Постанова № 25404629, 17.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 51/66

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПолянський А.Г., Корсак В.А., Яценко О.В. (доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Етерно"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 рокуу справі№ 51/66господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Етерно"доДержавної установи "Держгідрографія"пророзірвання договору та стягнення 1 085 067, 56 грн.та за зустрічним позовомДержавної установи "Держгідрографія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Етерно"простягнення 597 724, 68 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від позивача відповідача Демченко Ю.П. директор, Сергєєв П.О. дов. б/н від 07.07.2011 року, Шпак В.І. дов. №06 від 18.03.2011 року, Кірілкова С.М. дов. № 77 від 27.12.2011 року

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Етерно" (далі за текстом -ТОВ "Етерно") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державної установи "Держгідрографія" (далі за текстом -ДУ "Держгідрографія") про розірвання договору та стягнення 1 085 067, 56 грн.

11.04.2011 року ДУ "Держгідрографія" звернулась до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості, відшкодування збитків та штрафних санкцій, яку було прийнято ухвалою місцевого господарського суду від 12.04.2011 року до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ "Етерно" та у задоволенні зустрічних позовних вимог ДУ "Держгідрографія" було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Етерно" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року у справі № 51/66 в частині відмови ТОВ "Етерно" в задоволенні первісних позовних вимог про розірвання договору № 23/09 укладеного 22.02.2009 року та стягнення у розмірі 688 702, 00 грн. і постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Етерно" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 51/66 -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Етерно" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року та постанову апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у справі № 51/66 в частині відмови ТОВ "Етерно" в задоволенні первісних позовних вимог про розірвання договору № 23/09 укладеного 22.02.2009 року та стягнення у розмірі 688 702, 00 грн. та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 212, 538, 610, 611, 651, 837, 850, 853, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43 Господарського суду України.

16.07.2012 року ДУ "Держгідрографія" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року та постанову апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у справі № 51/66, а матеріали справи направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.07.2012 року об'єднано касаційне провадження за касаційною скаргою ДУ "Держгідрографія" з касаційним провадженням за касаційною скаргою ТОВ "Етерно" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у справі № 51/66 та призначено до розгляду, про що було повідомлено сторін, які в судовому засіданні не заперечили проти спільного розгляду касаційних скарг в судовому засіданні 17.07.2012 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Етерно" підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарги ДУ "Держгідрографія" підлягає задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що умовами договору № 23/09 від 20.02.2009 року передбачено відкладальну умову початку виконання робіт за вказаним Договором, а оскільки факт настання такої події встановлено не було суди дійшли висновку про відсутність зобов'язань сторін за таким Договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджуються з такими висновками, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2009 року ТОВ "Етерно" та ДУ "Держгідрографія" уклали договір на виконання робіт з капітального ремонту та модернізації т/х "Шляховик" № 23/09, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених в цьому договорі, виконати роботи з капітального ремонту та модернізації морського завізного буксиру пр. Р-100 "Шляховик", прапор - Україна.

Сторонами договору, зокрема, п. 2.1. Договору, було погоджено, що вартість робіт складає 3 632 600 грн.

Підпунктом 2.4.1. Договору встановлено, що на підставі виставлених виконавцем рахунків замовник зобов'язаний сплатити попередню оплату загальним розміром 1 816 300 грн. трьома частинами протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку на кожну частину окремо.

Згідно положень пп. 2.4.2. оплата кожного наступного етапу робіт здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання проміжного акту приймання-передачі виконання робіт за відповідним етапом у розмірах, передбачених календарним планом виконання робіт з капітального ремонту морського завізного буксиру "Шляховик" та платежів до даного договору, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пп. 2.4.3. остаточний розрахунок за договором здійснюється відповідачем за первісним позовом протягом 5-ти банківських днів з моменту затвердження Державною установою "Держгідрографія" акту приймання-передачі виконаних робіт за договором та акту закінчення робіт.

Згідно п. 3.1. Договору виконавець не розпочинає виконання робіт до підписання сторонами даного договору та акту початку ремонтних робіт.

Термін виконання робіт було погоджено у п. 3.2. Договору, відповідно до умов якого він становить 175 календарних днів з моменту підписання сторонами акту початку ремонтних робіт. Термін виконання робіт може бути подовжений, але не більше як на 40 календарних днів, на підставі взаємообумовленого сторонами збільшення обсягів виконання робіт та оформлюється додатковою угодою до даного договору.

Пунктом 3.3. Договору встановлено обов'язок позивача виконувати роботи за кожним окремим етапом відповідно до календарного плану виконання робіт з капітального ремонту морського завізного буксиру т/х "Шляховик" та платежів до даного договору.

Відповідно до п. 3.4. Договору датою закінчення виконання робіт вважається дата затвердження замовником акту приймання-передачі виконаних робіт за договором, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками.

Положеннями п. 3.5. Договору передбачено можливість зміни терміну виконання робіт за наявності наступних обставин: нездоланної сили (війни, блокади, стихійні лиха, природні явища тощо); у випадку невиконання замовником своїх зобов'язань за цим договором (відсутність фінансування підрядних робіт, прострочення зобов'язань за цим договором тощо); виникнення необхідності виконання додаткових робіт, раніше кошторисом не передбачених; інших обставин, за попередньою письмовою згодою сторін.

Пунктом 3.6. Договору сторони передбачили, що у випадку настання обставин, зазначених у п. 3.5. термін виконання робіт продовжується на період призупинення робіт або на періоді необхідний для виконання додаткових робіт.

Згідно п. 3.7. Договору у випадку порушення замовником строків передачі виконавцю обладнання, передбаченого графіком передачі обладнання, термін виконання робіт за відповідним етапом та за договором вцілому продовжується на кількість днів затримки з вини замовника.

Місце виконання робіт є територія відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська Кузня" (п. 4.1. Договору).

Крім того, п. 4.2. Договору сторони встановили, що на наступний робочий день з моменту здійснення замовником перерахування на рахунок виконавця І частини попередньої оплати, виконавець зобов'язаний розпочати виконання робіт та надати замовнику підписаний та скріплений печаткою зі своєї сторони акт початку ремонтних робіт.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що пред'явлення замовнику виконаних виконавцем робіт здійснюється після прийняття виконаних робіт і підписання проміжних актів відділом технічного контролю виконавця, представником Регістра судноплавства України та представником санітарно-епідеміологічного нагляду в частині піднаглядних суднових систем.

Згідно з п. 6.4. Договору приймання-передача виконаних робіт за етапом здійснюється шляхом пред'явлення виконавцем даних робіт представникам державної установи "Держгідрографія", після чого ТОВ "Етерно" надає уповноваженому представнику відповідача за первісним позовом підписаний та скріплений печаткою зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт за відповідним етапом. Відповідач за первісним позовом повинен протягом 5 робочих днів з дня отримання даного акту підписати зазначений акт або надати мотивовану відмову від його підписання із зазначенням причин такої відмови. У випадку ненадання мотивованої відмови у зазначений термін, роботи вважаються прийнятими за повнотою та якістю і підлягають оплаті.

Положеннями п. 6.6. Договору передбачено, що після виконання робіт за договором та виконання вимог п. 6.5. даного договору, виконавець надає уповноваженому представнику замовника підписаний та скріплений печаткою зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт за договором та акт закінчення ремонтних робіт.

Відповідно до п. 9.1. Договору він може бути розірваний або до нього можуть бути внесені зміни за взаємною згодою сторін у вигляді додаткової угоди до даного договору.

Договір, відповідно до п. 11.1., набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Господарськими судами встановлено, що згідно календарного плану ремонтних робіт морського завізного буксиру т/х "Шляховик" та платежів період їх виконання встановлено з 30.03.2009 року до 30.08.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на лист ДУ "Держгідрографія" від 28.10.2009 року № 1/1011/1749/3232 про підписання додаткової угоди про розірвання договору від 20.02.2009 року № 23/09 ТОВ "Етерно" листом від 18.11.2009 року № 18-11/09 відмовив у розірванні договору та зазначив, що з його сторони відсутні затримки виконання робіт та відповідно підстави для розірвання договору.

30.11.2009 року ДУ "Держгідрографія" листом № 1/1011/1938/3655 повідомила позивача за первісним позовом про припинення з 22.10.2009 року договору від 20.02.2009 року № 23/09 з моменту відбуксирування судна з міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, морський завізний буксир т/х "Шляховик"покинув акваторію відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" 22.10.2009 року, що підтверджується довідкою останнього № 875/054 від 27.10.2009 року та актом складеним представниками ТОВ "Етерно" та відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" від 23.10.2009 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ТОВ "Етерно" листом від 22.01.2010 року № 22-01/10 надіслало до ДУ "Держгідрографія" акти виконаних робіт за договором від 20.02.2009 року № 23/09 із проханням підписати та скріпити печаткою вказані акти, який залишений відповідачем за первісним позовом без належного реагування.

Загальні положення про підряд встановлені главою 61 Цивільного кодексу.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення

Згідно ч. 1 ст. 844 вказаного Кодексу ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З матеріалів справи вбачається, що п. п. 3.2., 3.5., 3.6., 3.7. Договору сторони перебачили, що термін виконання робіт становить 175 календарних дні, проте у випадку не виконання Замовником своїх зобов'язань за цим договором, термін виконання робіт продовжується на період призупинення робіт або на період, необхідний для виконання додаткових робіт та у випадку порушення Замовником строків передачі виконавцю обладнання, передбаченого графіком передачі обладнання, термін виконання робіт за відповідним етапом та за договором вцілому продовжується на кількість днів затримки з вини Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача за первісним позовом з повідомленнями про затримки поставки обладнання, що й призвело на його думку до продовження строку виконання підрядних робіт, проте вказаним обставинам попередні судові інстанції не надали належної правової оцінки, у зв'язку з чим прийшли до передчасних висновків у справі.

Крім того, п. 4.2. сторонами було погоджено, що на наступний робочий день з моменту здійснення Замовником перерахування на рахунок Виконавця І частини попередньої оплати, відповідно до п. 2.4.1. даного договору, Виконавець зобов'язаний розпочати виконання робіт та надати Замовнику підписаний та скріплений печаткою зі своєї сторони акт початку ремонтних робіт.

Попередніми судовим інстанціями встановлено, що позивачем за первісним позовом, що не заперечується сторонами, фактично виконував ремонтні роботи на т/х "Шляховик", які частково оплачені замовником, що підтверджується актами виконаних робіт підписаних представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно вищевказаних актів виконаних робі вбачається, що роботи які було виконано позивачем за первісним позовом було здійснено саме за для виконання умов Договору № 23/09 від 20.02.2009 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи конкретні обставини справи, зазначає, що між TOB "Етерно" та ДУ "Держгідрографія" було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов вказаного Договору, зокрема погоджено строки початку і завершення ремонтних робіт, при цьому суд також встановив, що сторони вчинили юридично значимі дії, спрямовані на часткове виконання зазначеного договору, що підтверджує факт схвалення сторонами умов Договору та їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 07.10.2008 року у справі № 11/177-07/13.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що посилання місцевого та апеляційного господарських судів на відсутність підписаного між сторонами акту початку ремонтних робіт та кваліфікація вказаної обставини як відкладальної умови в порядку ст. 212 Цивільного кодексу України є нпомилковим з огляду на те, що сторонами Договору було погоджено порядок і строки виконання робіт та як зазначено вище вчинено юридично значимі дії по виконанню умов зобов'язання.

Таку ж позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 12.12.2006 року у справі № 44/537.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ДУ "Дергідрографія" звернулась до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості, відшкодування збитків та штрафних санкцій, яку мотивовано переплатою за виконані роботи за Договором № 23/09 від 20.02.2099 року, буксируванням т/х "Шляховик" та штрафними санкціями, тим самим підтвердивши факт виконання умов Договору, з приводу чого колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2011 року у справі № 3-64гс/11.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказані обставини судами першої та апеляційної інстанції в порушення приписів ст. 43 ГПК України не було всебічно, повно, об'єктивно досліджено, у зв'язку з чим не надано належної правової оцінки дослідженим фактам.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Також, суд касаційної інстанції наголошує, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення приписів ст. ст. 42, 43 ГПК України порушено принцип всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим прийнято необґрунтоване рішення.

На вказані обставини суди попередніх інстанції не звернули увагу.

ДУ "Держгідрографія" при зверненні з касаційною скарго просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 в повному обсязі, що також підтвердили представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 17.07.2012 року.

З оскаржуваних судових актів вбачається, що судом розглядалась майнова та немайнова вимоги за первісним позовом та майнова вимога за зустрічним позовом, проте ДУ "Держгідрографія" сплачено судовий збір в розмірі передбаченому за розгляд зустрічних позовних вимог, а тому колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що не доплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом в порядку та розміру встановленим ст. 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з оспорюваної суми.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України встановлення обставин справи, що не були встановлені судом першої інстанції, збирання та оцінка доказів не входить до компетенції суду касаційної інстанції, що унеможливлює усунення зазначених вище недоліків без направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального та процесуального права, які повинні бути застосовані та вирішити спір відповідно до вимог законодавства.

Судовий бір

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Етерно" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у справі № 51/66 задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу державної установи "Держгідрографія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у справі № 51/66 задовольнити.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у справі № 51/66 скасувати.

4. Справу № 51/66 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

5. Достягнути з державної установи "Держгідрографія" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, рахунок отримувача: 31211254700007, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019) 11 601 (одинадцять тисяч шістсот одну) грн. 78 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий А. Г. Полянський

Судді В.А. Корсак

О.В. Яценко