Рішення № 25408454, 24.07.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/2747/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 р.

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашникової О.І.

При секретарі Новицькій О.І.

Розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Військової частини А-0800 про стягнення сум індексації заробітної плати у зв»язку з інфляцією,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії військової частини А-0800 щодо невиплати йому -ОСОБА_1 -індексації заробітної плати у зв»язку з інфляцією, стягнути з відповідача на його -позивача- користь суму індексації доходів у зв»язку з інфляцією за період з 1 лютого 2010 року по день ухвалення рішення, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000 грн та зобов»язати відповідача надалі нараховувати та сплачувати йому індексацію заробітної плати. У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Представник військової частини позов не визнав.

Суд вислухав сторони, вивчив надані документи і встановив наступне:

ОСОБА_1 працює на посаді майстра виробничого навчання кафедри військової підготовки Одеського державного екологічного університету з 1996 року. Кафедра знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини А-0800. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2009 року визнано незаконним наказ №92 завідуючого кафедрою військової підготовки Одеського державного екологічного університету від 26.06.2007 року про звільнення ОСОБА_1 з посади майстра виробничого навчання у зв»язку із скороченням штату працівників, поновлено ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання, на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі виконано 1 лютого 2010 року. Позивач стверджує, що в порушення ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення»та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, адміністрація військової частини не розраховує і не виплачує йому індексацію заробітної плати, чим позбавляє його мати достатній рівень життя, Крім того, позивач стверджує, що неправомірні дії відповідача щодо не нарахування і невиплати індексації заробітної плати спричинили йому моральну шкоду, розмір якої він оцінив у 2000 грн. ОСОБА_1 у судовому засіданні просив стягнути з відповідача на його -позивача- користь суму несплаченої індексації за період з 1.02.2010 року по 1.08 .2012 року -8553,59 грн та зобов»язати відповідача і надалі нараховувати та сплачувати йому індексацію заробітної плати.

Представник відповідача, не визнаючи позов стверджував, що дії адміністрації військової частини щодо нарахування і виплати заробітної плати ОСОБА_1 відповідають вимогам Закону.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи і дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно до вимог ст.95 КЗпП України, ст.33 ЗУ «Про оплату праці»,ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення»заробітна плата працівника підлягає індексації у встановленому Законом порядку.

Ст.4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення»передбачає, що індексація грошових доходів населення провадиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв»язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У п.п.1 п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№13 від 24.12.1999 р. зазначено наступне : «у справах, пов»язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв»язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст.33 Закону в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення»і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КабМіну України від 7 травня 1998 року №663 (із внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину поругу індексації)».

Таким чином, право позивача на індексацію заробітної плати передбачено Законом. У даному випадку суд встановив, що в порушення вищезазначених правових норм відповідач не здійснював індексацію заробітної плати позивача, чим порушив право ОСОБА_1 на отримання відшкодування подорожчання споживчих товарів.

Згідно наданому розрахунку сума несплаченої індексації зарплати позивача за період з 1.02.2010 року по 1.08.2012 року складає 8301,86 грн, сума компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати складає 251,73 грн.

Доводи відповідачевої сторони про те, що індексація входить до розміру заробітної плати позивача є безпідставними, оскільки відповідно до п.1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» механізм індексації грошових доходів населення дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. З картки особистого рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач не нараховував і не сплачував працівнику індексацію заробітної плати.

Не містяться на вимогах Закону і доводи відповідачевої сторони щодо неможливості визначити базовий місяць для проведення індексації заробітної плати, оскільки позивач працює в установі з 1996 року (право на індексацію має з березня 2003 року), а на заробітну плату, отриману за рішенням суду, нарахувати і сплатити індексацію не вимагає.

Разом з тим, суд вважає, що позивач не довів суду спричинення йому відповідачевою стороною моральної шкоди, не надав доказів щодо розміру заподіяної моральної шкоди, тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають (так в судовому засіданні позивач заявив, що до складу моральної шкоди входить індексація заробітної плати за час відпустки). Вимоги позивача в частині зобов»язання військової частини надалі проводити нарахування і виплату індексації заробітної платі не містяться на вимогах Закону, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачевої сторони.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А-0800 на користь ОСОБА_1 8553 грн 59 коп ( вісім тисяч п»ятсот п»ятдесят три грн. 59 коп.).

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з військової частини А-0800 на користь держави судовий збір у сумі 855 грн .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : Калашнікова О. І.