в січні-листопаді 2011 року телекомунікаційних послуг, наявність заборгованості у розмірі 20092грн.20коп. підтверджується матеріалами справи, а тому позов в частині стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 20092грн.20коп.

Згідно із п.6.5. договору за несвоєчасну оплату рахунку виконавця, у строки, передбачені п.5.8. договору, замовник сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються пеня, за кожен день прострочення та за весь період такого прострочення.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 2544грн.70коп. пені, нарахованої за період з 16.01.2011р. по 08.05.2012р. Згідно із новим розрахунком, наданим позивачем до матеріалів справи 19.06.12р. (а.с.107), розмір пені зменшився до 2529грн.19коп. Проте, оскільки позивачем не подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, тому в цій частині спір вирішується з урахуванням вимог, викладених у позовній заяві.

В ході перевірки правильності обчислення пені судом встановлено, що розрахунок пені (а.с.9) не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не враховує строк оплати телекомунікаційних послуг, встановлений п.5.8. договору, та суму заборгованості, яка існувала в період, за який нараховується пеня.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищенаведену норму господарського процесу, саме на позивача покладено обов'язок доведення обґрунтованості та підставності заявленого до стягнення розміру пені.

Враховуючи, що розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам справи, в задоволенні вимоги про стягнення пені має бути відмовлено повністю.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 20092грн.20коп. боргу.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Законом України «Про телекомунікації», ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного комунального підприємства Телерадіокомпанії «Ніжинське телебачення», м.Ніжин, пл..Леніна, 1, кімн.85 (ідентифікаційний номер 30941866, р/р 26008301835479 у ПІБ м.Ніжин, МФО 353434) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10 (ідентифікаційний код 01190043, (код ЄДРПОУ Чернігівської філії - 34926913), р/р 26005168057001 РЦ КБ «Приватбанк, м.Києва, МФО 320649) 20092грн.20коп. боргу, 1218грн.57коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 26 липня 2012 року.

Суддя Т.Г. Оленич