Рішення № 25409840, 24.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.2012Справа №5002-29/1525-2012

За позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону, м. Феодосія,

в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України, м. Київ,

Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Феодосія,

до відповідача Феодосійської міської ради, м. Феодосія,

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Феодосія

про визнання недійсним пункту рішення та пункту додатку до рішення

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

від Міністерства оборони України - Штепа Д.О., представник, довіреність №220/745/д від 16.11.2011., паспорт;

від Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району - Штепа Д.О., представник, довіреність №155 від 26.01.2012., паспорт;

від відповідача Феодосійської міської ради - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

за участю військового прокурора Пархоменко Д.П., старший помічник військового прокурора, посвідчення №359.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Феодосійського гарнізону звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідача - Феодосійської міської ради про визнання недійсним пункту 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункту 40 Додатку №1 до цього рішення в частині передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004 р. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункт 40 Додатку №1 до цього рішення в частині передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому повинні бути визнані недійсними, оскільки постановою Верховного Суду України від 24.02.2009. визнано недійсним рішення 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №117 від 31.05.2002 р. про вилучення у Військової частини А0289 Міністерства оборони України земельну ділянку площею 4,89 га, що розташована на території військового містечка №6-а, яке стало передумовою для винесення рішення про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність громадянці ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012. позов військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянку ОСОБА_2.

Відповідач - Феодосійська міська рада згідно наданому відзиву на позов, позовні вимоги не визнає, просить суд в позові військовому прокурору відмовити, посилаючись на те, що Рада, приймаючи спірне рішення діяла, на той момент, без перевищення своїх повноважень і спірна земельна ділянка передана у власність не із земель, що знаходяться у постійному користуванні, а з вільних земель, що належать територіальній громаді. При цьому зазначивши, що військовим прокурором не надано прямих доказів відносно того, що саме ця земельна ділянка площею 0,06 га входить до складу 4,89 га вилучених у військової частини, яка в свою чергу входить до складу земель 153,707 га та не надано доказів, що підтвердили б право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 153,707га.

Присутній у судовому засіданні 24.07.2012. старший помічник військового прокурора підтримав заявлений в інтересах держави в особі позивачів позов у повному обсязі та наполягав на задоволенні останнього. Також ним надано клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, зокрема довідки адресно-довідкового бюро відносно реєстрації ОСОБА_2, в якій зроблено запис про смерть громадянки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дане клопотання разом з додатком долучено до матеріалів справи.

Представник позивачів у судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, заявлені військовим прокурором в інтересах позивачів та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду, спрямованою на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2012. суд, за клопотанням сторін, продовжив строк вирішення спору до 30.07.2012. на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, військового прокурора, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У 1983 році рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради депутатів трудящих Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району відведено у безстрокове користування 153,707 гектарів землі та видано державний акт № 014027 про право постійного користування вказаними земельними ділянками.

Рішенням 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №117 від 31.05.2002. вилучено у військової частини А0289 Міністерства оборони України земельну ділянку площею 4,89га, яка знаходиться на території військового містечка №6-а за адресою: м. Феодосія, вул. Чкалова, 130-а та передано у вільні землі м. Феодосія (а.с. 11).

Дана земельна ділянка входить до складу 153,707 га землі, відведених у постійне користування Феодосійської КЕЧ району.

У лютому 2008 року військова прокуратура Феодосійського гарнізону звернулась з позовом до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах Міністерства оборони України та Феодосійської КЕЧ району до Феодосійської міської ради про визнання недійсним рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002. про вилучення у в/ч А0289 земельної ділянки площею 4,89 га.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2008. у справі №2-1/2599-2008 в задоволенні позову Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону суд відмовив.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008. рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2008р. у справі №2-1/2599-2008 скасовано, позов задоволено, визнано недійсним рішення Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002. «Про вилучення земельної ділянки у в/ч А 0289» площею 4,89 га військового містечка м. Феодосії та зобов'язано Феодосійську міську раду повернути вказану земельну ділянку Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - Феодосійської КЕЧ району (а.с. 14-17).

Постановою Верховного Суду України від 24.02.2009. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008. у справі №2-1/2599-2008 залишено в силі (а.с. 39-41).

Таким чином, земельна ділянка площею 4,89 га відноситься до земель оборони і перебуває у постійному користування Міністерства оборони України.

Рішенням Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» вирішено зокрема, передати безоплатно в приватну власність громадянам України земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку у відповідності з додатком №1 та пунктом 4 Управління земельних ресурсів зобов'язано оформити державні акти на право приватної власності на землю (а.с. 12).

Як вбачається з додатку №1 до рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Список громадян м. Феодосії, яким передаються в приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку», ОСОБА_2 підлягає передачі земельна ділянка площею 0,0649 га, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).

Матеріали справи містять довідку виконавчого комітету Феодосійської міської ради вих. №02-27-4981 від 26.06.2009. «Про земельну ділянку воїнської частини №А0289», згідно якої земельна ділянка площею 4,89 га рішенням сесії Феодосійської міської ради була передана громадянам для будівництва і обслуговування житлових будинків. Громадянами оформлені державні акти на право власності на передані їм земельні ділянки, зокрема ОСОБА_2 передана земельна ділянка площею 0,0649 за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111600000000120128, державний акт КМ №092500 від 01.07.2004. реєстраційний номер 000401901519. (а.с. 13).

Військовий прокурор вважає, що рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. винесено з перевищенням наданих Феодосійській міській раді повноважень, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання недійсним пункту 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункту 40 Додатку №1 до цього рішення в частині передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті та статтею 20 Господарського кодексу України. Зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки передбачені ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України, згідно з якою, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на час прийняття Феодосійської міської радою спірного рішення) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом встановлено, що рішенням 3-ої сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31 травня 2002 року «Про вилучення земельної ділянки у в/ч № А-0289» земельна ділянка площею 4,89 га (територія військового містечка № 6) вилучена з користування в/ч А-0289 та передана до вільних земель міста Феодосії.

Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2008 року у справі № 2-1/2599-2008, залишеною без змін постановою Верховного суду України від 24 лютого 2009 року, визнано недійсним рішення 3-ої сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради № 117 від 31 травня 2002 року «Про вилучення земельної ділянки у в/ч А-0289»; Феодосійську міську раду зобов'язано повернути Міністерству оборони України в особі постійного користувача - Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району земельну ділянку площею 4,89 га.

При розгляді справи № 2-1/2599-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про невідповідність рішення Феодосійської міської ради вимогам закону, зокрема, статтям 31, 34 Земельного кодексу Української РСР, який діяв на той час.

З даною позицією суду апеляційної інстанції погодився Верховний Суд України у постанові від 24 лютого 2009 року.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

З огляду на вимоги статей 122, 124 Земельного кодексу України, згідно з якими компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з передачі земельних ділянок в постійне користування, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, враховуючи те, що рішення Феодосійської міської ради 3-ої сесії 24-го скликання № 117 від 31 травня 2002 року «Про вилучення земельної ділянки у в/ч А-0289» визнано недійсним у судовому порядку, то пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України», яке є похідним від рішення № 117 від 31 травня 2002 року, та пункт 40 Додатку №1 до цього рішення в частині передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2, також підлягають визнанню недійсним в частині передачі ОСОБА_2 в приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку земельної ділянки площею 0,0649 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Доводи відповідача про відсутність доказів належності земельної ділянки, переданої громадянці ОСОБА_2 до складу земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні військової частини А-0289, до її вилучення, є неспроможними з огляду на те, що листом № 02-27-4981 від 26 червня 2009 року «Про земельну ділянку в/ч А0289» виконавчий комітет Феодосійської міської ради повідомляє про набуття громадянами права власності на земельні ділянки, розташовані на земельній ділянці площею 4,89 га АДРЕСА_1, у томі числі громадянки ОСОБА_2

Отже, земельна ділянка площею 4,89 га, незаконно вилучена визнаним недійсним рішенням Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року у в/ч А0289, відповідно до ст.ст. 77, 84 Земельного кодексу України відноситься до земель оборони, перебувала і перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України та не може передаватися до приватної власності або в користування іншим особам.

Відповідно до п. 42 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими земельними ділянками, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року, землі, які виділені в користування Міністерству оборони України, забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.

Крім того, зі змісту п. 45 вказаного Положення вбачається, що передача земельних ділянок, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони України, можлива лише за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як пояснив прокурор, рішення Міністром оборони України або начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України, про передачу будь-кому земельних ділянок, розташованих на земельній ділянці площею 4,89 га, незаконно вилученої рішенням Феодосійської міської ради № 117 від 31.05.2002 року у в/ч А0289, не приймалося.

Стаття 155 Земельного кодексу України встановлює, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000, № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, який, у даному випадку, представляє інтереси держави.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним пункту 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункту 40 Додатку №1 до цього рішення в частині передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 цілком обґрунтовано заявлені заступником військового прокурора Феодосійського гарнізону та підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 27.07.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункт 40 додатку №1 до рішення Феодосійської міської ради 24 сесії 24 скликання №1256 від 27.02.2004. в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 площею 0,0649 за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111600000000120128.

3. Стягнути з Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) 1073,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі