Постанова № 25409702, 25.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 5009/86/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Запорізької області 15.03.2012 Донецького апеляційного господарського суду 16.05.2012у справі№ 5009/86/12господарського судуЗапорізької областіза позовомЗапорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій областідоТовариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн"простягнення 36 259,14 грн.у судовому засіданні взяли участь представники:- прокуратури - позивачаХодаківський М.П.; повідомлений, але не з'явився;- відповідачаповідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 Запорізький транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" про стягнення неустойки у розмірі 36 259, 14 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 22.05.2010 по 05.12.2011 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог -т. 2 а. с. 26-27).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 у справі № 5009/86/12 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Скакун О.А., судді Колядко Т.М., Принцевська Н.М.) позов задоволено. За рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" на користь Державного бюджету України неустойку у розмірі 36 259, 14 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальність "Юнілайн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012 у справі № 5009/86/12, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" неустойки за період з 22.05.2010 по 05.12.2011 на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 21/175/10-10/5009/2488/11 встановлено факт припинення спірних орендних правовідносин 15.12.2008; зобов'язано ТОВ "Юнілайн" повернути Державному підприємству "Бердянський морський торговельний порт" за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, орендоване майно, загальною площею 113,23 кв.м., що розташовані за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 шляхом підписання акту приймання-передачі; стягнуто з ТОВ "Юнілайн" на користь Державного бюджету України неустойку за період з 19.12.2008 по 21.05.2010 в розмірі 36 669, 52 грн.; повернення вищевказаного майна відбулося лише 05.12.2011, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (т. 1 а. с. 60).

Вищий господарський суд України вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність підстав для стягнення неустойки за період з 22.05.2010 по 05.12.2011, з огляду на таке.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, пунктом 2.5 договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" встановлено, що у разі припинення цього договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленого при передачі майна орендарю.

Пунктом 5.8 даного договору передбачено, що у разі розірвання договору оренди № 1757/д від 21.12.2005, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 21/175/10-10/5009/2488/11 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" про стягнення неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та зобов'язання повернути об'єкт оренди - зобов'язано ТОВ "Юнілайн" повернути Державному підприємству "Бердянський морський торговельний порт" за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, орендоване майно, загальною площею 113,23 кв.м., що розташовані за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 шляхом підписання акту приймання-передачі; стягнуто з ТОВ "Юнілайн" на користь Державного бюджету України неустойку за період з 19.12.2008 по 21.05.2010 в розмірі 36 669, 52 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі державного нерухомого майна орендованого по договору оренди № 1757/д від 21.12.2005 (т. 1 а. с. 60) Товариство з обмеженою відповідальність "Юнілайн" 27.10.2011 передало, а Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" 27.10.2011 прийняло орендоване майно, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області підписало даний акт 05.12.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою Запорізької транспортної прокуратури встановлено, що спірне приміщення повернуто 27.10.2011 (Доповідна записка Запорізького транспортного прокурора Запорізької області - т. 1 а. с.118-119).

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Приписи статей 47, 43 ГПК України зобов'язують господарський суд з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду; однак, суди попередніх інстанцій, прийшовши до висновку про наявність підстав для стягнення неустойки за користування об'єктом оренди за період з 22.05.2010 по 05.12.2011, не дотримались статей 47, 43 ГПК України, та не надали належної правової оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності, зокрема, п. п. 2.5, 5.8 договору, акту прийому-передачі державного нерухомого майна орендованого по договору оренди № 1757/д від 21.12.2005, доповідній записці Запорізького транспортного прокурора Запорізької області та постанові Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 21/175/10-10/5009/2488/11, що враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайн" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського Запорізької області від 15.03.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012 у справі № 5009/86/12.

Справу № 5009/86/12 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА