Ухвала суду № 25399449, 27.07.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 10-585/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-585/12 Головуючий в 1 інст. Фомін В.А.

Категорія ст.236-7 КПК України Доповідач в 2 інст. Джавага Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Нікітюка В.Д.

суддів Джавага Г.М., Абрамова В.І.

за участю прокурора Жупіна О.В.

адвоката Філіппової Н.О.

апелянта ОСОБА_3,

розглянула в м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2012 року,

якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Мелітопольського ОДПІ України в Запорізькій області від 07 травня 2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України.

Згідно з постановою суду, 21 травня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ Мелітопольського ОДПІ України в Запорізькій області від 07 травня 2012 року, згідно якої, ОСОБА_3, являючись директором ПП «Гидростандарт»з метою отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, шляхом зловживання службовим становищем, усвідомлюючи необхідність проведення документальної перевірки працівниками Мелітопольської ОДПІ права заявленого бюджетного відшкодування, безпідставно включив данні по нікчемним угодам з ТОВ ВБК «Моноліт»та ПП «Канкорс» в податкової звітності по ПДВ яку надали до Мелітопольської ОДПІ за його підписом за серпень 2009 року, за січень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та за вересень 2010 року.

Таким чином, в результаті злочинних дій директора ПП «Гидростандарт»ОСОБА_3 безпідставно включено до рядку 25.1 «Декларації з податку на додану вартість»за серпень 2009 року по фіктивним взаємовідносинам з ТОВ ВБК «Моноліт» у сумі ПДС 33 333,33 грн. та за січень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та за вересень 2010 року суми ПДВ по фіктивним взаємовідносинам з ПП «Канкорс»у сумі ПДВ 88 726,29 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року у сумі 33 333,33 грн., за лютий 2010 року у сумі 19 505,39 грн., липень 2010 року на у сумі 57 005,03 грн., вересень 2010 року у сумі 918,44 грн. та за жовтень 2010 року у сумі 11 297,43 грн. на загальну суму 122 059,62 грн., яке повністю підтверджено економічним дослідженням від 25 квітня 2012 року.

Але процес заволодіння державними коштами службовими особами ПП «Гидростандарт»було зупинено в результаті проведення 29 грудня 2011 року позапланової виїзної перевірки ПП «Гидростандарт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, липень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, липень-грудень 2010 року, вересень 2011 року під час якої було встановлено відсутність даних по придбанню послуг та ТМЦ, в зв'язку з чим підприємство не отримало заявленого бюджетного відшкодування з ПДС на розрахунковий рахунок. Тобто злочин не доведений до кінця з причин, які не залежали від волі службових осіб ПП «Гидростандарт».

Відмовляючи у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_3, суд у своїй постанові від 26 червня 2012 року зазначив, що в документах, які знаходяться в матеріалах справи, містяться відомості про ознаки злочину у діях посадових осіб ПП «Гидростандарт», а саме директора ОСОБА_3, які були підставою для порушення кримінальної справи. Крім того, вказав на те, що проведення додаткової перевірки з порушенням процесуальних норм не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, а лише слугувати підставою для притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.

В апеляції ОСОБА_3, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, просить її скасувати, а його скаргу задовольнити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що акт позапланової виїзної перевірки №3147/23/334470962 від 29 грудня 2011 року на момент порушення кримінальної справи був відсутній. Крім того, вказує на те, що порушення строків проведення додаткової перевірки є підставою для скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи, а не для притягнення відповідальних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді по справі, адвоката Філіппову Н.О. та ОСОБА_3, які підтримали апеляцію та наполягали на її задоволенні, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та наполягав на законності та обґрунтованості постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, з'ясувати: чи були наявними на час порушення справи передбаченні ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, щоб вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК України).

Висновки суду першої інстанції про наявність у слідчого приводів і достатніх підстав до порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, засновані на досліджених у судовому засіданні матеріалах кримінальної справи та матеріалах по скарзі.

Так суд обґрунтовано вказав у своїй постанові, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання Мелітопольської ОДПІ ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України, що зафіксовано у рапорті, який зареєстрований в Книзі обліку злочинів та пригод ВПМ Мелітопольської ОДПІ 03.01.2012 року під №1.

Підставою до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3, ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України, які містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме: акт №3147/23/33470962 від 29.12.2011 року позапланової перевірки ПП «Гидростандарт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, липень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, липень-грудень 2010 року, вересень 2011 року; протокол №1 від 06.04.2005 року загальних зборів власників ПП «Гидростандарт»про призначення на посаду директора ОСОБА_3; податкова звітність за 2009-2010 роки, яка надана до Мелітопольської ОДПІ ПП «Гидростандарт»по ПДВ, за підписом ОСОБА_3 з заявленим завищеними показниками бюджетного відшкодування, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок підприємства; експертне почеркознавче дослідження б/н від 03.04.2012 року; пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, тощо.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду про те, що кримінальна справа у відношенні ОСОБА_3 порушена компетентною на те особою, та з додержанням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України.

А тому, доводи викладені в апеляції ОСОБА_3, повністю спростовуються матеріалами справи.

Порушень кримінально-процесуального законодавства, що тягнуть за собою зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Мелітопольського ОДПІ України в Запорізькій області від 07 травня 2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України - без змін.

Головуючий

Судді