Ухвала суду № 25405887, 25.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.справа № 2а-1783/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Доган В.Й. дов від 15.03.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Формула»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року

у справі № 2-а-1783/10/1170

за позовом закритого акціонерного товариства «Формула»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, визнання недостовірних відомостей шляхом відкликання пунктів акту та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «Формула»звернулося до суду з адміністративним позовом, Закрите акціонерне товариство «Формула»звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2010 № 0000602310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 37917,00 грн.; від 14.05.2010 № 0000592310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 35000,00 грн. Визнати протиправними дії відповідача по визнанню правочинів нікчемними. Заборонити недостовірними відомості, викладені відповідачем у п.2.9 акту перевірки від 29.04.2010. Зобов'язати відповідача спростувати недостовірні відомості шляхом відкликання п.2.9 та п.п.1, 2, 2 висновків акту перевірки від 29.04.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, що став підставою для винесення означених податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам законодавства, що регулюють питання оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем включено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2009 року та до складу податкового кредиту за жовтень 2009 року витрати на консультаційні послуги ПП «Агро По», які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами щодо їх використання у власній господарській діяльності, разом з тим діючим законодавством не передбачено спеціальних вимог по обов'язковій наявності певного кола документів, що підтверджують факт надання зазначених послуг.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.10 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по визнанню правочинів нікчемними, визнання недостовірних відомостей, викладених ДПІ у м. Кіровограді у п. 2.9 акта перевірки від 29.04.10 та зобов'язання відповідача спростувати недостовірні відомості шляхом відкликання п. 2.9 та п. 1,2,3 висновків акту перевірки від 29.04.10 закрито з тих підстав, що позовні вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 в задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2010 № 0000602310/0, № 0000592310/0 відмовлено з тих підстав, що в ході вирішення спору не підтверджено факту обсягів та фактичного надання позивачеві консультаційно-інформаційних послуг, розмежування їх вартості, а також принципу формування такої вартості. Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст та обсяг наданих послуг та їх вартість. Подані позивачем документи, на підставі яких сформовано валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника податків на їх формування, що, в свою чергу, не дає підстав для віднесення сум податку на додану вартість в складі вартості таких послуг, до складу податкового кредиту.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.171), в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.10 скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що поданий для перевірки договір надання консультаційно-інформаційних послуг від 03.09.09 та акт виконаних робіт від 28.09.09 мають всі необхідні реквізити та повністю відповідають вимогам ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та вимогам п.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 щодо реквізитів необхідних для надання певним документам юридичної сили та доказовості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні порти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 14.05.2010 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000602310/0 від 14.05.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 29167,00 грн. -за основним платежем та 8750,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, всього - на загальну суму 37 917,00 грн.;

- №0000592310/0 від 14.05.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23 333,00 грн. -за основним платежем та 11 667,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, всього - на загальну суму 35000,00 грн.

Підставою для прийняття означених податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки №34/23-10/23684596 від 29.04.2010, складеного за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ЗАТ «Формула»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09 (т.1 а.с.16).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.07 по 31.12.09 на загальну суму 29167,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2009 року -на суму 29167,00 грн.;

п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009 року на суму ПДВ 23333,00 грн., завищено рядок 26 "Залишок від'ємного кредиту наступного податкового періоду" Декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 23333,00 грн. та занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 23333,00 грн.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності відображення в податковому обліку операцій з отримання консультаційно-інформаційних послуг від ПП «Агро По».

За висновками податкового органу підприємством завищено валові витрати на ІІІ квартал 2009 року на суму 116666,66 грн. внаслідок віднесення до складу валових витрат витрат по консультаційно-інформаційним послугам, отриманим від ПП «Агро По»відповідно до договору від 03.09.09 б/н на загальну суму 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ -23333,33 грн., які в подальшому не були підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами щодо їх використання у власній господарській діяльності. Відповідно, підприємство не мало права відносити суму ПДВ 23333,33 грн. до податкового кредиту за жовтень 2009 року.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Згідно з умовами укладеного між позивачем (замовник) та ПП «Агро-По»(виконавець) договору про надання консультаційно-інформаційних послуг від 03.09.09 (т.1 а.с.208) виконавець на вимогу замовника зобов'язується виконати ряд консультативно-інформаційних дій, а саме: дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; об'єктивну оцінку динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів; визначення ефективності використання фінансових ресурсів; аналіз загального фінансового стану та його фінансової стійкості; напрямки покращення фінансового стану підприємства у наступному періоді; надання консультації, довідок з питань, комерційної діяльності та управління, що виникають у діяльності замовника.

Пунктом 3.1 договору вартість робіт визначена в сумі 140000,00 грн.

28.09.2009 між ЗАТ «Формула»та ПП «Агро-По»складений акт приймання-передачі виконаних робіт (т.1 а.с.210), у якому зазначено, що на дату складення цього акту виконавець виконав договірні зобов'язання в повному обсязі. Замовником прийнята робота без зауважень. До сплати виконавцю за договором належить сума 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

28.09.09 ПП «Агро-По» видана податкова накладна № 260 на загальну суму 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ -23333,33 грн.

Витрати в сумі 116666,67 грн. включені до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) в рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року. Сума податку на додану вартість -23333,33 грн. -до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як зазначено в пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Закон України «Про податок на додану вартість»встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7).

У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (пп.7.4.4 п.7.4 ст.7).

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В результаті дослідження поданих позивачем доказів в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.09, не є первинним документом, що підтверджує факт здійснення певної господарської операції, в даному випадку надання послуг для позивача, а також вартість цих послуг саме для позивача як замовника.

Поданий позивачем акт від 28.09.09 не містить визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов'язкових реквізитів, документи в обґрунтування вартості кожного з переліченого в акті виду робіт (послуг), визначення їх загальної вартості - 140000,00 грн. з ПДВ та документи, які б підтверджували фактичне надання послуг, вказаних в акті від 28.09.09, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія судів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що лише акту від 28.09.09 не достатньо для підтвердження факту здійснення позивачем відповідної господарської операції, і як слідство, для внесення відповідних даних до бухгалтерського обліку і податкового обліку.

Ні під час перевірки, яка здійснювалась відповідачем, ні під час вирішення даного спору позивачем документи, які б свідчили про фактичне надання позивачеві зазначеного комплексу послуг і були підставою для підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, не подані.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Покладений частиною 2 цієї статті на суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від його обов'язку доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів вражає, що дії відповідача щодо донарахування оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього приводу є правомірними, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність позовних вимог.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Формула»залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного від 26.08.10 у справі № 2-а-1783/10/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко