Постанова № 25404018, 26.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2012 р. № 2-а- 4788/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Уваров В.М., відповідач - Ткаченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»звернулось до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000031801 від 19.01.2012 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману по взаємовідносинам із контрагентом -ТОВ «Спецтрубомонтаж». Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вище зазначеним контрагентом, то він має встановлене законом право на отримання суми бюджетного відшкодування.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугували висновки контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Спецтрубомонтаж». Так, згідно із аналізу виписаної ТОВ «Спецтрубомонтаж»податкової накладної № 5 від 01.09.2011 року встановлено, що податкова накладна заповнена в супереч вимог діючого законодавства, а саме, в деяких реквізитах податкової накладної замість реквізитів продавця зазначено реквізити покупця: місцезнаходження (податкова адреса) продавця зазначено ( вул. Дзержинського, буд.1, с. Подвірки, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62371; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) вказаний № 100161933, який є реквізитами покупця ДП БУ ГУМВС України в Харківській області).

Крім того, відповідно до інформації отриманої від ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова (лист від 09.11.2011 року № 13383/7/15-221) було зазначено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Спецтрубомонтаж»було анульовано 15.06.2011 року. Відповідач вказує, що оскільки згідно із вимогами діючого законодавства право на виписку податкових накладних надано лише тій особі, яка у встановленому законом порядку зареєстрована платником ПДВ, то позивач не мав правових підстав для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими відносинами із вище зазначеним контрагентом на підставі виписаної ним податкової накладної.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, про відсутність у позивача встановленого законом права на бюджетну відшкодування, а тому прийняте за результатами перевірки спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованими.

Ухвалою суду від 26.06.2012 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, проведено заміну первинного відповідача -Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на належного -Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, 30.12.2011 року співробітниками Дергачівської МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»під час здійснення фінансово-господарських відносин із ТОВ «Спецтрубомонтаж»за вересень 2011 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту за 2011 рік суму ПДВ за податкової накладної по придбанню послуг від ТОВ «Спецтрубомонтаж»на суму 12619 грн., яка оформлена з порушенням вимог діючого законодавства.

На підставі вищезазначеного акту Дергачівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031801 від 19.01.2012 року. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 15 773 грн. 75 коп., в т.ч. за основним платежем 12619 грн. 00 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -3154 грн. 75 коп.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновку контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Спецтрубомонтаж», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано 15.06.2011 року, на підставі виписаної податкової накладної № 5 від 01.09.2011 року, яка була оформлена з порушенням вимог діючого законодавства, а саме, в деяких реквізитах податкової накладної замість реквізитів продавця зазначено реквізити покупця: місцезнаходження (податкова адреса) продавця зазначено ( вул. Дзержинського, буд.1, с. Подвірки, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62371; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) вказаний № 100161933, який є реквізитами покупця ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»).

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»(Замовник) у спірний період мало господарські відносини із ТОВ «Спецтрубомонтаж» (Підрядник) на підставі укладеного Договору підряду № 1 від 30.08.2011 року.

Так, згідно із умов вище зазначеного Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт Нововодолазького РВ ГУМВС України в Харківській області. Вартість робіт згідно договору складає 75711,0 грн., в т.ч. ПДВ -12618,50 грн.

Факт виконання робіт підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень(а.с.58-61)

Вартість виконаних робіт була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Спецтрубомонтаж», що підтверджується наявною копією платіжного доручення (а.с.62)

Суд зазначає, що необхідність укладення вищезазначеного Договору підряду була зумовлена укладеним між Нововодолажським РО ГУМВД України в Харківській області (Замовник) та ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»(Підрядник) Договору підряду № 5 від 30.08.2011 року на виконання поточного ремонту Нововодолазького РВ ГУМВС України в Харківській області (адмін. будівлі (крівля, фасад та хол) та автогаражів) (а.с.с 19-20)

Факт виконання сторонами господарських зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та платіжного доручення (а.с.21-26).

Доказів того, що зазначені у первинних документах роботи не були виконані ТОВ «Спецтрубомонтаж», ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості отриманих робіт) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

На виконання умов договору, ТОВ «Спецтрубомонтаж»була виписана позивачу податкова накладна № 5 від 01.09.2011 року (а.с.57)

Суд зазначає, що контролюючим органом реальність виконання сторонами господарських відносин не заперечується.

Фактичними же підставами для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугували висновку контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Спецтрубомонтаж», свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано 15.06.2011 року, на підставі виписаної податкової накладної № 5 від 01.09.2011 року, яка була оформлена з порушенням вимог діючого законодавства, а саме, в деяких реквізитах податкової накладної замість реквізитів продавця зазначено реквізити покупця: місцезнаходження (податкова адреса) продавця зазначено ( вул. Дзержинського, буд.1, с. Подвірки, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62371; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) вказаний № 100161933, який є реквізитами покупця ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»).

Перевіряючи правомірність даних висновків контролюючого органу, суд дійшов висновку про наступне.

Щодо посилання відповідача, на те, що виписана ТОВ «Спецтрубомонтаж»податкова накладена № 5 від 01.09.2011 року оформлена з порушенням вимог діючого законодавства, а саме, в деяких реквізитах податкової накладної замість реквізитів продавця зазначено реквізити покупця: місцезнаходження (податкова адреса) продавця зазначено ( вул. Дзержинського, буд.1, с. Подвірки, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62371; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) вказаний № 100161933, який є реквізитами покупця ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»), суд зазначає наступне.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку із самостійним виправленням неточностей у податковій декларації № 5 від 01.09.2011 року ДП МВС України «Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області»листом від 21.12.2011 року за №98/122 надало контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію № 5 від 01.09.2011 року виписану ТОВ «Спецтрубомонтаж», яка згідно із штампом вхідної кореспонденції була отримана 21.12.2011 року (а.с.36).

Згідно із п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З наведених норм Закону вбачається, що податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч положень пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II ПК України.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Як встановлено під час розгляду справи, контролюючим органом жодних рішень щодо неприйняття податкової декларації прийнято не було.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем до початку проведення перевірку було надано уточнюючу податкову декларації, то контролюючий орган не мав встановлених законом підстав для відображення в акті перевірки висновків про порушення позивачем порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, яка була подана раніше, оскільки на час перевірки дані порушення вже були усунені позивачем самостійно.

Щодо висновків контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування суми ПДВ на підставі виписаної ТОВ "Спецтрубомонтаж" податкової декларації через те, що рішенням ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова № 370 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року по справі №2а-8300/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року, задоволено адміністративний позов ТОВ "Спецтрубомонтаж" до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання дій незаконними, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії. Визнано незаконною реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради з внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Спецтрубомонтаж", вчинену 14.06.2011 року. Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Спецтрубомонтаж", вчинений Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради 14.06.2011 року. Скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова № 370 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Спецтрубомонтаж" від 15.06.2011 року з дати складення. Зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Спецтрубомонтаж" як платника податку на додану вартість з 15.06.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на зазначене, оскільки прийняте контролюючим органом рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ є скасованим з моменту прийняття, то воно не породжує будь-яких правових наслідків, у тому числі і щодо наявності або відсутності права на бюджетне відшкодування.

Таким чином, на день здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ"Спецтрубомонтаж", як і на день здійснення податковим органом перевірки, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ"Спецтрубомонтаж" було чинним, а податкові накладні видані позивачу ТОВ"Спецтрубомонтаж" у вересні 2011 року можуть брати участь у формуванні податкового кредиту позивача.

Відповідачем як в акті перевірки, так і під час судового розгляду не було вказано інших доводів, на підставі яких податковим органом зроблений висновок про порушенні позивачем норм податкового законодавства, а саме формування податкового кредиту, у зв'язку з чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом -ТОВ "Спецтрубомонтаж" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняті не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000031801 від 19.01.12р. в сумі 15 773 грн. 75 коп., в т.ч. 12 619 грн. - за основним платежем та 3 154 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" (62371, Харківська обл., Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Дзержинська, буд. 1, код 08564647) судовий збір в сумі 157 (сто пятдесят сім) грн. 73 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.