Постанова № 25409578, 24.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5015/4081/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Коробенка Г.П.

За участю : представника ДАК "Хліб України" -Охрименка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДАК "Хліб України"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. в частині розгляду кредиторських вимог ДАК "Хліб України" по справі № 5015/4081/11 за заявою ТОВ "Скіфія" про банкрутство ДП ДАК"Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2011 р. за заявою ТОВ "Скіфія" порушено провадження по справі №5015/4081/11 про банкрутство ДП ДАК"Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2".

В газеті "Урядовий кур'єр" № 189 (4587) 13.10.2011 р. опубліковане оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ДП ДАК"Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуктів №2".

ДАК "Хліб України" 24.10.2011 р. подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 170 511,31 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. по справі № 5015/4081/11 /суддя Гутьєва В.В./ розглянуто вимоги кредиторів, в тому числі вимоги ДАК "Хліб України" в сумі 80 762,44 грн., а саме: 85,00 грн. -витрат на оплату державного мита та 40 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу (перша палата), 76 570,35 грн. -основного боргу (четверта черга), 4 067,09 грн. - штрафних санкцій (шоста черга), у визнанні решти вимог ДАК "Хліб України" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. по справі №5015/4081/11 /судді : Михайлюк О.В., Новосад Д.Ф., Мельник Г.І./ ухвала господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. в частині п.2 щодо визнання кредиторських вимог ДАК "Хліб України" залишена без змін.

В касаційній скарзі ДАК "Хліб України" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. в частині розгляду кредиторських вимог ДАК "Хліб України", посилаючись на те, що вони винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким визнати грошові вимоги ДАК "Хліб України" до боржника на суму 170 511,31 грн.

У відзиві на касаційну скаргу розпорядник майна боржника Кобельник О.С. просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ДАК "Хліб України", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові вимоги ДАК "Хліб України" до боржника на суму 170 511,31 грн. ґрунтуються на заборгованості за:

- Договором про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування №9362 від 03.01.2006 р. з сумою основного боргу 40 728,00 грн., штрафних санкцій 2 850,96 грн., 3% річних в сумі 5617,12 грн., пені в сумі 3452,40 грн. та інфляційного збільшення на суму 37225,39 грн. Отже, загальна сума боргу за договором №9362 від 03.01.2006 р. становить 89 873,87 грн.;

- Договором купівлі-продажу №11741 від 02.12.2008 р. з сумою основного боргу 58101,30 грн., штрафних санкцій 4067,09 грн., 3% річних в сумі 4001,83 грн. та інфляційного збільшення на суму 14 467,22 грн. Отже, загальна сума боргу за договором №11741 від 02.12.2008 р. становить 80 637,44 грн. (т.1, а.с.2-6).

Боржником визнані вимоги ДАК "Хліб України" у повному обсязі, проте розпорядник майна ДП ДАК"Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуків №2" Кобельник О.С. заперечував проти визнання грошових вимог в сумі 89 873,87 грн., які виникли як заборгованість за договором про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування №9362 від 03.01.2006 р. (т.1, 33-34).

Господарський суд першої інстанції, визнаючи в ухвалі від 13.12.2011 р. грошові вимоги ДАК "Хліб України" на суму 80 637,44 грн., виходив з того, що зазначені вимоги ґрунтуються на вимогах Закону та підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи ДАК "Хліб України" у визнанні грошових вимог до боржника в сумі 89 873,87 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вимоги ґрунтуються на зобов'язаннях за договором про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування №9362 від 03.01.2006 р., за якими сплив строк позовної давності, згідно ст.ст.256, 257 ЦК України.

Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду кредиторських вимог господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Відповідно до чинного законодавства, в справі про банкрутство, суд не розглядає і не вирішує ніяких спорів, завдання господарського суду при розгляді справ про банкрутство полягає в перевірці відповідності законодавству дій тих чи інших учасників справи та відповідності вимогам закону проходження процедури банкрутства.

Ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова, мотивовані тим, що вимоги ДАК "Хліб України" в сумі 89 873,87 грн. засновані на зобов'язаннях, за якими сплив строк позовної давності, а отже, підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів не має не має.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а щодо стягнення пені - в один рік (ст.257, ч.2 ст.258 ЦК України).

Частиною 4 ст.267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В ч.1 ст. 259 ЦК України передбачено можливість зміни строку позовної давності за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Висновок про відмову в позові з підстав пропуску строку позовної давності можливий за умови, коли суд встановить, що права позивача були порушені, але звернення до суду відбулося з пропуском строку позовної давності і підстав для його поновлення немає.

Як було встановлено судом, в матеріалах справи відсутня заява про застосування строків позовної давності по зобов'язаннях за договором про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування № 9362 від 03.01.2006 р., а відповідь розпорядника майна боржника Кобельника О.С. кредитору - ДАК "Хліб України" щодо розгляду заявлених грошових вимог до боржника, не є такою заявою про застосування позовної давності, в розумінні ч.3 ст.267 ЦК України.

Крім того, із наявних матеріалів справи неможливо дослідити думку боржника - ДП ДАК"Хліб України" "Стрийський комбінат хлібопродуків № 2" стосовно спірних кредиторських вимог ДАК "Хліб України", зокрема щодо застосування позовної давності за даними вимогами.

Згідно ст.81-1 ГПК України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол. У протоколі судового засідання зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, що розглядає справу, та склад суду; 3) номер справи і найменування сторін; 4) відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки; 5) відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта - за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку; 6) усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 7) усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання. Протокол веде секретар судового засідання. Протокол у триденний строк підписують суддя (суддя - головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Протокол судового засідання суду першої інстанції від 13.12.2011 р. вимогам ст.81- 1 ГПК України не відповідає.

В порушення вимог ст.81-1 ГПК України протокол судового засідання від 13.12.2011 р. містить: дату, місце судового засідань; найменування суду та склад суду; номер справи і найменування сторін; відомості про явку та неявку в судове засідання представників сторін, а також відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків та взагалі не містять думки представників сторін та даних про вчинення інших процесуальних дій здійснених судом під час розгляду справи у судовому засіданні.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р., в порушення вимог ст.104 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції на зазначені вище вимоги закону уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не з'ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст.1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. та ухвала господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. в частині розгляду кредиторських вимог ДАК "Хліб України" в сумі 89 873,87 грн. підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, прийняти судове рішення у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117- 1119, 11110-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ДАК "Хліб України" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. в частині розгляду кредиторських вимог ДАК "Хліб України" в сумі 89 873,87 грн. по справі № 5015/4081/11 скасувати.

В решті ухвалу господарського суду Львівської області від 13.12.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. щодо кредиторських вимог ДАК "Хліб України" по справі № 5015/4081/11 залишити без змін.

Справу № 5015/4081/11 в частині розгляду кредиторських вимог ДАК "Хліб України" в сумі 89 873,87 грн. направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Коробенко Г.П