Рішення № 25405431, 19.07.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року справа № 5020-5/190-11/245/93/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи № 5020-5/190-11/245/93/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк»до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання права власності

за участю представників:

позивача (ВАТ «Севастопольський маяк») - Луценко Віктора Георгійовича - представник, довіреність № 500/001 від 10.01.2012;

позивача (ВАТ «Севастопольський маяк») - Бірюкової Яни Олександрівни - представник, довіреність № 500/003 від 10.01.2012.

відповідача (РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі) - Косарева Олексія Миколайовича - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1 від 03.01.2012;

відповідач (ФКМ СМР) - явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

03.12.2010 Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський Маяк»(далі -позивач, ВАТ «Севастопольський Маяк») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суду) з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м.Севастополі (далі -відповідач -1, РВ ФДМ України в АР Крим та м.Севастополі), Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -відповідач -2, ФКМ СМР) про визнання права власності.

Ухвалою суду від 06.12.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-5/190, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

Розпорядженням голови суду від 28.12.2010 № 121 у зв'язку з припиненням повноважень судді Євдокімова І.В. на посаді судді господарського суду міста Севастополя та в цілях забезпечення дотримання процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зазначена справа передана до провадження судді Дмитрієва В.Є.

Ухвалою суду від 29.12.2010 справу прийнято до свого провадження суддею Дмитрієвим В.Є. з привласненням їй № 5020-5/190-11/245.

Рішенням зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 21.01.2011 вирішено здійснити автоматичний перерозподіл справ судді Дмитрієва В.Є.

За результатами автоматичного перерозподілу справа №5020-5/190-11/245 передана до провадження судді Шевчук Н.Г.

Ухвалою суду від 25.01.2011справу прийнято до свого провадження суддею Шевчук Н.Г. з привласненням їй № 5020-5/190-11/245/93/2011.

Ухвалою суду від 04.04.2011 строк розгляду справи продовжений до 19.04.2011.

Ухвалою суду від 18.04.2011 строк розгляду справи продовжений до 04.05.2011.

Під час чергового судового засідання 26.04.2011 представником позивача заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи, яке ухвалою суду від 26.04.2011 задоволено, призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 18). Провадження по справі зупинено до завершення експертизи та надходження до суду матеріалів справи.

09.09.2011 на адресу суду надійшов висновок судової будівельної експертизи № 410 від 25.07.2011 разом з матеріалами справи № 5020-5/190-11/245/93/2011.

Ухвалою суду від 22.09.2011 провадження по справі поновлено у зв'язку з тим, що обставини, по яких було зупинено провадження у справі № 5020-5/190-11/245/93/2011, відпали.

Ухвалою суду від 03.10.2011 за заявою представника позивача строк розгляду справи продовжено до 18.10.2011.

Ухвалою суду від 17.10.2011 за заявою представника відповідача строк розгляду справи продовжено до 02.11.2011.

24.10.2011 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про призначення по справі бухгалтерської експертизи.

Ухвалою суду від 24.10.2011 клопотання представника позивача задоволено, призначено у справі бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 18). Провадження по справі зупинено до завершення експертизи та надходження до суду матеріалів справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.03.2012, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5020-5/190-11/245/93/2011.

За результатами повторного автоматичного розподілу справа №5020-5/190-11/245/93/2011 передана до провадження судді Харченка І.А.

Ухвалою суду від 28.03.2012 справу прийнято до провадження суддею Харченком І.А.

16.05.2012 на адресу суду надійшов висновок №1036 від 10.04.2012 судової економічної експертизи разом з матеріалами справи № 5020-5/190-11/245/93/2011.

Ухвалою суду від 21.05.2012 провадження у справі №5020-5/190-11/245/93/2011 поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. Розгляд справи призначений на 05.07.2012.

Ухвалою суду від 05.07.2012 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 18.07.2012.

У судовому засіданні 18.07.2012 представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Суду пояснили, що в процесі корпоратизації державного підприємства Виробниче об'єднання «Маяк»(далі -ВО «Маяк») , гуртожиток по вул. Л.Чайкіної,78 у м.Севастополі не увійшов до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»та в подальшому, відповідно до діючого на той час законодавства, на виконання розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 09.08.2001 №1665-р зазначений гуртожиток передано в комунальну власність територіальної громади міста Севастополя. Проте, будівля їдальні «Маяк», розташована за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78, загальною площею 180 кв.м. в процесі корпоратизації як основний засіб під інвентарним номером 100051 була внесена до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк». На даний час зазначений об'єкт згідно з технічною документацією (інвентаризацією) КП «БТІ та ДРОНМ»СМР зазначається як прибудоване нежитлове приміщення за номером 84, загальною площею 187,9 кв.м, розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78 по своїм індивідуально-встановленим признакам є ідентичним приміщенню їдальні, розташованій за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78, загальною площею 180 кв.м. На підставі викладеного представники позивача просять визнати за ним право власності на зазначений об'єкт - прибудоване нежитлове приміщення за номером 84, загальною площею 187,9 кв.м, розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78.

Відповідач-1 - РВ ФДМ в АР Крим та м.Севастополі скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та надав відзив на позовну заяву, в якій позов не визнав, зазначив, що відповідно до акту, складеного РВ ФДМ України в АР Крим та м.Севастополі 15.04.2010 зазначена будівля (прибудова до будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78) не увійшла у процесі корпоратизації до статутного капіталу ВАТ «Севастопольський Маяк», проте встановити факт її переходу до комунальної власності можливе тільки після додаткового вивчення відповідної документації. Але у зв'язку тим, що витребувані комісією документи не були надані до робочої групи, відповідач вважає, що спірна прибудова до гуртожитку такі була передана у комунальну власність м.Севастополя 17.04.2003.(т.1 арк.с.75-76).

У судовому засіданні представник відповідача погодився з висновками судових експертиз та не заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що інтереси держави спірний об'єкт не зачіпає, а також на даний час, незважаючи на існування акту прийому - передачі від 17.04.2003, відповідно до якого РВ ФДМ України в м.Севастополі сумісно з ВАТ «Севастопольський Маяк»зазначений гуртожиток по вул. Л.Чайкінох,78 був переданий у комунальну власність, станом на день розгляду справи свідоцтво про право комунальної власності на зазначений гуртожиток не видане.

Відповідач-2 - ФКМ СМР у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Причини неявки представника відповідача суду невідомі.

Проте відповідач-2 скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та надав відзив на позовну заяву, в якій позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що відповідно до інвентарної справи ДП «БТІ та ДРОНМ»СМР, спірне нежитлове приміщення, загальною площе. 187,9 кв.м. є конструктивною невід'ємною частиною будівлі гуртожитку по вул. Л.Чайкіної,78, що, відповідно, не увійшло до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»та було передано за актом прийому-передачі до комунальної власності. ФКМ СМР були підготовлені документи для оформлення права комунальної власності на зазначений гуртожиток, проте у зв'язку з необхідністю проведення високовартісної інвентаризації будівлі та у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, свідоцтво про право комунальної власності не було видане. (т.1 арк.с.108, т.2 арк.с.64).

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З урахуванням того, що явка представника відповідача -2 обов'язковою судом не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутність за наявними в ній матеріалами.

18.07.2012 суд вийшов у нарадчу кімнату для прийняття рішення.

19.07.2012 на проголошення судового рішення представники відповідачів не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення учасників процесу суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 29.10.1982 № 19/977 (т.1 арк.с.21) було затверджено Акт прийому до експлуатації п'ятиповерхової будівлі гуртожитку на 380 місць, побудованого будівельним управлінням №44 тресту «Севастопольбуд» для заводу «Маяк»по вул. Лізи Чайкіної,78. Відповідно до зазначеного акту будівля має 3902 кв.м. корисної площі, у тому числі 2276 кв.м. житлової площі (т.1 арк.с.22-24).

Завод «Маяк»є право попередником ВАТ «Севастопольський Маяк». Зазначена обставина сторонами не ставиться під сумнів.

Відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військов-промислового комплексу і конверсії України від 25.04.1994 № 610 на базі ВО «Маяк»було створено ВАТ «Севастопольський Маяк»(т.2 арк.с.43).

Згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Мінмашпромом України від 01.03.1994, засновником ВАТ «Севастопольський Маяк»до його статутного фонду було передано майно (т.2 арк.с.54-55), зокрема, згідно з Додатку №2 «Перелік будівель, що увійшли до Статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»станом на 01.03.1994 р. в процесі корпоратизації»будівля їдальні «Маяк» 12.1997 року введення до експлуатації з інвентарним номером 100051 увійшла до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк». (т.2, арк..с.45-47)

В інвентарній картці № 793 обліку основних засобів (для машин, обладнання, інструментів та інвентарю) ВО «Маяк»за формою ОС-7 наведені наступні дані будівлі їдальні: гр.1.Прийомний акт без номеру від 03.11.1982; гр.2 Найменування об'єкту -Приміщення їдальні по вул.Л.Чайкіної,78, загальна площа 180 кв.м.; гр.5 Коротка технічна характеристика об'єкту -Прибудована до гуртожитку (вул.Л.Чайкіної,78) одноповерхова будівля; гр.15 Інвентарний номер -100051; гр.18 Дата введення до експлуатації -жовтень 1982 року; гр.21 первісна вартість - 32691,25 руб.(т.1 арк.с.58).

Під час корпоратизації державного підприємства ВО «Маяк» зазначений вище гуртожиток по вул. Л.Чайкіної,78 не увійшов до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк», проте перебував на балансі підприємства.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 09.08.2001 №1665-р на виконання рішення XIX сесії Севастопольської міської Ради від 24.05.2001 № 729 «Про надання згоди на прийом до комунальної власності м.Севастополя гуртожитку по вул. Л.Чайкінох,78»(т.1 арк.с.126) гуртожиток по вул. Л.Чайкіної,78, що не увійшов до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»передано в комунальну власність територіальної громади міста Севастополя, а саме: житлові приміщення площею 2276,9 кв.м., а також допоміжні приміщення загальною площею 1734,6 кв.м. (т.1 арк.с.127).

17.04.2003, відповідно до акту прийому-передачі РВ ФДМ України в м.Севастополі сумісно з ВАТ «Севастопольський Маяк»зазначений гуртожиток по вул. Л.Чайкінох,78 був переданий у комунальну власність (т.1 арк.с.28-29)

15.04.2010 РВ ФДМ України в АР Крим та м.Севастополі було складено Акт обстеження об'єкту - прибудованої нежитлової будівлі (прибудова до будівлі гуртожитку), розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78, зі змісту якого виходить, що зазначена будівля не увійшла у процесі корпоратизації до статутного капіталу ВАТ «Севастопольський Маяк», проте факт її переходу до комунальної власності можливе тільки після додаткового вивчення відповідної документації. (т.1 арк.с.32-33).

Таким чином РВ ФДМ України в АР Крим та м.Севастополі було поставлено під сумнів право власності ВАТ «Севастопольський Маяк»на прибудоване нежитлове приміщення (загальною площею 180 кв.м., як зазначено у інвентарній картці), розташоване по вул. Л.Чайкіної,78, що й стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами про визнання за ним права власності на зазначений об'єкт.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють правовідносини з виникнення права власності та його захисту.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Згідно з частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Поняття права власності визначено статтею 316 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), згідно з частиною першою якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства» ( редакції, що діяла на момент створення ВАТ «Севастопольський Маяк») товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

При корпоратизації ВО «Маяк»та створення на його базі ВАТ «Севастопольський маяк»будівля їдальні «Маяк»під інвентарним номером 100051 була віднесена до статутного фонду Ват «Севастопольський Маяк», про що свідчать:

- Додаток №2 «Перелік будівель, що увійшли до Статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»станом на 01.03.1994 р. в процесі корпоратизації», відповідно до якого будівля їдальні «Маяк» 12.1997 року введення до експлуатації з інвентарним номером 100051 увійшла до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»(т.2, арк..с.45-47);

- Додаток №1 «Перелік будівель, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу ВАТ «Маяк»до розпорядження Голови міської державної адміністрації від 26.01.2001 №128-р «Про оформлення права колективної власності на об'єкти нерухомого майна»до якого входить будівля їдальні «Маяк»з інвентарним номером 100051 (т.1, арк.с. 25-26).

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» та згідно п. 1.3. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 року за №414/3707 (у редакції, що діяла на час передачі до комунальної власності гуртожитку) (надалі - Положення 908) управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства.

Згідно пункту 1.4. Положення 908 способом управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, зокрема є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

На час приватизації Державного підприємства «Маяк»відповідним уповноваженим органом ( державним органом приватизації) було Регіональне відділення Фонду державного майна України у м.Севастополі.

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Під час корпоратизації Державного підприємства ВО «Маяк», гуртожиток не увійшов до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»та залишилось під управлінням Регіонального відділення Фонду державного майна України у м.Севастополі, але продовжувало перебувати на балансі підприємства.

17.04.2003 Регіональним відділенням Фонду державного майна України у м.Севастополі відповідно до акту прийому-передачі, на підставі діючого на той час законодавства та в рамках його повноважень, останнім було передано гуртожиток по вул. Л.Чайкіної,78 у комунальну власність територіальної громади м.Севастополя.

При цьому будівля їдальні «Маяк»(згідно інвентарної картки прибудована одноповерхова прибудова до гуртожитку) до комунальної власності разом з гуртожитком не передавалось, про що також свідчить Акт №1 від 17.11.2003 «Перевірки зберігання державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк», його використання та своєчасного надходження орендної плати», яким встановлено, що гуртожиток з одноповерховою прибудовою по вул. Л.Чайкіної,78 під час перетворення в процесі корпоратизації Державного підприємства ВО «Маяк»не увійшло до статутного фонду знов створеного суб'єкта господарської діяльності - ВАТ «Севастопольський Маяк». Будівлю гуртожитку передано до комунальної власності міста з 15.10.01р. Прибудована одноповерхова будівля до комунальної власності не передавалась. (т.1 арк.с.96).

Таким чином, між зазначеними вище документами існують розбіжності, а саме: відповідно до Додаток №2 «Перелік будівель, що увійшли до Статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»станом на 01.03.1994 р. в процесі корпоратизації»будівля їдальні «Маяк» 12.1997 року введення до експлуатації з інвентарним номером 100051 увійшла до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»(т.2, арк.с.45-47), проте відповідно до інвентарної картки № 793 обліку основних засобів (для машин, обладнання, інструментів та інвентарю) ПО «Маяк»за формою ОС-7 Приміщення їдальні по вул.Л.Чайкіної,78, загальна площа 180 кв.м. має інвентарний номер -100051 та є Прибудовою до гуртожитку (вул.Л.Чайкіної,78) одноповерховою будівлею, яка введена до експлуатації у жовтні 1982 року, тобто разом з введенням до експлуатації гуртожитку по вул. Л.Чайкіної, 78. (т.1 арк.с.58). Актом №1 від 17.11.2003 «Перевірки зберігання державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк», його використання та своєчасного надходження орендної плати»встановлено, що гуртожиток з одноповерховою прибудовою по вул. Л.Чайкіної,78 під час перетворення в процесі корпоратизації Державного підприємства ВО «Маяк»не увійшов до статутного фонду знов створеного суб'єкта господарської діяльності - ВАТ «Севастопольський Маяк».

З наданих КП «БТІ та ДРОНМ»СМР матеріалів інвентарної справи (станом на 2009 рік) вибачається, що спірне приміщення має площу 187,9 кв.м, а не 180 кв.м. , зазначене у інвентарній справі як №84 та входить до складу основної будівлі літ.А (будівлі гуртожитку), тобто є конструктивно невід'ємною частиною будівлі гуртожитку (т.2. арк.с.2-23).

Відповідно до статей 4-3, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А згідно статті 32 ГПК України обставини справи можуть встановлюватися письмовими і речовими доказами, висновками експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до частини1 статті 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За результатами судової будівельно-технічної експертизи №410 від 25.07.2011 встановлено, що прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 187,9 кв.м. (їдальня), розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78 не входило до складу приміщень, які були передані у комунальну власність по акту приймання-передачі гуртожитку по вул. Л.Чайкіної,78 у комунальну власність територіальної громади м.Севастополя від 17.04.2003. Відповідно до технічної документації зазначене прибудоване нежитлове приміщення за своїми технічними характеристиками є складовою частиною житлового будинку (гуртожитку) по вул. Л.Чайкіної,78 у м.Севастополі, проте існує можливість розділу досліджуваного об'єкту на два окремих об'єкта нерухомості (на багатоквартирний житловий будинок та комплекс нежитлових приміщень), які можливо використовувати окремо (т.2 арк.с.87-121).

За результатами судової економічної експертизи №1036 від 10.04.2012 об'єкти основних засобів -житловий будинок, розташований за адресою вул. Л.Чайкіної,78, та прибудоване нежитлове приміщення їдальні, що розташоване за адресою вул. л.Чайкіної,78, є двома різними інвентарними об'єктами та мають два різних інвентарних номери (приміщення їдальні, прибудоване до гуртожитку має інвентарний номер -100051, а об'єкт житлового фонду - житловий будинок має інвентарний номер -100061). В акті інвентаризації майна і акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу ВО«Маяк», затвердженого наказом Мінмашпрому № 611 від 25.04.1994, при корпоратизації підприємства була врахована вартість приміщення їдальні (прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 180 кв.м., як зазначено у інвентарній картці), що розташовано за адресою: м.Севастополь, вул.Л.Чайкіної,78.

У бухгалтерському обліку ВАТ «Севастопольський Маяк» вартість приміщення їдальні (прибудоване нежитлове приміщення загальною площею 180 кв.м., як зазначено у інвентарній картці), що розташована за адресою м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78, була включена до складу майна, яке внесено до статутного фонду ВАТ «Севастопольський маяк» (.т.3. арк.с.23-45).

Відповідно до ст. 42 ГПК України суд має право оцінювати висновок експерта за правилами, встановленими ст. 43 цього кодексу, але відхилення господарським судом висновку експерта має бути мотивованим.

Як зазначається у п.5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року №01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8»Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Так, у п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»зазначається, що при перевірцій оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:

- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об'єктів дослідження ;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Суд вважає, що висновки експертів обґрунтовані, а відповіді на поставлені питання повні та відповідають фактичним даним. Суд не вбачає будь-яких підстав для відхилення зазначених висновків експертів, а відтак суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів, щодо того, що спірне нежитлове приміщення, загальною площею 187,9 кв.м. (згідно інвентарної картки загальною площею 180 кв.м.) розташоване за адресою М.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78 під час корпоратизації не увійшло до статутного фонду ВАТ «Севастопольський Маяк»та в подальшому було передано за актом прийому-передачі до комунальної власності разом з гуртожитком розташованим за адресою м.Севастополь, вул. Л.Чайкіної,78.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, як зазначив сам відповідач-2 -ФКМ СМР у своїх поясненнях, не зважаючи на існування Акту прийому-передачі гуртожитку по вул. Л.Чайкінох,78 у комунальну власність, свідоцтво про право комунальної власності не було видано (т.2 арк.с. 64). Станом на день розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів, підтверджуючих оформлення права комунальної власності на гуртожиток по вул. Л.Чайкіної,78. Тобто станом на день розгляду справи зазначений гуртожиток не перебуває у комунальній власності, а отже і прибудова до нього (їдальня «Маяк») не може перебувати у комунальній власності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом вирішено залишити за позивачем.

Підсумовуючи викладене, керуючись статтями 22, 4-3, 33, 34, 41, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський Маяк»(99053, м.Севастополь, Фіолентівське шосе,1, ідентифікаційний код 14308813) право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове прибудоване приміщення №84, загальною площею 187,9 кв.м. у складі тамбура площею 4,2 кв.м. та приміщень площею 27,6 кв.м., 85,8 кв.м., 18,9 кв.м., 51,3кв.м. розташоване за адресою: М.Севастополь, вул. Лізи Чайкіної, 78.

Повний текст рішення складено 24.07.2012.

Суддя І.А. Харченко

Розсилка:

1. ВАТ "Севастопольський маяк" - простою

(99053, м.Севастополь, Фіолентівське шосе,1)

2. ФКМ СМР - рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням

(99011, м.Севастополь, вул. Луначарського,5)

3. РВ ФДМ України в АРК та м.Севастополі - рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням

(99011, м.Севастополь, пл. Повсталих,6)