Постанова № 25409346, 26.07.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/2297/12

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" про стягнення заборгованості в сумі 3018,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області (далі –позивач, Ужгородська МДПІ) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" (далі - відповідач, ТОВ "Термодім"), яким просить стягнути податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 3018,34 грн. за рахунок коштів такого платника.

Ухвалою суду від 12 липня 2012 року, у відповідності до ст. 183 –2 КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі –ПК України), кожен зобов’язаний сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст.269 Податкового кодексу України, платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідач самостійно задекларував податкове зобов’язання по орендній платі шляхом подання до інспекції: податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік (№ 2789 від 20.02.2012р.) у розмірі - 9483,93 грн., з щомісячним розрахунком у розмірі –790,33 грн. Сума нарахована за січень 2012 року (термін сплати –01.03.2012 р.) у розмірі 790,33 грн. погашена частково у розмірі 142,98 грн. (за рахунок наявної переплати), у зв’язку з чим заборгованість по такій складає –647,35 грн. Суми, нараховані за лютий 2012 року (термін сплати –30.03.2012 р.), за березень 2012р. (термін сплати – 30.04.2012р.), за квітень 2012р. (термін сплати –30.05.2012р.) у розмірі 790,33 грн. щомісячно за кожен, станом на день звернення з позовом до суду відповідачем непогашені.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пп.287.3 ст.287 ПК України).

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов’язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов’язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов’язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. П.59.4 цієї ж статті встановлено, що податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, податкову вимогу № 37 від 05.03.2012 року відповідачу було вручено 18.04.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Податковий борг відповідача по орендній платі з юридичних осіб підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2012 року, корінцем податкової вимоги від 05.03.2012 року № 37 з повідомленням про вручення поштового відправлення, обліковою карткою платника податку по платежу 13050223 "орендна плата з юридичних осіб" станом на 18.06.2012р.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 160, 163, 183 –2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" про стягнення заборгованості в сумі 3018,34 грн. –задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Термодім" (Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Дубова,1, код ЄДРПОУ 32637121) податковий борг у сумі 3018,34 грн. (три тисячі вісімнадцять гривень тридцять чотири копійки) по орендній платі з юридичних осіб за рахунок коштів платника.

3. Допустити негайне виконання постанови.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті