Постанова № 25409804, 24.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5017/492/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року у справі господарського суду№ 5017/492/2012 Одеської областіза заявоюДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"до ПАТ "Чорномортехфлот"про визнання банкрутом у судовому засіданні взяли участь представники :

від скаржника:Красовська Ю.Г. (довіреність від 17.01.2012 року №05-18/100),від боржника:не з'явилися.ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2012 року за заявою Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі -ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот" (далі -боржника) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон), у зв'язку з неспроможністю боржника погасити заборгованість на суму 2 141 193,21 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника (том 1, а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року припинено провадження у справі 5017/492/2012 про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот" та процедуру розпорядження майном боржника, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, припинено процедуру розпорядження майном боржника, стягнено з боржника на користь ініціюючого кредитора судовий збір в сумі 5365 грн. (том 1, а.с. 109-112).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.04.2012 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року апеляційну скаргу ініціюючого кредитора залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року у справі 5017/492/2012 залишено без змін (том 1, а.с. 145-147).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року у справі 5017/492/2012, а справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема статей 1, 6, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 41, 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника скаржника, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення (або іншого розрахункового документу, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника) та доведенням ініціюючим кредитором обставин обґрунтованого порушення виконавчого провадження органами виконавчої служби за такими грошовими вимогами та обставин неможливості стягнення ними коштів з боржника протягом трьох місяців вчинення виконавчих дій.

Частиною 10 статті 1 Закону передбачено, що розпорядження майном боржника -це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Частиною 24 статті 1 Закону визначено мораторій на задоволення вимог кредиторів як зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Згідно пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи щодо виконання судових рішень можуть бути пред'явлені до виконання з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Тобто, розстрочка -це передбачений законодавством спосіб, який тимчасово позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах не виконувати рішення суду, яке вступило в законну силу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги ДП МТП "Южний" засновані на рішенні господарського суду Одеської області від 09.03.2011 року, залишеному без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011 року, за яким з ПАТ "Чорномортехфлот" на користь ДП МТП "Южний" стягнуто 4 170 615,97 грн. боргу, 25500 грн. держмита та 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 10-32).

29 квітня 2011 року господарським судом Одеської області виданий наказ №26/184-10-4817 на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2011 року (а.с. 33).

31.08.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №26/184-10-4817, виданого 29.04.2011 року господарським судом Одеської області (а.с. 34).

Судами встановлено відповідно до заяви ініціюючого кредитора, що станом на 16 лютого 2012 року, на момент подачі заяви ДП "Морський торговельний порт "Южний" про порушення справи про банкрутство боржник частково виконав рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2011 року у справі №26/184-10-4817, а саме, перерахував у погашення боргу кошти в сумі 2 055 000 грн., та встановлено залишок основного боргу, витрат по сплаті державного мита та судово-інформаційних витрат ПАТ "Чорномортехфлот" на загальну суму 2 141 193,21 грн., що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати та не задовольняється боржником більше трьох місяців з моменту порушення виконавчого провадження.

З огляду на наявність безспірних грошових вимог, не задоволених боржником більше трьох місяців ухвалою суду від 20.02.2012 року було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот" №5017/492/2012, введено мораторій на задоволення конкурсних вимог кредиторів. Протягом дії мораторію заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства (пункт 4 Ухвали суду від 20.02.2012року).

Отже, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів орган державної виконавчої служби повинен був зупинити виконавче провадження, порушене 31.08.2011 року згідно Наказу господарського суду Одеської області №26/184-10-4817 від 29.04.2011 року, що виключає правову можливість проведення будь-яких дій, пов'язаних із стягненням конкурсної заборгованості, зокрема заборгованості ініціюючого кредитора.

Разом з тим, суди встановили, що 12.03.2012 року господарським судом Одеської області за заявою боржника в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України виконання зазначеного рішення у справі №26/184-10-4817 було розстрочено таким чином:

"- часткове погашення заборгованості у сумі 361000 грн. 00 коп. до 20.04.2012 р.;

- часткове погашення заборгованості у сумі 361000 грн. 00 коп. до 20.05.2012 р.;

- часткове погашення заборгованості у сумі 361000 грн. 00 коп. до 29.06.2012 р.;

- часткове погашення заборгованості у сумі 361000 грн. 00 коп. до 20.07.2012 р.;

- часткове погашення заборгованості у сумі 270577 грн. 24 коп. до 20.08.2012 р."

( а.с. 87-89).

Судами встановлено, що ухвала господарського суду від 12.03.2012 року у справі №26/184-10-4817 набрала законної сили, в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалася.

З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що встановлений статтями 1, 6 Закону тримісячний строк незадоволення вимог не сплинув, що свідчить про відсутність ознак, на підставі яких порушується справа про банкрутство та дійшли висновку про припинення провадження у справі про банкрутство №5017/492/2012, як таке, що порушене безпідставно відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суди зіслались на постанову ВГСУ від 26.07.2011року у справі №Б-13/114, як на аналогічну практику касаційного суду.

Судова колегія касаційного суду не погоджується з висновками судів, про аналогічність обставин даної справи та обставин у справі №Б-13/114, оскільки у ній відстрочення та часткове розстрочення виконання рішення суду в позовному провадженні мало місце при прийнятті самого рішення суду під час розгляду позовних вимог, до моменту порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в той час, як у справі №5017/492/2012 розстрочення судового рішення відбулось після порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

З огляду на встановлені судами обставини та невірне застосування норм законодавства про банкрутство про порядок перебігу 3-місячного строку незадоволення вимог ініціюючого кредитора, помилкове застосування положень пункту 1частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, до обставин, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та не можуть впливати на фактичні обставини, які існували до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковими висновки попередніх судів про можливість припинення провадження у справі, як такого, що порушено необґрунтовано.

Також колегія суддів касаційного суду зазначає, що незалежно від набрання чинності ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012 року у справі № 26/184-10-4817 про розстрочення виконання рішення суду у справі від 09.03.2011року в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, дане виконавче провадження відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає обов'язковому зупиненню, а задоволення конкурсних вимог ініціюючого кредитора повинно відбуватися згідно порядку та процедур визначених законодавством про банкрутство.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, вважає що ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі та постанову суду апеляційної інстанції, яка залишила ухвалу без змін такими, що підлягають скасуванню, а справа №5017/492/2012 направленню для розгляду на стадії розпорядження майном до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року скасувати.

Справу №5017/492/2012 передати для розгляду до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

Г. Коробенко