ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2012 р.Справа № 5023/2956/12 вх. № 2956/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.
за участю:
позивача - Луценко А.О., за дов.
відповідача - не з'явився.
розглянувши справу за позовом Публічного АТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" , м. Харків
до ТОВ "Синтез ЛТД", м. Харків
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога Публічного АТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" про стягнення з ТОВ "Синтез, ЛТД" заборгованості по Кредитному договору № 219 від 11 жовтня 2007 року на загальну суму 3 468 348,69 грн. та в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №219 від 11 жовтня 2007 року у сумі 3 468 348,69 грн. звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. О-2, загальною площею 1529,5 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 237,3 кв. м, літ «М-1», загальною площею 329,6 кв. м, що знаходяться : м. Харків, вулиця Примакова, буд. 46 та належить ТОВ «СИНТЕЗ, ЛТД» на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кімлик Н.І. 13 липня 2000 року за реєстровим №891.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Між ВАТ АБ «Укргазбанк», в особі Харківської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ, ЛТД» (Позичальник), укладено Кредитний договір №219 від 11 жовтня 2007 року.
На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 29 травня 2009 року (протокол № 3) Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» офіційно змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк». Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк».
Згідно з умовами п.1.1. Кредитного договору позичальнику відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 2 542 425,00 грн.
Кредитна лінія відкривається з 11 жовтня 2007 року, строком на 60 місяців, повернення суми кредиту повинно бути здійснено в будь-якому випадку не пізніше 10 жовтня 2012 року (п.1.3.1. та п.1.3.2. Кредитного договору).
Починаючи з 10.11.2011 року Позичальник повинен щомісячно знижувати ліміт кредитної лінії на 211869,00 грн., а 10.09.2012р. сплатити останній платіж у сумі 21866,00 грн., що узгоджено п.3.3.1 Кредитного договору.
За використання кредитних коштів у межах встановленого ліміту кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 18,5 % річних, (п. 1.4.1. Кредитного договору.) При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 19,5% річних (п.1.4.2.Кредитного договору).
Пунктом 1.4.4. Кредитного договору встановлено, що строк сплати процентів-один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день розірвання цього договору.
Надання Банком кредиту здійснюється з позичкового рахунку, відкритого Позичальнику відповідно до п.3.1.1.Кредитного договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням. ( п.1.6. Кредитного договору). Надання банком кредитних коштів здійснюється за умови отримання банком попередньої письмової заяви Позичальника за один банківський день до дати видачі коштів, що передбачено п.1.7. Кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач умови Кредитного договору виконав. У відповідності до вимог п.1.6, 1.7. Кредитного договору, згідно наданих Позичальником письмових заяв, зарахував відповідачу вказані у заяві суми кредиту на поточний рахунок Позичальника.
В свою чергу, відповідач зобов'язався використовувати не відновлювальну, відкличну кредитну лінію в межах ліміту 2 542 425,00 грн. на строк з 11 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 18,5% річних, що передбачено п.п. 3.3.1. п.3.3. Кредитного договору.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач починаючи з грудня 2010 року не проводить сплату процентів за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим станом на 11.06.2012 року виникла прострочена заборгованість по несплачених процентах у сумі 683 551,09 грн. Крім того, Позичальник з 10.11.2011 року не приступив до зниження ліміту кредитної лінії по 211866,00 грн. щомісячно, внаслідок чого станом на 11.06.2012 р. виникла прострочена заборгованість по кредиту у сумі 1483083,00 грн.
Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За таких обставин та приймаючи до уваги, що Позичальник порушує строки повернення кредиту та сплати процентів, що встановлені Кредитним договором, Банк вимагає дострокового погашення кредиту (поточну заборгованість по кредиту), яка становить 1 059 342,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з п. 5.3 Кредитного договору за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, що становить 229 116,33 грн., в т.ч. пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 06.01.2009р. по 06.06.2012 р. у сумі 153 101,24 грн. та пеня за прострочку погашення кредиту з 11.11.2011р. по 11.05.12р. у сумі 76 015,09 грн.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 11 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки № 163, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом ХМНО Чуєвою О.Д. за реєстровим №4434.
Відповідно до умов п. 2.1.1 Договору іпотеки та п. 2.1 Кредитного договору, у забезпечення зобов'язань Позичальника, Банку в іпотеку передано нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. О-2, загальною площею 1529,5 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 237,3 кв. м, літ «М-1», загальною площею 329,6 кв. м, що знаходяться : м. Харків, вулиця Примакова, буд. 46, які належить іпотекодавцю -ТОВ «СИНТЕЗ, ЛТД» на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кімлик Н.І. 13 липня 2000 року за реєстровим №891, акту прийому-передачі від 04 серпня 2000р. , право власності на які зареєстровано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28 серпня 2000 р. за реєстраційним номером №459492, запис №3053 в книзі 1, що підтверджено Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно за №16248335 від 11.10.2007р.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно з умовами п.п. 3.1.6, 4.3, 6.1-6.3 Договору іпотеки, у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за Кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання ТОВ «СИНТЕЗ, ЛТД» у повному обсязі або в частині виконано не буде, Банк має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду жодного доказу належного виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором №219 від 11.10.2007 року у розмірі 3468348,69 грн. обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, а тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання".
Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що боржником не виконувались належним чином договірні зобов'язання за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати по відсоткам за користування ними, позивач отримав право звернути стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором, на предмет іпотеки за Іпотечним договором
Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.
Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38,39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді.
Суд враховує, що такої правової позиції Вищий господарський суд України у Постанові від 02 серпня 2010 року по справі 16/230-09 та у Постанові від 13 жовтня 2010 року по справі 42/83-10 .
п.2.2 договору іпотеки №163 від 11.10.2007 року предмет іпотеки оцінено сторонами в сумі 3 988 000,00 грн. та сторонами досягнуто згоди щодо визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 163 від 11.10.2007 року правомірні та обґрунтовані, такі що підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у даній справі покладається на відповідача 60 мінімальних заробітних плат, що становить 64380,00 грн. станом на 09.02.2012р. (дата сплати судового збору до Державного бюджету України).
Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2012р." з 1 квітня розмір мінімальної заробітної плати становить 1094 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 251, 252, 526, 530, 543, 554, 589, 590, 1046, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 163 від 11.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чуєвою О.Д. за реєстровим №4434, а саме: нежитлові будівлі: літ. О-2, загальною площею 1529,5 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 237,3 кв.м, літ «М-1», загальною площею 329,6 кв. м, що знаходяться: м. Харків, вул. Примакова, буд.46 та належать ТОВ «СИНТЕЗ, ЛТД» (м.Харків, вул.Плеханівска, буд.2/5, кв.14, код ЄДРПОУ 21172685) на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кімлик Н.І. 13 липня 2000 року за реєстровим №891, акту прийому-передачі від 04 серпня 2000р., право власності на нежитлові будівлі зареєстровано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28 серпня 2000 р. за реєстраційним номером №459492, запис №3053 в книзі 1, що підтверджено Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно за №16248335 від 11.10.2007р. 05 червня 2007 року, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно 14791382, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк»(61145, м.Харків, вул.Космічна,20, код ЄДРПОУ 23697280) за Кредитним договором № 219 від 11 жовтня 2007 року у сумі 3 468 348,69 грн., з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом у сумі 1 483 083,00 грн.;
- поточна заборгованість по кредиту у сумі 1 059 342,00 грн.;
- прострочена заборгованість по процентах у сумі 683 551,09 грн.;
- поточна заборгованість по процентах 13 256,27 грн.;
- пеня за прострочку погашення процентів у сумі 153 101,24 грн.;
- пеня за прострочку погашення кредиту у сумі 76 015,09 грн.
Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах.
Початкова ціна для реалізації нежитлових будівель літ. О-2, загальною площею 1529,5 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 237,3 кв.м, літ «М-1», загальною площею 329,6 кв. м, що знаходяться: м. Харків, вул.Примакова, буд.46 - 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ, ЛТД» (м.Харків, вул.Плеханівска, буд.2/5, кв.14, код ЄДРПОУ 21172685) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» (61145, м.Харків, вул.Космічна,20, код ЄДРПОУ 23697280) судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.07.2012
Суддя Прохоров С.А.
Судове рішення № 25405503, Господарський суд Харківської області було прийнято 19.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/2956/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: