Постанова № 25409458, 27.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10976/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Рачкової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркур'єр»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, третя особа -Приватне підприємство «Кайрос СКС», про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0002782350 від 22 листопада 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки за актом перевірки від № 7972/23-5/36344137 від 07 листопада 2011 року про порушення підприємством вимог п.50.2 ст.50, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України необґрунтовані та суперечать фактичним обставинам, у зв'язку із чим донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість є безпідставним. Так, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 248239 від 02 листопада 2011 року було направлено до податкової інспекції о 09:00 годині 02 листопада 2011 року, тоді як перевірка була розпочата о 13:00 годині цього ж дня, у зв'язку із чим підприємством було дотримано правила внесення змін до податкової звітності. Крім того, висновки податкового органу про неналежність договору про переведення боргу ТОВ «Укркур'єр»через те, що позивач не є стороною в даному договорі, суперечать цивільному законодавству та порушують права та інтереси підприємства. Так, згідно договору про переведення боргу, контрагент позивача ПП «Кайрос СКС»передав свої обов'язки за укладеним з ТОВ «Укркур'єр»договором про надання послуг ПП «Союз Р.О.»Останнє, у свою чергу, отримало від ПП «Кайрос СКС»кошти, які були сплачені ТОВ «Укркур'єр»на виконання договору про надання послуг, та виконало зобов'язання за договором. Зважаючи на те, що податковий кредит сформований у відповідності до вимог податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, позивач звернувся за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що в ході перевірки не встановлено факту, дати та місця передання кореспонденції на адресу ПП «Кайрос СКС»або ПП «Союз Р.О.», у зв'язку із чим неможливо встановити безпосереднього виконавця послуг з доставки пошти, територію їх надання, об'єм наданих послуг. Крім того, перевіркою ПП «Кайрос СКС»встановлено відсутність ресурсів для здійснення господарської діяльності, здійснені висновки про нереальність укладених підприємством угод; перевіркою ПП «Союз Р.О.»встановлено неможливість проведення перевірки та задекларовані показники з нульовим значенням у декларації з ПДВ за березень 2011 року. Зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданого до суду клопотання, просив відкласти розгляд справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засідання, не надавши, при цьому, жодного доказу в обґрунтування поважності причини неявки представника відповідача. Разом із тим, суд враховує, що в силу ч.7 ст.56 КАС України, законним представником юридичної особи є його керівник. При викладених обставинах, суд вважає, що відповідач мав реальну можливість забезпечити явку свого представника до суду, у зв'язку із чим, неявка представника відповідача визнана судом неповажною.

Представник третьої особи - Приватного підприємства «Кайрос СКС»- в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи, в силу ч.11 ст.35 КАС України, повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року № 48-Р та Протоколу апаратної наради керівного складу ДПА в Одеській області від 21.06.2011 року № 43, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.10.2011 року № 3303, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, співробітниками податкової служби проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Укркур'єр»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Кайрос СКС»за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складений акт № 7972/23-5/36344137 від 07.11.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п.50.2 ст.50 ПК України: надано в рамках позапланової виїзної документальної перевірки уточнюючий розрахунок та замінено контрагента ПП «Кайрос СКС», взаємовідносини із яким є предметом перевірки та перевіркою не підтверджено; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість березня 2011 року в розмірі 177186,73 гривень по господарським відносинам з ПП «Кайрос СКС», правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.

Не погодившись із висновками за актом перевірки, ТОВ «Укркур'єр»звернулось до податкової інспекції із відповідними запереченнями, які листом № 65170/10/23-513/11 від 18.11.2011 року були відхилені.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002782350 від 22 листопада 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 177186,73 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Укркур'єр»подало первісну скаргу до ДПА в Одеській області, яка рішенням № 44001/10/25-0007 була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укркур'єр»(Замовник) та ПП «Кайрос СКС»(Виконавець) укладений договір про надання послуг № 17/02/11 від 17.01.2011 року, відповідно до якого Замовник доручив Виконавцю виконати послуги з доставки рахунків у абонентську/поштову скриньку і рекомендованих повідомлень (кореспонденція) адресатам, доставку поліграфічної продукції (кур'єрські послуги), як власними силами, так і з допомогою сторонніх установ та організацій.

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «Укркур'єр»28.03.2011 року, 30.03.2011 року, 04.04.2011 року, 06.04.2011 року, 07.04.2011 року перерахувало на рахунок ПП «Кайрос СКС»грошові кошти в загальному розмірі 1063120,40 гривень.

В подальшому Виконавець за договором № 17/02/11 від 17.01.2011 року ПП «Кайрос СКС»уклав із ПП «Союз Р.О.»договір про переведення боргу № 14 від 05.02.2011 року, за яким ПП «Кайрос»(Боржник) перевело до ПП «Союз Р.О.»(Новий боржник) обов'язок виконання зобов'язання по наданню послуг за Договором № 17/02/11 від 17.01.2011 року. За умовами договору № 14 Боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу в розмірі 1063120,40 гривень (з ПДВ) шляхом перерахування цієї суми на розрахунковий рахунок, а Новий боржник зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання за Договором № 17/02/11 від 17.01.2011 року.

Листом від 05.02.2011 року, направленим на адресу ПП «Кайрос СКС», ТОВ «Укркур'єр»надало згоду на переведення боргу ПП «Кайрос СКС»перед ТОВ «Укркур'єр»по зобов'язанню за договором № 17/02/11 від 17.01.2011 року.

Відповідно до листа директора ТОВ «Укркур'єр»(а.с.32), останній просить директора ПП «Кайрос СКС»перерахувати сплачені ТОВ «Укркур'єр»на адресу ПП «Кайрос СКС»кошти в загальному розмірі 1063120,40 гривень Приватному підприємству «Союз Р.О.», оскільки послуги за договором № 17/02/11 від 17.01.2011 року були виконані Новим боржником -ПП «Союз Р.О.».

Також ПП «Союз Р.О.»був виставлений ТОВ «Укркур'єр»рахунок-фактура № 11703 від 17 березня 2011 року за послуги з доставки поштових відправлень в містах, селищах та селищах міського типу на загальну суму 1063120,40 гривень, який був сплачений у повному обсязі. Приватним підприємством «Союз Р.О.»на адресу ТОВ «Укркур'єр»виписано податкову накладну № 33 від 17.03.2011 року (а.с.99) на суму 1063120,40 гривень, у тому числі ПДВ -177186,73 гривень.

На підставі вищевикладеного головний бухгалтер ТОВ «Укркур'єр» ОСОБА_5. 02 листопада 2011 року о 09:00 годині подала до ДПІ у Приморському районі м. Одеси уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 248239 від 02 листопада 2011 року, яким замінено контрагента ПП «Кайрос СКС»за період -березень 2011 року, сформовано податковий кредит по цьому контрагенту в розмірі 177186,73 гривень.

З акту перевірки убачається, що перевіряючі встановили порушення ТОВ «Укркур'єр»п.50.2 ст.50 ПК України, що виразилось у наданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період березень 2011 року, яким замінено контрагента ПП «Кайрос СКС», з питань взаємовідносин з яким проводилася дана перевірка, пославшись на факт вручення головному бухгалтеру ОСОБА_5 копію наказу та направлень на проведення перевірки.

При цьому, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5., яка працює головним бухгалтером на ТОВ «Укркур'єр», повідомила, що направлення на перевірку від 27.10.2011 року № 003753/3819, від 27.10.2011 року № 003752/3818 та копію наказу від 27.10.2011 року № 3303 їй особисто було вручено 02 листопада 2011 року о 13:00 годині. Зазначені покази свідка узгоджуються із матеріалами справи (а.с.14-15), зокрема, в направленні на перевірку та наказі зазначено, що останні вручені ОСОБА_5 о 13:00 годині 02 листопада 2011 року.

Таким чином, уточнюючий розрахунок ТОВ «Укркур'єр»було надано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси до початку проведення перевірки, отже підприємством не порушені вимоги п.50.2 ст.50 ПК України. Також суд вважає, що податковим органом створені штучні підстави для неврахування податкової звітності підприємства, оскільки він був достовірно обізнаний про час вручення направлень на перевірку та подачу підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по ПДВ.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Укркур'єр»вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, що виразилось у завищенні податкового кредиту за березень 2011 року на 177186,73 гривень по господарським відносинам з ПП «Кайрос СКС», правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З акту перевірки убачається, що перевіряючі визнали договір про переведення боргу № 14 від 15.02.2011 року, який був укладений між ПП «Карос СКС»та ПП «Союз Р.О.», таким, що не належить ТОВ «Укркур'єр», так як не підписаний посадовим особами цього підприємства. Зокрема, за цим договором, на думку перевіряючих, ТОВ «Укркур'єр»виступає пасивним предметом договору третіх осіб і не несе зобов'язань.

Крім того, перевіряючими фактично визнано відсутність договору про переведення боргу № 14 від 15.02.2011 року в аспекті листа директора ТОВ «Укркур'єр»до директора ПП «Кайрос СКС», в якому він просить перевести сплачені ТОВ «Укркур'єр»кошти Новому боржнику, з огляду на допущену технічну помилку в листі (невірно зазначена дата укладання договору, один із пунктів договору). Зокрема, в акті перевірки перевіряючі послались на те, що такий договір до перевірки не надавався, тому умови та сторони за останнім встановити неможливо.

При цьому, перевіряючими взято до уваги дані акту Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Кайрос СКС»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2011 року № 174/23-214/34929626 від 03.06.2011 року, відповідно до якого у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основі фонди, технічних персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку із чим перевіряючими зроблений висновок про те, що ПП «Кайрос СКС» не надавало у звітному періоді -березень 2011 року -послуг по договору на користь ТОВ «Укркур'єр».

У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальник послуг ПП «Кайрос СКС»не надавав послуг ТОВ «Укркур'єр», у зв'язку із чим правочин, в силу ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України, визнаний недійсним. При цьому, поза увагою перевіряючих залишився договір № 14 від 05.02.2011 року про переведення боргу на нового боржника ПП «Союз Р.О.»з мотивів неналежності вказаного договору до ТОВ «Укркур'єр».

Суд констатує, що таке тлумачення норм цивільного законодавства перевіряючих призвело до порушення прав та інтересів ТОВ «Укркур'єр», оскільки таким висновком перевіряючі фактично позбавили суб'єкт господарювання права на свободу в договорі та підприємницької діяльності, що запроваджені Цивільним і Господарським кодексами України.

Норми господарського та цивільного законодавства передбачають принципи свободи договору та ведення господарської діяльності без обмежень, за виключенням випадків, встановлених законом.

Так, за змістом ч.1 ст.19 ГК України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. З цією метою їм надані права укладати правочини, самостійно формувати програми діяльності, обирати постачальників тощо (ст.44 ГУ України).

Главою 47 Цивільного кодексу врегульовані положення інституту зобов'язального права. З аналізу положень цієї глави убачається, що кредитор у зобов'язанні, підставами виникнення якого виступає договір, наділений правом заміни боржника.

При цьому, в силу ч.1 ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

На підставі договору про переведення боргу старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

При укладанні договору про переведення боргу № 14 від 05.02.2011 року між ПП «Кайрос СКС»та ПП «Союз Р.О.»було дотримано всіх встановлених законодавством вимог. У свою чергу, ТОВ «Укркур'єр»листом підтвердило свою згоду на таку заміну, чим виконало вимоги ч.1 ст.520 ЦК України щодо переведення боргу.

В результаті операції з переведення боргу первинний божник ПП «Кайрос СКС»вибуло із зобов'язання за договором № 17/02/11 від 17.01.2011 року, а його обов'язки по наданню поштових послуг взяло на себе ПП «Союз Р.О.». Сплачені ТОВ «Укркур'єр»за договором кошти в розмірі 1063120,40 гривень на користь ПП «Кайрос СКС»були перераховані останнім новому боржнику ПП «Союз Р.О.», який у свою чергу надав ТОВ «Укркур'єр»поштові послуги.

Надання ПП «Кайрос СКС»послуг по доставці поштових відправлень підтверджено зведеними актами здавання-приймання наданих послуг по доставці поштових відправлень від 17 березня 2011 року (а.с.103-115), які підписані уповноваженими особами підприємств ОСОБА_3 та ОСОБА_4 З останніх також убачається, що послуги з доставки поштових відправлень надавались в містах, селах та селищах міського типу Дніпропетровської області, Херсонської області, Запорізької та Київської областях, їх вартісні та кількісні показники.

Відповідно до абз.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України).

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч.2 ст.9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі складені ТОВ «Укркур'єр»і ПП «Союз Р.О.»документи на виконання договору № 17/02/2011 від 17.01.2011 року за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Посилання перевіряючих на технічну помилку в листі директора ТОВ «Укркур'єр», як на підставу для неприйняття договору № 14 від 05.02.2011 року свідчить про формальний та поверховий підхід до проведення перевірки. Адже Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984, надає можливість перевіряючим відібрати від посадових осіб господарюючого суб'єкта відповідні пояснення та уникнути необґрунтованих висновків в разі наявних у документах недоліків.

При цьому, цим же Порядком перевіряючих зобов'язано у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

В порушення вищенаведеного положення, перевіряючими в акті перевірки викладено порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначений факт. Саме порушення висвітлено нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі.

Отже, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи документи містять відомості, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, інші обов'язкові реквізити первинних документів, тому можуть бути належним підтвердженням факту господарських операцій.

Слід зазначити, що одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника податків, у зв'язку із чим вважається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

За таких обставин, позивачем цілком обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту сплачену в ціні послуги суму податку на додану вартість в розмірі 177186,73 гривень, а податкове повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання є необґрунтованим.

Посилання в акті перевірки на встановлені іншою перевіркою обставини господарської діяльності первинного боржника ПП «Кайрос СКС»суд вважає неприпустимим засобом оцінки дотримання вимог податкового законодавства перевіряємого підприємства - ТОВ «Укркур'єр».

Суд також вважає за доцільне надати оцінку іншим висновкам за результатами перевірки, які відображені в акті.

Зокрема, в акті перевірки висновки про безтоварність укладеного ТОВ «Укркур'єр»правочину ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи та докази, в цілому.

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин виконання договору ПП «Союз Р.О.», предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ним, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, подальшого руху сплачених ТОВ «Укркур'єр»грошових коштів.

До того ж, слід додати, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України, є правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Таким чином, законодавець розмежовує поняття «порушення публічного порядку»та «недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам». Дані обставини передбачають різний порядок визнання правочину недійсним та різні правові наслідки.

У постанові Пленуму ВСУ № 9 від 6 листопада 2009 року зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним».

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Однак в даному випадку податковий орган обмежився оцінкою діяльності ПП «Кайрос СКС», яка була надана в ході іншої перевірки, та, відхиливши сам факт переведення боргу, як підставу для заміни зобов'язань за договором про надання послуг, зробив висновок про безтоварність укладеного між ТОВ «Укркур'єр»та ПП «Кайрос СКС»правочину, при цьому визнавши його нікчемним всупереч вищезазначеним нормам цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Натомість, наявні в матеріалах справи докази свідчать про реальність операції із надання поштових послуг та правомірність формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укркур'єр»обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркур'єр»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0002782350 від 22 листопада 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 липня 2012 року.

Суддя /ПІДПИС/ І.В. Завальнюк

.