ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2012 р. м. Київ К-327/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городецькому районі Хмельницької області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009
у справі № 2а-4467/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елада»
до Державної податкової інспекції у Городецькому районі Хмельницької області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елада»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Елада») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Городецькому районі Хмельницької області (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Городецькому районі Хмельницької області) від 06.08.2008 № 0000472341/1.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою задоволено позов; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки ТОВ «Елада»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2008, складено акт перевірки № 0673/23/32218363 від 24.06.2008, в якому зафіксовано порушення ч. 5 п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п. 2 та п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.1998 № 477 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 № 713/4006, п. 40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382 сума нарахованого єдиного податку занижена на 25 055 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 06.08.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472341/1 про визначення податкового зобов'язання за платежем: єдиний податок в розмірі 37 028 грн., в т.ч. 25 055 грн. основного платежу та 11 973 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також судами встановлено, що 01.07.2005 було укладено договори позики, відповідно до яких засновники підприємства надавали позивачу безпроцентну позику (поворотну фінансову допомогу відповідно до п. 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») із терміном повернення 31.12.2009.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно законодавства поворотна фінансова допомога підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що отримані в рамках договору позики кошти не можна вважати виручкою від звичайної операційної діяльності платника єдиного податку, а саме від продажу продукції (товарів, робіт), оскільки у платника єдиного податку не виникає права власності на отримання по договору позики грошові кошти.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, з наступних підстав.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачує єдиний податок за ставкою 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відповідно до п. 1 зазначеного Указу Президента України, вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Водночас Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»не визначає поняття поворотної фінансової допомоги, продажу товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
В п. 1.31 ст. 1 цього Закону під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Під продажем результатів робіт (послуг) - розуміють будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що поворотна фінансова допомога не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а відтак не є об'єктом оподаткування єдиним податком відповідно до вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Крім того, посилання скаржника у касаційній скарзі на Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва-юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 13.10.1998 № 477 та на той факт, що підприємство для оподаткування єдиним податком повинно враховувати всі надходження, отримані на їх розрахункові рахунки та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації, оскільки в Книзі обліку доходів і витрат в доходній частині відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робі, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації, на думку судової колегії Вищого адміністративного суду України є необґрунтованими з огляду на те, що законодавство України не відносить до компетенції органів державної податкової служби, в тому числі ДПА України, визначення об'єктів оподаткування.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров
Суддя О.І. Степашко
Судове рішення № 25389876, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-327/10-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: