Рішення № 25410466, 26.07.2012, Господарський суд Чернігівської області

26.07.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

26 липня 2012 року Справа № 5028/12/39/2012

Позивач: Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", вул. Іванівська, б. 1, м. Харків, 61022

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна",

вул. П. Куліша, 44, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

Предмет спору: про стягнення заборгованості 760383,99 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Мазняк О.Я., довіреність вих. № 25/01-12 від 25.01.2012 р., представник

від відповідача: Шульга В.П., довіреність № 371 від 10.07.2012 р., представник

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 17.07.2012 року по 26.07.2012 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 501760,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 250880,00 грн. штрафу за непоставку товару, 2226,99 грн. 3 % річних, згідно контракту № 09/06-БП на поставку зерна майбутнього врожаю від 09.06.2011 року та 5517,00 грн. збитків за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Представники сторін в судовому засіданні надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 17.07.2012 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 17.07.2012 р. представник позивача виклала свої позовні вимоги.

Представник відповідача в поданому в судовому засіданні 17.07.2012 р. відзиві на позов позовні вимоги визнає в частині повернення попередньої оплати в сумі 501760,00 грн., в решті заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, керуючись вимогами чинного податкового законодавства України, ціна продажу однієї тони кукурудзи в грудні 2011 р. за спірним договором повинна становити 1600,00 грн. з ПДВ. (відповідно до даних терміналу ТОВ СП «Нібулон»закупівельна (звичайна) ціна однієї тони кукурудзи врожаю 2011 р. станом на 01.12.2011 р. становила 1600,00 грн. з ПДВ). Відповідач також повідомив, що у березні 2012 р. листом, переданим факсом позивача було проінформовано про нагальну необхідність приведення ціни по договору у відповідність до вимог чинного законодавства, але позивач на це не відреагував і подальше прийняття продукції по всім договорам між сторонами припинив. У зв»язку з відмовою позивача приймати продукцію за контрактом, відповідач не зміг виконати свої зобов»язання в повному обсязі і умислу його не виконувати не мав, оскільки мало місце невиконання позивачем зобов»язань по прийняттю товару. За тією ж підставою відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього штрафу у розмірі 50 % непоставленого товару. Також відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення 3 % річних на суму боргу є порушенням норм матеріального права, оскільки за своєю природою 3 % річних на суму боргу є різновидом санкцій за невиконання грошових зобов»язань. Предметом же спірного договору є поставка с/г продукції, а не сплата грошових коштів, тобто, як вважає відповідач, грошових зобов»язань у нього не виникає. Також відповідач зазначив, що позивачем не враховано, що при розрахунку 3% річних на суму боргу проценти на неустойку, згідно ч.2. ст.550 Цивільного кодексу України, не нараховуються, крім того, у повідомленні про відмову від контракту від 15.05.2012 р. № 14/05-3 вимога про сплату 3 % річних відсутня. Відповідач також вказує на те, що збитки в сумі 5517,00 грн. понесені позивачем за вчинення дій по зверненню стягнення на предмет застави, які просить стягнути позивач за невиконання зобов»язань відповідачем, є передчасними і необґрунтованими, оскільки виконання зобов»язання відповідача було відстроченим внаслідок прострочення позивача, а тому звертати стягнення на предмет застави і нести у зв»язку з цим витрати та визнавати їх збитками є безпідставним.

В судовому засіданні 17.07.2012 р. судом було оголошено перерву до 26.07.2012 р.

Від представника позивача до початку розгляду справи, відповідно до ч.4. ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла письмова заява вих. № 23/04 від 23.07.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач повідомив, що позивачем було необгрунтовано розраховано розмір 3 % річних від суми заборгованості з урахуванням суми штрафу. У зв»язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 501760,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 250880,00 грн. штрафу за непоставку товару, 1484,66 грн. 3 % річних та 5517,00 грн. збитків.

В судовому засіданні 26.07.2012 р. представник відповідача проти заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог не заперечував.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних, прийнята судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.07.2012 р. представником позивача було заявлено усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду на час розгляду справи не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних, і заява була прийнята судом, тому суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

09.06.2011 року між дочірнім підприємством «Агроінвест»товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест" (постачальник) та Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (покупець) було укладено контракт № 09/06-БП на поставку зерна майбутнього врожаю.

Згідно п.1.1 статуту, затвердженого загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Борзна», протокол № 2 від 10.02.2012 р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.02.2012 р. номер запису 10421050001000623, дочірнє підприємство «Агроінвест»товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест" перетворено в товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", яке і є правонаступником ДП «Агроінвест»ТОВ «Борзна-Агроінвест». Факт реорганізації ДП «Агроінвест»ТОВ «Борзна-Агроінвест»шляхом перетворення на ТОВ "Агроінвест-Борзна" також підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача та довідкою № АБ 431200 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1. контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року, відповідач (постачальник) взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах цього контракту у визначений сторонами строк передати у власність покупця (позивача), а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: пшеницю 2 кл. у загальній кількості 400,0 т за ціною товару за 1 тону (з ПДВ) - 1792,00 грн.

Згідно п.1.4. контракту загальна вартість контракту становить - 716800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 119466,66 грн.

Пунктами 1.2, 1.2.1. контракту було визначено строк поставки товару до 15.08.2011 р. Поставка товару вважається здійсненою в момент підписання сторонами видаткових накладних.

Відповідно до п.п. 8.1.,8.2. контракту, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами, але в будь-якому випадку не раніше набуття чинності договором застави, передбаченим п.2.2. контракту. Термін дії контракту -до 31 грудня 2011 р., а в частині розрахунків -до повного їх виконання сторонами.

Пунктами 3.1.,3.2. контракту сторони визначили наступний порядок оплати: покупець протягом 3 робочих днів з моменту набуття чинності договором застави, що передбачений п.п. 2.1.,2.2. контракту, зобов»язується перерахувати на поточний рахунок постачальника кошти (передплату) в розмірі 70% від вартості контракту, передбаченої п.1.4. цього контракту. Остаточний розрахунок у розмірі 30% від вартості поставленого товару здійснюється покупцем протягом 15 робочих днів з моменту отримання покупцем товару та документів, передбачених п.2.3. цього контракту, а саме: складських документів на зерно, виписаних покупцю (за наявності відповідного базису поставки); картки аналізу зерна або посвідчення про його якість, виданого Державною хлібною інспекцією; видаткових накладних на товар; податкових накладних на товар.

Пунктом 3.3. контракту передбачено, що постачальник у день надходження передплати і кожного наступного платежу на свій поточний рахунок зобов»язаний видати покупцю податкову накладну на відповідну суму.

На виконання умов контракту № 09/06-БП на поставку зерна майбутнього врожаю від 09.06.2011 р. позивачем було здійснено попередню оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 1087 від 14.06.2011 р. на суму 501760,00 грн., яке додане позивачем до матеріалів справи.

Додатковою угодою № 1 від 15.08.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року сторонами було внесено зміни до п. 1.1. контракту, а саме: товар, що підлягає поставці змінено на соняшник врожаю 2011 року в загальній кількості 165,00 т +/- 5%.

Вищезазначеною додатковою угодою п.1.1. доповнено підп. 1.1.4. контракту, в якому ціна однієї тони товару за контрактом визначається як середньоринкова ціна на соняшник у попередньому сільськогосподарському сезону, що складає 3500,00 грн. за одну тону (в т.ч. ПДВ), з дисконтом 12 % (далі - індикативна ціна товару). Зазначена ціна не є остаточною та буде коригуватися сторонами. Остаточна ціна однієї тони товару за контрактом буде визначатися як ціна закупівлі соняшника врожаю 2011 року станом на 01.10.2011 р., відповідно до довідки, виданої Харківською торгово-промисловою палатою, з дисконтом 12 %.

Додатковою угодою № 1 від 15.08.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року пункт 3.2. контракту викладений у наступній редакції: постачальник зараховує грошові кошти у розмірі 501760,00 грн., що сплачені покупцем у якості передплати за пшеницю 2 класу за контрактом, в рахунок оплати за соняшник врожаю 2011 року згідно цього контракту. У разі, якщо остаточна ціна товару буде вищою, ніж індикативна ціна товару, покупець зобов»язується сплатити постачальнику різницю у вартості товару протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару. У разі, якщо остаточна ціна товару буде нижчою, ніж індикативна ціна товару, кількість товару, що підлягає поставці згідно контракту, коригується, виходячи з остаточної ціни товару та суми передплати, перерахованої покупцем за контрактом.

Додатковою угодою № 2 від 20.10.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року сторони доповнили абз.1 п.3.2 контракту новим реченням та визначили, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Крім того, додатковою угодою № 2 від 20.10.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року абзац 2 п. 1.1.4. контракту викладено у наступній редакції: остаточна ціна однієї тони товару за контрактом буде визначатися як ціна закупівлі однієї тони товару на умовах EXW (франко-елеватор) ЗАТ «Полтавський маслоекстракційний завод -Кернел Груп»станом на 01.10.2011 р., з дисконтом 12 %. Згідно довідки ТОВ «Кернел-Трейд»б/н від 30.09.2011 р. ціна закупівлі однієї тони соняшника на умовах EXW (франко-елеватор) ЗАТ «Полтавський маслоекстракційний завод -Кернел Груп»станом на 30.09.2011 р. складає 2940,00 грн., в т.ч. ПДВ. Сторони визначили, що остаточна ціна однієї тони товару за договором складає: 2587,20 грн., в т.ч. ПДВ -431,20 грн. Оскільки остаточна ціна товару є нижчою, ніж індикативна ціна товару, зазначена в договору, відповідно до абз. 3 п.3.2. контракту кількість товару, що підлягає поставці згідно контракту, коригується, виходячи з остаточної ціни товару та суми передплати, перерахованої покупцем за контрактом.

19.12.2011 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року, згідно з якою у зв»язку з тим, що постачальник не виконав поставку соняшника врожаю 2011 р. на користь покупця у встановлений договором строк, сторони змінили предмет поставки на кукурудзу 3 класу врожаю 2011 року в загальній кількості 518,400 т +/- 5% зі строком поставки до 10.02.2012 р.

Також, додатковою угодою № 3 від 19.12.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року п. 1.1.4. контракту викладено в наступній редакції: ціна однієї тони товару за контрактом визначається наступним чином: 1100,00 грн. (в т.ч. ПДВ) з дисконтом 12 % та складає 968,00 грн. в т.ч. ПДВ -161,33 грн.

У зв»язку з подальшою зміною предмета поставки на кукурудзу 3 кл. врожаю 2011 р. додатковою угодою № 3 від 19.12.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року сторони визначили, що постачальник зараховує грошові кошти у розмірі 501760,00 грн., що сплачені покупцем у якості передплати за пшеницю 2 класу за контрактом, в рахунок оплати за кукурудзу 3 кл., врожаю 2011 року згідно цього контракту. Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно п.1.3. контракту (в редакції додаткової угоди № 3 від 19.12.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 року) базис поставки товару: EXW (франко-елеватор) ВАТ «Бахмацьке ХПП», відповідно до інтерпретації міжнародних правил «Інкотермс-2000».

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України закріплено обов»язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов»язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.2. контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 р. (в редакції додаткової угоди № 3 від 19.12.2011 р. до контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 р.) сторонами визначений строк поставки товару до 10.02.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов»язання за контрактом № 09/06-БП на поставку зерна майбутнього врожаю від 09.06.2011 р.. з урахуванням змін та доповнень внесених сторонами, в установлений контрактом строк не виконав, оплачений позивачем товар не поставив, а тому сума неповернутої відповідачем попередньої оплати за контрактом становить 501760 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 670 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару, а саме встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В свою чергу, в ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до абз.1 п.5.6. контракту, у випадку прострочення поставки постачальником всієї кількості товару за цим контрактом понад 20 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від цього контракту у повному обсязі. У цьому випадку постачальник зобов»язуються повернути покупцеві суму передплати, сплаченої за непоставлений товар, протягом 3-х банківських днів з моменту односторонньої відмови покупця від контракту. Моментом односторонньої відмови покупця від контракту є дата поштового відправлення повідомлення про таку відмову від договору на адресу постачальника, зазначену у цьому контракті.

Так, 14.05.2012р. позивачем було направлено відповідачу повідомлення про відмову від контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 р., в якому позивач просить повернути на користь УАСП ТОВ «Каіс»суму передплати, сплаченої за непоставлений товар, що складає 501760,00 грн., а також сплатити штраф у розмірі 50 % від суми передплати, сплаченої за контрактом, що складає 250880,00 грн. протягом 3 банківських днів з моменту відмови позивача від контракту шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

Факт направлення позивачем та отримання відповідачем вказаного повідомлення підтверджується фіскальним чеком № 5103 від 14.05.2012 р. з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення № 08721673 від 18.05.2012 р., копії яких додано до матеріалів справи.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідач вимогу позивача щодо повернення вартості оплаченого, але не поставленого товару в сумі 501760,00 грн. не виконав.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо стягнення 501760 грн. 00 коп. суми здійсненої попередньої оплати є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо ціни продажу однієї тони кукурудзи судом до уваги не приймається, оскільки, відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»визначено у яких випадках встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Доказів, які підтверджують, що на кукурудзу 3 класу врожаю 2011р. були встановлені державні фіксовані та регульовані ціни відповідач суду не надав.

А п. 1.1.4. контракту № 09/06-БА від 09.06.2011р. в редакції додаткової угоди № 3 від 19.12.2011р., сторонами було визначено, що остаточна ціна однієї тони товару за цим контрактом визначається наступним чином: 1100,00 грн. ( в т.ч. ПДВ) з дисконтом 12% та складає 968,00 грн. в т.ч. ПДВ -161,33 грн.

Одним з правових наслідків порушення зобов'язання є, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, сплата неустойки.

Оскільки відповідачем не було своєчасно поставлено товар, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 % від вартості непоставленого товару на підставі абз.2,3 п.5.6 контракту, що становить 250880,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Абзацом 2 пункту 5.6. контракту, на який посилається позивач як на підставу заявленого до стягнення штрафу, передбачено обов»язок відповідача сплатити штраф у розмірі 30 % вартості непоставленої частини товару.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятих на себе зобов»язань щодо поставки товару, але враховуючи, що абзацом 2 п. 5.6. контракту передбачено стягнення штрафу у розмірі 30 % від вартості непоставленого товару, а не 50 % як вказує у позовній заяві позивач, а також те, що відповідач в добровільному порядку вимогу позивача щодо сплати штрафу у розмірі 50 % від суми передплати, сплаченої за контрактом не виконав, а тому суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача штраф у розмірі 150528 грн. за не поставку товару на підставі абз. 2 п. 5.6. контракту, як зазначено позивачем у позовній заяві, оскільки це є правом вибору позивача щодо визначення абзацу і пункту контракту, на підставі якого заявляються позовні вимоги.

Заперечення відповідача щодо стягнення штрафу також судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов»язань щодо поставки товару на всю суму здійсненої позивачем попередньої оплати.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1484,66 грн. за період з 18.05.2012 р. по 22.06.2012 р., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку 3 % річних за спірний період (з 18.05.2012 р. по 22.06.2012 р.) взято 365 днів у році і не враховано, що у 2012 році 366 днів, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період з 18.05.2012 року по 22.06.2012 року підлягають задоволенню в розмірі 1480 грн. 60 коп.

Твердження відповідача про те, що у нього відсутнє грошове зобов»язання перед відповідачем, а також відсутня вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних і позивач безпідставно нарахував 3 % річних на суму неустойки судом до уваги не приймається, оскільки позивач зменшив свої позовні вимоги щодо трьох процентів річних і здійснив їх нарахування лише на суму попередньої оплати.

Грошове зобов»язання щодо повернення суми попередньої оплати, на яку не було поставлено товар, виникло у відповідача на підставі ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України та п.5.6. контракту.

Нормами чинного законодавства не передбачено обов»язковість направлення попередньої вимоги щодо сплати трьох процентів річних до моменту звернення до суду.

Аналогічна правова позиція щодо стягнення трьох відсотків річних в разі стягнення суми попередньої оплати викладена в постановах Верховного Суду України від 28.11.2011р. та від 05.12.2011р.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 5517,00 грн., понесені позивачем у зв»язку з невиконанням відповідачем своїх зобов»язань за контрактом № 09/06-БП від 09.06.2011 р. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, включаються, відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати ( штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частиною 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачають, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань, доводиться кредитором.

Як свідчать матеріали справи, 10.06.2011 р. між сторонами було укладено договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. та зареєстровано в реєстрі за № 956.

В пункті 1.1. договору застави від 10.06.2011 року сторони передбачили, що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з контракту № 09/06-БП на поставку зерна майбутнього врожаю від 09.06.2011 р. (а також усіх додаткових договорів до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким відповідачу надана передплата у розмірі 100% в сумі 716800,00 грн. за пшеницю врожаю 2011 р. у кількості 400 тон та за умовами якого останній зобов»язаний сплатити заставодержателю до 15.08.2011 р. кошти у розмірі 716800,00 грн., а також пеню, яка може виникнути внаслідок невиконання заставодавцем умов договору поставки. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за договором поставки (шляхом укладення договорів про внесення змін до нього), дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання договору поставки.

У п.1.2. договору застави від 10.06.2011 р. сторони визначали, що предметом застави є майбутній врожай соняшнику 2011 року, який буде зібрано на території Борзнянського району площею 166 га, що підтверджується довідкою виданою управлінням агропромислового розвитку Борзнянської райдержадміністрації від 10.06.2011 р. за № 344.

25.05.2012 р. приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 601 про звернення стягнення на врожай соняшнику 2011 року, що знаходиться на території Борзнянського району площею 166 га, що належить на праві власності відповідачу, переданий в заставу відповідачем згідно договору застави від 10.06.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 598, для задоволення вимог УАСП ТОВ «Каіс»у розмірі 501760,00 грн. заборгованості попередньої оплати, 250880,00 грн. штрафу. Крім того, виконавчим написом передбачено стягнення з відповідача на користь позивача 5517,00 грн. -1 % суми, що стягується та нотаріальні послуги, сплачені відповідно до вимог чинного законодавства за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, а всього 758157,00 грн.

Факт здійснення позивачем оплати на вчинення нотаріальних дій підтверджується платіжним дорученням № 1079 від 29.05.2012 р. на суму 10520,00 грн., яке міститься в матеріалах справи.

07.06.2012 р. державним виконавцем Державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції Демченко Н.І. по примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса № 599, № 600 та № 601 виданого 25.05.2012 р. складено Акт про неможливість опису та накладення арешту на врожай соняшнику 2011 р. та врожай ріпаку 2011 р. у зв»язку з їх відсутністю у відповідача, та 07.06.2012р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 601 від 25.05.2012р. в якій зазначено, що майно на яке може бути звернено стягнення знищено.

Відповідно до приписів ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачають, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань, доводиться кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Як встановлено судом, п.3.2. контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.08.2011 р.) сума передплати складає 501760,00 грн. Умовами контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 р. не було передбачено здійснення позивачем попередньої оплати в сумі 716800,00 грн., як зазначено в п.1.1 договору застави від 10.06.2011р.

Також в п.1.1 договору застави передбачено , що «… останній ( відповідач) зобов»язаний сплатити заставодержателю ( позивачу) до 15.08.2011р. кошти у розмірі 716800 грн.», але контракт № 09/06-БП від 09.06.2011 р. зі змінами та доповненнями не містить умови щодо зобов»язання відповідача сплачувати позивачу кошти в сумі 716800 грн.

Таким чином, не можна зробити беззаперечного висновку про те, що договір застави від 10.06.2011р. забезпечував вимоги саме по контракту № 09/06-БП від 09.06.2011 р., який є предметом дослідження по даній справі.

Сторонами не були внесені і зміни до договору застави у зв»язку зі зміною предмету поставки, який забезпечувався вказаним договором застави, а саме пшеницю 2 класу у кількості 400 тон на соняшник врожаю 2011р. в кількості 193,940 тон та відповідно на кукурудзу 3 кл., врожаю 2011 року в кількості 518,400 тон.

Частиною 3 ст. 226 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Вносячи 19.12.2011р. зміни до контракту щодо зміни предмету поставки соняшнику врожаю 2011р. в кількості 193,940 тон на кукурудзу 3 кл., врожаю 2011 року в кількості 518,400 тон. позивачеві було відомо про відсутність у відповідача соняшнику врожаю 2011р..

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач будучи обізнаним про відсутність у відповідача соняшнику врожаю 2011р. все ж таки звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, тобто не вжив заходів щодо зменшення суми збитків.

Також в акті державного виконавця від 07.06.2012р. зазначено, що описати та накласти арешт на вказане майно (соняшник врожаю 2011р.) не має можливості в зв»язку з тим, що у виконавчому документі не вказано якою воно вагою та адреса за якою знаходиться на зберіганні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність причинного зв"язку між понесеними позивачем збитками у розмірі 5517,00 грн., щодо сплати витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса, і допущеним простроченням відповідачем взятого на себе зобов"язання.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, товар на суму перерахованої попередньої оплати не поставив, суму попередньої оплати не повернув, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 501760 грн. 00 коп. суми попередньої оплати за непоставлений товар, 150528 грн. 00 коп. штрафу за не поставку товару та 1480 грн. 60 коп. 3 % річних. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 13075 грн. 37 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 614, 623, 625, 626, 629, 632, 662, 663, 670, 693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, 193, 224, 225, 226, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", вул. П. Куліша, 44, м. Борзна, Чернігівська область, 16400 (код ЄДРПОУ 32533020, п/р 26005300387339 ТВБВ № 10024/0179 у філії ЧОУ АТ „Ощадбанк", м. Борзна, МФО 353553, ІПН 325330225047) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", вул. Іванівська, б. 1, м. Харків, 61022 (код ЄДРПОУ 20023279, п/р 26001031851001 в ХРУ ПАТ «КБ «Південкомбанк», м. Харків, МФО 335946, ІПН 200232720302) 501760 грн. 00 коп. суми попередньої оплати за непоставлений товар, 150528 грн. 00 коп. штрафу за не поставку товару, 1480 грн. 60 коп. 3 % річних та 13075 грн. 37 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 27.07.2012 р.

Суддя Л.М. Лавриненко