Постанова № 25405755, 24.07.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012 № 5028/8/19/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Пашкіної С.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Фляшовський В.А.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Могунція-Україна"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.05.2012 року.

у справі № 5028/8/19/2012 (суддя: Оленич Т.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Могунція-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач-м'ясо"

про стягнення 16667грн.52коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.05.2012 року у справі № 5028/8/19/2012 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Могунція-Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 5028/8/19/2012 призначено до розгляду.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 24.07.2012 року представник відповідача та не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір, як єдиний письмовий документ, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, між сторонами не укладався.

По видатковим накладним № 2244 від 11.06.2009 р. та №2655 від 08.07.2009 р. (копії -а.с.33,35) Приватним акціонерним товариством "Могунція-Україна" (позивачем у справі) передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Бахмач-м'ясо" (відповідачу у справі) товар на загальну суму 20138 грн.72 коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами на вищезазначених видаткових накладних особи, повноваження якої підтверджуються виданими довіреностями № ВММК-000191 від 10.06.2009 року та № ВММК-000214 від 08.07.2009 року на ім'я Лиштвана О.І. (копії -а.с.34,36).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, є зобов'язанням. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В силу ст.11 даного Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, в тому числі, договори та інші правочини.

Отже, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджуються обставини передачі позивачем товару, та прийняття цього товару відповідачем, суд, виходячи із приписів ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.

Аналіз змісту правовідносин, які виникли між сторонами з приводу передачі та отримання вказаного товару свідчить, що між ними виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Аналогічні приписи містяться у ст.712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання позивачем зобов'язань по передачі відповідачу товару підтверджується матеріалами справи.

Для оплати товару, переданого по вищезазначеним видатковим накладним, позивачем виставлялися відповідачу рахунки №1644 від 10.06.2009 року на суму 10164 грн.86 коп. та № 1957 від 07.07.2009 року на суму 9973 грн.86 коп. Всього на суму 20138 грн.72 коп.

У вказаних рахунках зазначено, що сплата рахунків означає згоду з умовами поставки товару. Повідомлення про сплату обов'язкове, в іншому випадку наявність товару на складі не гарантується. Товар відпускається по факту надходження коштів на р/р постачальника, самовивозом, при наявності довіреності та паспорту.

Позивачем, як доказ часткової оплати відповідачем поставленого товару, надані суду банківські виписки з особового рахунку позивача за 10.06.2009 року на суму 7578 грн. 29 коп. та за 07.07.2009 року на суму 3500 грн.

Аналіз банківської виписки з особового рахунку позивача за 10.06.09 р. (а.с.48-51) свідчить, що при здійсненні платежу на суму 7578 грн.29 коп. відповідачем у призначенні цього платежу вказано: «оплата за харчові добавки згідно рахунку № 977 від 08.04.09 р.», а тому суд приходить до висновку, що такий платіж був здійснений не на оплату пред'явленого рахунку №1644 від 10.06.09р. В зв'язку з цим платіж в сумі 7578 грн. 29 коп. не може розцінюватись як доказ оплати за товар, поставлений в червні-липні 2009 р.

Як вбачається із банківської виписки з рахунку позивача за 07.07.09р. (а.с.56), відповідачем 07.07.09 р. сплачені позивачу кошти в сумі 3500 грн. з вказівкою в призначенні платежу: «оплата за харчові добавки згідно рахунку № 1644 від 10.06.09 р.». Вказаний платіж зарахований позивачем в оплату товару, переданого по видатковій накладній № 2244 від 11.06.09 р., на підставі якої був виставлений рахунок № 1644 від 10.06.09 р. для оплати відповідачу.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт часткового виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару в сумі 3500 грн.

Таким чином, відповідачем не оплачено товар на суму 16638 грн. 72коп.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи вимоги за вих. № 342 від 25.12.2009 р. та за вих. № 84 від 14.05.2010 р. не можуть бути розцінені як вимоги про виконання обов'язку у вигляді оплати боргу за поставлений по видатковим накладним за № 2244 від 11.06.2009 р. та № 2655 від 08.07.2009 р. товар, оскільки у вказаних вимогах не вказано щодо яких саме поставок та на підставі яких документів у відповідача виникла заборгованість в сумі 16667 грн. 52 коп., у зв'язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено повністю колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

24 грудня 2009 року між сторонами було проведено звіряння розрахунків з 01.01.2009 року по 24.12.2009 року, оформлене відповідним двостороннім Актом, в якому відображені наступні відомості:

- заборгованість відповідача на початок 2009 року (початкове сальдо) в сумі 28,80 грн.;

- отримання та оплата відповідачем продукції на суму 7 578, 29 грн. на підставі видаткової накладної № 1299 (не має відношення до предмету спору); придбання відповідачем продукції на підставі видаткової накладної № 2244 на суму 10 164. 86 грн. та її часткова оплата в сумі 3 500 грн.;

придбання відповідачем продукції на підставі видаткової накладної № 2655 на суму 9973, 86 грн. За підписаним сторонами Актом всього з 01.01.2009 року по 24.12.2009 року обороти між сторонами склали 27 717, 01 грн.. а заборгованість відповідача рівна ціні позову - 16 667, 52 грн.

Листом-відповіддю на претензію № 84 від 14.05.2010 року відповідач визнав існування боргу позивачем у сумі 16667,52 грн. Крім того, вказаним листом відповідач зобов'язався погасити заборгованість протягом 3-х (трьох) місяців починаючи з 01 червня 2010 року.

Як вже зазначалось колегією суддів, та вірно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджується факт часткового виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару в сумі 3500 грн. Таким чином, відповідачем не оплачено товар на суму 16638 грн. 72 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 16638 грн. 72 коп.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів частково прийнято до уваги з огляду на те, що вони є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 29.05.2012 року у справі № 5028/8/19/2012 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач-м'ясо" (16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Петровського, 64, код ЄДРПОУ 32895590) на користь Приватного акціонерного товариства "Могунція-Україна" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, код ЄДРПОУ 21667547) 16638 грн. 72 коп. заборгованості, 1606,76 грн. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач-м'ясо" (16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Петровського, 64, код ЄДРПОУ 32895590) на користь Приватного акціонерного товариства "Могунція-Україна" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, код ЄДРПОУ 21667547) 803,38 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Справу № 5028/8/19/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.

4. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Пашкіна С.А.

26.07.12 (відправлено)