Постанова № 25389279, 27.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 червня 2012 р. № 2-а- 4108/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Островської М.О.,

за участі представників: позивача - Кравченка С.В., відповідача - Жовновича О.М.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Інновація-Гарант" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Інновація-Гарант", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача за № 0011322340 та № 0011312340 від 20.02.12р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилався на безпідставність висновків Харківської ОДПІ про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Промспец Консалтинг», тому що за даними операціями товар був поставлений в повному обсязі, оплату вартості товару проведено, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, провив в його задоволенні відмовити .

В письмових запереченнях зазначив, що ПП «Інновація-Гарант»не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Промспец Консалтинг", та встановлено невідповідальність первинних документів нормам діючого законодавства, та не підтверджено реальність здійснення відносин із покупцями та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази встановив наступні обставини.

Позивач, ПП «Інновація-Гарант», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 36875185, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Харківській ОДПІ.

Фахівцями Харківської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Інновація-Гарант»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промспец Консалтинг»їх реальності та повноти відображення в обліку за травень - вересень 2011р.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 27.01.2012 року за № 141/234/36875185, яким встановлені порушення вимог пп. 198.1,198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, які , на думку відповідача, призвели до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 176 679грн. та зменшено від'ємне значення ПДВ на суму 4745 грн.

Висновки відповідача обґрунтовані тим, що ПП «Інновація-Гарант» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Промспец Консалтинг", та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Також зазначено, що в ході проведення зустрічної звірки встановити місцезнаходження та провести зустрічну звірку контрагенту не має можливості.

Також, відповідач зазначає, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки.

Перевіряючи на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України оспорювані рішення, суд встановив наступне.

Між ПП «Інновація- Гарант», як покупцем, та ТОВ «Промспец Консалтинг», як постачальником укладено договір №57 від 29.04.2011р. Предмет договору -сантехнічні вироби.

По вказаному договору в 2011 році ПП «Інновація-Гарант»отримало від ТОВ «Промспец Консалтинг»товар, що підтвержується:

у травні 2011 року: видатковою накладною №235 від 04.05.2011р. на загальну суму 109948,2 грн. у т. ч. ПДВ 18324,7 грн., товарно-транспортною накладною №4-5 від 04.05.2011р.на загальну суму 109948,2 грн. у т. ч. ПДВ 18324,7 грн., податковою накладною №79 від 04.05.2011р. на загальну суму 109948,2 грн. у т. ч. ПДВ 18324,7 грн.;

у червні 2011 року: видатковою накладною №329 від 01.06.2011р. на загальну суму 89597,00 грн. у т. ч. ПДВ грн.14932,83, податковою накладною №46 від 01.06.2011р. на загальну суму 89597,00 грн. у т. ч. ПДВ грн.14932,83, видатковою накладною №334 від 01.06.2011р. на загальну суму 185916,17 грн. у т. ч. ПДВ 30986,03 грн., податковою накладною №63 від 01.06.2011р.на загальну суму 185916,17 грн. у т. ч. ПДВ 30986,03 грн., товарно-транспортною накладною №.325 від 01.06.2011р. на загальну суму 275513,17 грн. у т. ч. ПДВ 45918,86грн.;

у липні 2011 року: видатковою накладною №401 від 01.07.2011р. на загальну суму 201393,47 грн. у т. ч. ПДВ 33565,58 грн., товарно-транспортними накладними №331 та № 330 від 01.07.2011р.на загальну суму 201393,47 грн. у т. ч. ПДВ 33565,58 грн., податковою накладною №58 від 01.07.2011р. на загальну суму 201393,47 грн. у т. ч. ПДВ 33565,58 грн.;

у серпні 2011 року: видатковою накладною №481 від 01.08.2011р. на загальну суму 290092,37 грн. у т. ч. ПДВ 48348,73 грн., товарно-транспортною накладною №504 від 01.08.2011р.на загальну суму 290092,37 грн. у т. ч. ПДВ 48348,73 грн., податковою накладною №45 від 01.08.2011р. на загальну суму 290092,37 грн. у т. ч. ПДВ 48348,73 грн.;

у вересні 2011 року: видатковою накладною №568 від 01.09.2011р. на загальну суму 209969,28 грн. у т. ч. ПДВ 34994,88 грн., товарно-транспортною накладною №605 від 01.09.2011р.на загальну суму 209969,28 грн. у т. ч. ПДВ 34994,88 грн., податковою накладною №16 від 01.09.2011р. на загальну суму 209969,28 грн. у т. ч. ПДВ 34994,88 грн.

Перевезення вантажу здійснювалося на підставі договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.04.2011г. №9-тр /10 з ФО-П ОСОБА_1, (ІПН НОМЕР_1).

Отриманий товар було реалізовано ПП «Інновація-гарант».

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані докази стосовно транспортування товару, а також докази оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.

Оплата за отриманий товар підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані контрагентами податкові накладні.

Зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а тому сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Суд встановив, що викладений в акті висновок податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на твердженнях ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, викладених в актах про неможливість проведення ТОВ «Промспец консалтинг»господарської діяльності.

Відповідачем не подано до суду доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, яке станом на момент спірних правовідносин є платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах ДПІ.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності ПП «Інновація - Гарант».

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Оскільки висновки ДПІ ґрунтуються на актах перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення ПП «Інновація-гарант»податкового правопорушення.

З урахування викладеного, суд вважає позовну вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Інновація-Гарант" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення №0011312340 та №0011322340 від 20.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Інновація-Гарант" судовий збір в розмірі 2188.92 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Постанова у повному обсязі виготовлена 02 липня 2012 року.

Суддя Бартош Н.С.