Постанова № 25393101, 16.07.2012, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

< вул.,буд. > м. < місто > < район > район < область > область < країна > < пошт.індекс >

Справа № 1/2220/140/2012

2220/2658/2012

П О С Т А Н О В А

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді: Головко Н.П.

при секретарі: Обезюк І.І.,

за участю прокурора: Бізюка М.М.,

захисників підсудних: адвокатів Рачука В.І.,

Оніщука В.В.,

законного представника неповнолітнього

підсудного ОСОБА_3,

представника служби в справах дітей

виконкому Шепетівської міської ради Гайдайчука Ю.П..,

представника кримінальної міліції в справах

неповнолітніх Шепетівського МВ УМВС У Карася В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з початковою загальною освітою, учня 9 класу ЗОШ № 2, не працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Рубіжне, Луганської області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України,

в скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.3, 304 ч.1 КК України,

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Згідно ст. 433 КПК України при розгляді справи про злочин, вчинений неповнолітнім, необхідно з'ясувати вік, стан здоров'я та загального розвитку останнього, а за наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з душевним захворюванням, має бути з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою він міг керувати ними.

Відповідно до ст. 18 КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Згідно ч.2 ст. 22 КК України за крадіжку (ст.185 КК України) кримінальній відповідальності підлягають особи, яким на час вчинення злочину минуло чотирнадцять років.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на час вчинення інкримінованого злочину, йому виповнилося чотирнадцять років.

В судовому засіданні законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 пояснила, що її син ОСОБА_6 виховується у неповній сім'ї, має молодшого брата. Біологічний батько дітей з ними не спілкується. У зв'язку з відставанням у розумовому розвитку у школі навчається по індивідуальній програмі. Під час навчання у третьому класі проявив низький рівень знань, у зв'язку з чим вирішувалося питання про направлення його на навчання у спеціальний навчальний заклад.

Відповідно до характеристики, виданої Шепетівською спеціалізованою ЗОШ І-Ш ст. №2 ОСОБА_6 навчається у школі з І класу. З 4 класу за рішенням ОПМПК переведений на індивідуальну форму навчання, має початковий та середній рівні навчальних досягнень. Періодично проявляє неадекватність у поведінці, на контакт з дорослими іде із зацікавленістю прагне спілкування. На зауваження реагує неадекватно, хитрує, проживає у складних житлово-побутових умовах.

Згідно витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 17.04.2012 року № 3 прийнято психолого-педагогічний висновок про наявність у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 легкої розумової відсталості. Рекомендовано індивідуальну форму колекційного навчання за програмою для дітей з вадами розумового розвитку, заняття з психологом та логопедом.

Відповідно до Мінімальних стандартних правил ООН стосовно відправлення правосуддя щодо неповнолітніх нижня межа віку кримінальної відповідальності не повинна встановлюватися на надто низькому віковому рівні, враховуючи аспекти емоційної, духовної та інтелектуальної зрілості, оскільки мінімальна вікова межа притягнення особи до кримінальної відповідальності, визначена Кримінальним кодексом України визначається можливістю особи, що досягла певного віку усвідомлювати суспільну небезпечність та протиправність діяння, очевидність та доступність розуміння особою у ранньому віці протиправності такого діяння.

Наявність у ОСОБА_6 відставання у розумовому розвитку ставить під сумніви здатність останнього у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ст. 76 КПК України для визначення психічного стану підсудного, при наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності, призначення експертизи є обов'язковим.

Згідно ст. 433 КПК України при наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з душевним захворюванням, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до вимог ч.4 ст. 433 КПК України для встановлення стану загального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними, повинна бути проведена експертиза спеціалістами в галузі дитячої та юнацької психології (психолог, педагог) або зазначені питання можуть бути поставлені на вирішення експерта-психіатра.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, які в частині призначення експертизи покладалися на думку суду, той факт, що при проведенні досудового слідства експертиза психічного стану неповнолітнього підсудного взагалі не проводилась, суд вважає необхідним призначити по справі стаціонарну комплексу судову психолого-психіатричну експертизу, оскільки для вирішення питання про психічний стан підсудного і визначення ступеня тяжкості психічних розладів потрібний компетентний висновок фахівців суміжних галузей знань із застосуванням спеціальних методів дослідження для визначення різних психопатологічних і психологічних особливостей підсудного, а також із залученням спеціалістів в галузі дитячої та юнацької психології.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 76, 165-2, 196-200, 204, 205, 273, 310, 433 КПК України, суд, -

постановив:

Призначити по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 185 ч.3 КК України стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 (с. Скарженці Ярмолинецького району Хмельницької області).

Для проведення експертизи залучити спеціалістів в галузі дитячої та юнацької психології.

На вирішення експертам поставити такі запитання:

1. Чи страждав ОСОБА_6 у момент скоєння інкримінованого йому діяння, що мало місце 31 травня 2012 року будь-якими психічними захворюваннями? Якщо так, то якими, і чи здатний він був усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

2. Чи страждає ОСОБА_6 психічними захворюваннями, з якого часу, в даний час, якщо так, то якими, та чи може він внаслідок таких захворювань усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

3. Чи правильно розуміє ОСОБА_6 фактичні обставини справи на час досудового слідства та під час розгляду справи в суді і чи може давати показання?

4. Чи перебував ОСОБА_6 на час скоєння інкримінованого злочину в стані осудності, чи міг перебувати у стані афекту, та чи являється осудним (обмежено осудним) на даний час.

5. Чи потребує ОСОБА_6 із-за наявності психічного захворювання застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то який вид примусового заходу йому слід призначити?

6. Чи є у ОСОБА_6 відставання у розумовому розвитку від нормального для цього віку рівня інтелектуального розвитку, не пов'язані з психічним захворюванням, якщо є, то в чому вони виявляються;

7. Чи міг ОСОБА_6 враховуючи його психічний і розумовий розвиток, усвідомлювати свої дії і в якій мірі міг керувати ними на час вчинення інкримінованого йому діяння?

8.Чи має неповнолітній ОСОБА_6 відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?

9. Нормальному рівню розвитку якого віку відповідає фактичний розвиток неповнолітнього ОСОБА_6 на час вчинення інкримінованого йому злочину, що мало місце 30.05.2012 року та на даний час.

У випадку виявлення експертами під час проведення експертизи інших даних (обставин), які мають значення для правильного вирішення справи, необхідно зазначити ці обставини у висновку.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Помістити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя міста Шепетівка, Хмельницької області, українця, громадянина України у судове відділення Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1(с.Скарженці Ярмолинецького району Хмельницької області) для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Надати експертам для вивчення матеріали даної кримінальної справи.

Копію постанови направити у Хмельницьку обласну психіатричну лікарню № 1 (с. Скарженці Ярмолинецького району Хмельницької області) для виконання.

Виконання постанови в частині доставляння ОСОБА_6 для огляду експертам покласти на Шепетівський МРВ УМВС України в Хмельницькій області.

Зобов'язати начальника Шепетівського МРВ УМВС України в Хмельницькій області доставити ОСОБА_6 у судове відділення Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 (с. Скарженці Ярмолинецького району Хмельницької області) для проведення експертизи.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя