Рішення № 25410416, 24.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 р. Справа №5024/925/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1",

м. Нова Каховка Херсонської області

про зобов'язання внесення змін до договору про постачання електричної енергії

за участю представників:

позивача - Марченко І.П. - юрисконсульт, дов. № 07/2074-12 від 03.01.2012 р.

відповідача - Зінкевич Д.С. - представник, дов. б/н від 30.01.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" звернулось з позовом до ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" про зобов'язання внести зміни до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 р. шляхом укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що позивач не звертався до нього з пропозицією змінити договір. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 634 ЦК України не передбачено можливості висування вимоги про зміну договору стороною, яка запропонувала укласти договір приєднання. Вважає, що підстави для внесення змін у договір, оскільки ним не доведено зміни обставин, якими керувалися сторони під час його укладення. Заперечує, проти зміни класу напруги, оскільки вважає, що він є споживачем електроенергії, а не субспоживачем, як стверджує позивач. Також посилається на те, що позивач не надавав йому разом з проектом змін до договору копії договору спільного використання електричних мереж укладеного з власником електричних мереж, отже не довів до його відома про виникнення умов для зміни договору у відповідності до ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996р. (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пункт 5.2. передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Між сторонами укладений Договір про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

В подальшому 16.06.2011 року між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" укладений договір №101 про спільне використання технологічних електричних мереж, предметом якого є зобов'язання ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" забезпечувати технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" або інших суб'єктів господарювання, зокрема відповідача, передачу електричної енергії яким здійснює позивач.

Відповідно до положень статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" 25 травня 2012 направлено на адресу ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" з листом №37/10-1234 від 25.05.2012 року проект додаткової угоди №1 від 25.05.2012 р. до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 року в двох екземплярах, яким пропонувалось викласти додатки №5 та №7до договору в новій редакції.

З проектів додатків №5 та №7 до договору вбачається, що зміни до договору, які запропоновані позивачем стосуються класу напруги та тарифної групи встановленої для відповідача, а саме пропонується змінити клас напруги з І на ІІ та як наслідок - тарифну групу з Р-І,ГР.І на І - І.

Факт отримання відповідачем листа з проектами змін до договору підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, додаткової угоди до договору не підписав.

Відповідно до пункту 1.13. ПКЕЕ укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Згідно пункту 1.14. ПКЕЕ спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕ, центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом та судом.

Таким чином, предметом судового розгляду є внесення змін до умов договору про постачання електричної енергії щодо зміни класу напруги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач у проекті Додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 р. викладеного в редакції додаткової угоди, пропонує встановити для відповідача ІІ клас напруги. При цьому позивач посилається на те, що відповідно до п/п. 2 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії диференційованих за ступенями напруги затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 р. №1052 (далі - Порядок) клас споживача визначається: за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Суд зазначає, що пунктом 3 Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

Відповідно до ПКЕЕ основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації. Субспоживачем є споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;

З матеріалів справи, додатки №6 та №7 до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 р., вбачається, що ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" є субспоживачем ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод", оскільки електроустановки першого приєднані до технологічних електричних мереж останнього.

Для субспоживачів клас напруги визначається відповідно до п. 5 Порядку, а саме: 1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

В абзаці 2 п. 1.10. ПКЕЕ зазначено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензії на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Абзац 3 п. 1.10. ПКЕЕ передбачає, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Додатково, абзацом 3 п. 1.7. ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Договір про спільне використання технологічних мереж є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами, (п. 1.2. ПКЕЕ).

Між ВАТ "ЕК "Херсонобленрго" та ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №101 від 16.06.2011 року.

У зв'язку з тим, що між основним споживачем та ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За такої умови, для визначення класу субспоживача застосовується п/п. 2 п. 5 Порядку, а отже клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України в галузі електроенергетики, а також фактичні обставини справи, внесення змін до договору про постачання електричної енергії шляхом визначення другого класу напруги для об'єктів ТОВ "Завод будівельних матеріалів є цілком правомірним та обґрунтованим.

Заперечення відповідача з посиланням на ненадання позивачем пропозиції змінити договір, а також на безпідставність зміни класу напруги з І на ІІ спростовуються вищевикладеним.

Посилання відповідач на те, що відповідно до ч. 2 ст. 634 ЦК України не передбачено можливості висування вимоги про зміну договору стороною, яка запропонувала укласти договір приєднання, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказана норма містить обмеження щодо внесення змін до договору для сторони, яка приєдналась при цьому не містить таких обмежень для сторони що надала договір. Як було зазначено вище порядок внесення змін у договір встановлений статтею 188 ГК України позивачем дотриманий. Пропозиція позивача внести зміни у договір направлена на приведення його у відповідність до положень ПКЕЕ та Порядку визначення класів споживачів електричної енергії диференційованих за ступенями напруги.

Щодо тверджень позивача про недоведеність позивачем зміни обставин, якими керувалися сторони під час його укладення, як підстави для внесення змін у договір, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як встановлено судом договір про постачання електричної енергії укладений сторонами 28 травня 2010 року, тобто до укладення позивачем з ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" договору від 16.06.2011 року про спільне використання технологічних електричних мереж. Необхідність внести зміни у договір про постачання електричної енергії укладений з відповідачем, як субспоживачем, виникла саме після укладення з ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" - основним споживачем, договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Виконання договору без внесення змін порушує майнові інтереси позивача, оскільки має наслідком недоотримання коштів по оплаті за відпущену електричну енергію. Із укладеного сторонами договору не вбачається, що ризик зміни класу напруги несе позивач.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Вважати укладеною додаткову угоду №1 від 25 травня 2012 р. до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 року та додатки №5 і №7 до вказаного договору укладеними на умовах поданого публічним акціонерними товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" проекту цієї угоди і додатків.

3. Додаткова угода №1 від 25 травня 2012 р. до договору про постачання електричної енергії №488 від 28.05.2010 року та додатки №5 і №7 до вказаного договору у новій редакції згідно приписів ч. 5 ст. 188 ГК України набирає чинності з дня набрання законної сили цим рішенням.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" (код ЄДРПОУ 35115625, вул. Першотравнева, буд. 79, м. Нова Каховка Херсонської області, р/р 26009102931001 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, поточний рахунок 26007010068166 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) - 1073 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.07.2012 р.

Суддя Л.І. Александрова