Рішення № 25409771, 27.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.2012Справа №5002-29/1999-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський млин», м. Сімферополь;

про стягнення 42612,15 грн

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

від позивача - Меркулова А.М., представник, довіреність №595 від 22.12.12 р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський млин» про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу № 09-82-ПГП від 20.12.2011 р. в сумі 42 612,15 грн., з яких 41 199,02 грн. - сума основного боргу, 1310,13 грн. - пеня та 103,00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору про постачання природного газу, укладеного 20.12.2011 р. між сторонами у справі, в частині оплати за постачання та послуги з транспортування природного газу, у зв'язку з чим за відповідачем станом на 01.04.2012. склалася заборгованість в розмірі 41 199,02 грн., яку останній самостійно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом. Крім того, позивач вважає, що несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором дає йому право заявити до стягнення суму пені та 3% річних від суми заборгованості.

Позивач у судовому засіданні 27.07.2012. підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та надав для долучення до матеріалів справи довідку вих. №907 від 26.07.2012. щодо наявності заборгованості відповідача, станом на день розгляду справи, копію рахунку-фактури від 31.03.2012. з супровідним листом, банківськи втяги на відповідача за спірний період.

Дані документи оглянуті судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у жодне судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином - ухвалами суду, спрямованими на його адресу, вказану в позові та в Спеціальному витязі з електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованою кореспонденцією. Будь-яких письмових заяв, клопотань, пояснень чи відзиву від нього на адресу суду, під час розгляду справи, не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

20.12.2011. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації «Кримгаз» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський млин» (споживач) укладено договір № 09-82-ПГП поставки природного газу (далі договір, а.с. 12-14).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору, постачальник зобов'язується у 2012 році поставити, а споживач зобов'язується прийняти і сплатити в строки і в порядку встановленому даним договором, природний газ у об'ємі 159 тис. куб. м.

Дані об'єми газу є орієнтовними, можуть змінюватись за узгодженням сторін, при необхідності відхилення від заявленого відповідно до п. 1.1 договору об'єму газу в поточному місяці, споживач в строк не пізніше ніж за 15 днів до закінчення місяця споживання письмово узгоджує з постачальником корегування об'єму газу в сторону збільшення або зменшення (п.п. 1.2, 1.3 договору).

При цьому кількість фактично поставленого споживачу газу визначається за даними комерційного вузла обліку газу. (п. 3.2 договору).

Порядок прийому-передачі газу, визначений розділом 5 договору, зокрема згідно п. 5.2, про місячні об'єми поставленого газу складається акт прийому-передачі газу, підписаний представниками споживача та постачальника, скріплений їх печатками, який являється підставою для кінцевих розрахунків сторін. Представник споживача зобов'язаний з'явитись для складання акту у відповідну службу постачальника у встановлені строки, але не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що в разі несвоєчасного оформлення акту з вини споживача, постачальник має право місячні об'єми газу встановити в односторонньому порядку, у відповідності до п. 3.2 даного договору.

Відповідно до п. 5.4 договору, сторона, не згодна з кількістю поданого за місяць газу, заявляє про це іншій стороні негайно, і не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, надає постачальнику письмове пояснення розбіжностей.

Згідно з пунктом 6.5 договору, споживач у строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату об'ємів газу у розмірі 100% вартості об'єму газу, вказаному у заявці.

Судом встановлено, що з січня 2012 року по березень 2012 року позивач поставив відповідачеві природний газ у об'ємі 36441куб.м., на загальну суму 145034,44грн.

Факт поставки газу за вказаний період підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Так, згідно акту прийому-передачі природного газу №31 від 31.01.2012., за січень 2012 року позивач поставив відповідачеві 13,715 тис м. куб газу на суму 54585,42грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Згідно акту прийому-передачі природного газу за лютий 2012 року позивач поставив відповідачеві 12,327 тис м. куб газу на суму 49250,00грн. Згідно акту прийому-передачі природного газу №388 від 31.03.2012., за березень 2012 року позивач поставив відповідачеві 10,399 тис м. куб газу на суму 41387,81грн. Даний акт підписаний представником постачальника і супровідним листом від 05.04.2012. спрямований на адресу споживача. Останній отримав акт прийому передачі природного газу №388 - 12.04.2012., про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні про вручення, однак на адресу постачальника ані підписаного акту прийому-передачі природного газу за березень 2012 року, ані письмових мотивованих заперечень щодо його не підписання не надходило. (а.с. 18, 19, 20, 21).

Як свідчать матеріали справи, зокрема вбачається, з складеного позивачем та направленого на адресу відповідача, акту звірки взаємних розрахунків, станом на 30.06.2012., та банківських витягів за спірний період, наявних в матеріалах справи, відповідач сплатив позивачеві суму передоплати за січень 2012 року у розмірі 54585,42грн., за лютий сума передоплати склала 49250,00грн. тоді як фактично спожитого природного газу відповідачем за лютий 2012 року на суму 49061,21грн., тому різницю в розмірі 188,79грн. позивач відніс в рахунок передоплати на наступний період.

Як зазначалось раніше, згідно акту прийому-передачі №388 від 31.03.2012., відповідачеві за березень 2012 року поставлено 10,399 тис м. куб. газу на суму 41387,81грн. Однак відповідач дану суму позивачеві не сплатив, тому з урахуванням передоплати в розмірі 188,79грн., за ним утворилась заборгованість в розмірі 41199,02грн.

Виставлений до сплати рахунок-фактура (природний газ) №КГ-СК00519 від 31.03.2012., залишений ТОВ «Кримський млин» не сплаченим.

Пунктом 6.10 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за спожитий газ споживач здійснює у продовж 5 банківських днів після підписання сторонами акту.

Оскільки Акт прийому-передачі природного газу №388 від 31.03.2012. залишений відповідачем не підписаним, позивач на підставі п. 5.3 договору об'єми газу визначив в односторонньому порядку у відповідності до п. 3.2 договору.

З урахуванням направлення даного рахунку відповідачеві 12.04.2012., кінцевий розрахунок за спожитий у березні 2012. газ відповідачем мав бути проведений 18.04.2012.

У зв'язку з тим, що відповідач розрахунки з позивачем за поставлений у березні 2012. природний газ у встановлений строк не здійснив, заборгованість у розмірі 41199,02грн. самостійно не погашає, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 41199,02грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів, тоді як позивачем надані документи в підтвердження своєї позиції, у тому числі і довідку вих. №907 від 26.07.2012. щодо заборгованості відповідача на день розгляду справи у розмірі 41199,02грн..

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 41199,02грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Позивач також у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача суму 3% річних в розмірі 103,00 грн. за травень 2012 року.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором поставки природного газу, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних.

Дослідивши наданий до позову розрахунок суми 3% річних суд встановив, що за травень 2012 року 3% річних від простроченої суми складає 104,97грн., однак оскільки позивачем заявлено до стягнення 103,00грн. - 3% річних, саме дані вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1310,13грн. пені за період з 09.04.2012. по 31.05.2012.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення умов п. 6.10 даного договору споживач погашає постачальнику заборгованість відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за несвоєчасний кінцевий розрахунок.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши наданий до позову розрахунок суми пені, судом встановлено, що відповідачем невірно зазначено період нарахування неустойки, оскільки перебіг строку порушення грошового зобов'язання розпочинається 18.04.2012., з урахуванням дати одержання відповідачем акту прийому-передачі природного газу - 12.04.2012. та з урахуванням п. 6.10 договору.

Таким чином за заявлений період пеня може нараховуватись лише з 18.04.2012. по 31.05.2012. і становить 744,97грн. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1310,13грн. пені підлягають задоволенню частково в розмір 744,97 грн. В частині стягнення 565,16 грн. пені в позові слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський млин» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 12, р/р 26007001070371 в ПАТ «Крещатик», МФО 300670, ЗКПО 36915992) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, буд. 42 а, код ЄДРПОУ 03348117, р/р 2600908539 Філія «Кримська дирекція» ПАТ «Банк «Кліринговий дім» м. Сімферополь, МФО 384920) 41199,02грн. заборгованості, 103,00грн. - 3% річних, 744,97грн. пені, 1588,15 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 565,16грн. пені у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі