Ухвала суду № 25405756, 08.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р.справа № 2а/0470/4920/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.

за участі сторін та їх представників:

представника позивача Карагодіної С.М. довіреність від 26.04.2011 року;

представника відповідача Палій Є.О. довіреність від 17.01.2012 року;

Обертович М.Г. довіреність від 25.11.2011 року;

Поправка А.О. довіреність від 17.01.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0470/4920/11 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СДТ»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082302/0/3189 від 10 лютого 2009 року,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2011 року позивач з звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082302/0/3189 від 10.02.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року (суддя Кальник В.В.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СДТ»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення №0000082302/0/3189 від 10.02.2011 року.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що акт перевірки від 31.01.2011 року не доводить умислу ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «СДТ»на порушення публічного порядку та не вказує в чому таке порушення полягає. Зазначив на те, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між позивачем та його контрагентом правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). Прийшов до висновку про те, що відповідач, зробивши висновок у акті перевірки від 31.01.2011 року про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким. Зазначив також, що саме лише факт відсутності товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують транспортування товару ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «СДТ», про що йдеться у акту перевірки від 31.01.2011 року, не може бути безумовною підставою для висновку про визнання угоди нікчемною.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року в повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що у підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Оптдевайс»позивачем не надано товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують транспортування товару, також не надано було інформацію щодо вантажних робіт.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СДТ»в задоволенні позову.

Представник позивача вказала на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, уповноваженими особами податкового органу, у зв'язку з отриманням постанови слідчого СГ ПМ ДПА України - старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська капітана податкової міліції Корнеєва Є.В. від 05.11.2011 року про призначення перевірки ТОВ ВКП «СДТ»- проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 31 січня 2011 року за №307/23-109/31270925 (а.с.10).

За висновком зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем ч.1, ст. 203, 215, 228, 662, 665, 656 ЦК України в частині недодержання на момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «Оптдевайс», в порушення п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1, п. п. 5.3.9 п.5.3, п.5.9. ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ ВКП «СДТ»занижено податок на прибуток 3132087 грн.

Порушення на думку податкового органу виникло внаслідок того, що позивачем у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від контрагента ТОВ «Оптдевайс»до позивача, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару. Податковий орган прийшов до висновку, що договір поставки, укладений між ТОВ ВКП «СДТ» та ТОВ «Оптдевайс»не спричиняє реального настання правових наслідків, при його укладанні позивачем порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

На підставі висновків акту перевірки керівником податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2011 року за № 0000082302/0/3189, котрим встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9, п.5.3 , п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року, з подальшими змінами та доповненнями, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3132087 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 783021,75 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням -рішенням позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2011 року за № 0000082302/0/3189.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки щодо нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Виробничо-комерційна підприємство «СДТ»та його контрагентом ТОВ «Оптдевайс», заниження позивачем податку на прибуток та законності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000082302/0/3189 від 10.02.2011 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити на наступне

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держава, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судовому практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтями 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією з сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Судова колегія суддів критично оцінює твердження відповідача про те, що укладений між позивачем та його контрагентом ТОВ «Оптдевайс»договір поставки є недійсним (нікчемним). Оскільки, під час розгляду справи зазначений факт встановлений не був та відповідачем не наведено доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладання договору вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 К України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Також колегія суддів не приймає доводи відповідача про те, що відповідно до протоколів допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вони мети зайняття господарською діяльністю на ТОВ Оптдевайс»не мали, перереєстрацію зазначеного підприємства здійснював на прохання не встановлених осіб, оскільки вироком суду, у встановленому законом порядку зазначених осіб не притягнуто до кримінальної відповідальності за здійснення фіктивного підприємства та не встановлено обставини, які мають значення, відповідно до п.4 ст. 72 КАС України, для вирішення даного спору.

Окрім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові перевірки.

Перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «СДТ»була проведена на підставі постанови слідчого, що не заперечувалось представниками відповідача в судовому засіданні.

Згідно до ст. 114 КПК України при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Застосована до позивача перевірка є похідною від слідчих дій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку податковий орган був притягнутий у якості спеціаліста, який зобов'язаний брати участь у проведенні слідчих дій, використовуючи спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Відповідно зазначена перевірка проводиться у порядку, встановленому Кримінально - процесуальним кодексом України.

Результати такої перевірки оцінюються процесуальною особою, яка призначила перевірку, а дії особи можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.

Пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, контролюючий орган, в даному випадку, не мав повноважень на визначення суми податкового зобов'язання, в порядку, визначеному Податковим Кодексом України.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року відсутні.

Керуючись ст. 195, п.1ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0470/4920/11 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 18.03.2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко