Постанова № 25409360, 16.07.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1627/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання -Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Гайович М.Й. (довіреність від 12.06.2012 року № 1387)

відповідача: Шаранич С.С. (довіреність від 14.09.2011 року № юр-1/М)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Іршавський завод продовольчих товарів" про стягнення коштів на погашення податкового боргу у сумі 157087,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 19 липня 2012 року.

Державна податкова інспекція у Іршавському районі (далі -позивач, ДПІ у Іршавському районі) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Іршавський завод продовольчих товарів" (далі -відповідач, ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів"), яким просить стягнути кошти з рахунків на погашення податкового боргу у сумі 157087,80 грн. по земельному податку.

26.06.2012 року представником позивача надано суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути податковий борг у сумі 157087,80 грн. за рахунок коштів на рахунках такого платника у банківських установах, у відповідності до вимог ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне: до 2011 року ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" за формою власності було державним підприємством та порядок погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулювався Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та, згідно п.11.1 ст.11 вказаного Закону, у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків. Окрім того, приватизація Державного підприємства "Іршавський завод продовольчих товарів" шляхом перетворення у ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" ще не завершена. Державне підприємство "Іршавський завод продовольчих товарів" було включено в Перелік господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, які підлягають підготовці до продажу в 2008 році затверджений розпорядженням КМУ від 22.02.2008 р. № 367-р. Листом ДПА України від 21.12.2005р. № 25576/7/24-2217 "Про Методичні рекомендації з питань застосування процедур погашення податкового боргу", п.1.5 яких передбачено: якщо підприємство-боржник віднесено до переліку держпідприємств та ВАТ, пакети акцій яких підлягають продажу або підготовці до продажу у процесі приватизації, затвердженого відповідними урядовими рішеннями податковим органам слід утримуватись від подачі заяв до господарського суду про порушення проти таких підприємств справ про банкрутство, без вжиття попередніх заходів, передбачених законодавством. В свою чергу, ДПІ у Іршавському районі жодних зазначених в законі дій не проведено.

Також, на думку відповідача, позивачем не вірно визначено, що на підставі ст.ст.269-288 Податкового кодексу України ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" визначено платником податків. Враховуючи те, що Податковий кодекс України вступив у силу 01.01.2011 року, відповідно, до 2011 року він не міг визначити ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" ( а тоді ще Державне підприємство "Іршавський завод продовольчих товарів") як платника земельного податку і разом з тим, врегульовувати порядок та строки сплати земельного податку. Тому, на думку відповідача, застосування позивачем ст.287 Податкового кодексу України для визначення строку сплати податку за землю до зобов'язань, що виникли до 01.01.2011 року є неправомірними. Також це стосується і нарахування податкового боргу за 2011 рік, та знову ж таки, на думку відповідача, до 31.12.2011 року є необґрунтованим та неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення уточненого адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (набрав чинності з 01.01.2011 року, тобто, станом на час звернення з позовом до суду, далі -ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно поданого 30.01.2010 року ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" податкового розрахунку земельного податку на 2010 рік річна сума по земельному податку, яка підлягає сплаті становить 113199,60 грн. Згідно поданого відповідачем податкового розрахунку земельного податку від 31.01.2011 року на 2011 рік № 810 нарахування становлять 175733,25 грн., в т.ч. за земельні ділянки у межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, сума по земельному податку, яка підлягає сплаті щомісячно становить 14644,44 грн. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власника та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як визначено ст.269 Податкового кодексу України, платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Відповідачем самостійно задекларовано зобов'язання по податку на землю рівним частками щомісячно у сумі 4937,06 грн.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. П.59.4 цієї ж статті встановлено, що податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.1.3 п.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби затвердженої Наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953 пеня -сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Відповідно до п.2.1 Інструкції, пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому судом відхиляються доводи відповідача про неправомірність стягнення податкового боргу в зв'язку з тим, що до реорганізації "Іршавський завод продтоварів" було державним підприємством, оскільки особливості погашення податкового боргу, встановлені ст. 96 ПК України, застосовуються виключно до комунальних підприємств та до державних підприємств, які не підлягають приватизації (та відповідач відсутній у переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що затверджений Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року за № 847 -XIV).

Відхиляються також доводи відповідача щодо невідповідності суми стягнення сумі наявного податкового боргу в зв'язку з частковою сплатою у сумі 4800,00 грн. (копії платіжних доручень, а.с.67-680, оскільки вказані кошти зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення (податкового боргу, що наявний за інший період, що виник раніше), згідно пп.87.9 ст.87 ПК України.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі, згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Іршавський завод продовольчих товарів" про стягнення коштів на погашення податкового боргу у сумі 157087,80 грн. -задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків:

- № 26000253305 АТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 380805)

- № 26045054000002 АТ "КомІнвестБанк" (МФО 312248)

- № 26009158147600 АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005)

Публічного акціонерного товариства "Іршавський завод продовольчих товарів" (Закарпатська область, м. Іршава, вул. Шевченка, 70 код 00412139) кошти у сумі 157087,80 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч вісімдесят сім гривень вісімдесят копійок) на погашення податкового боргу у сумі 157087,80 грн. по платі за землю.

3.Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті