Ухвала суду № 253891, 05.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/С № 2-257/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2006 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників

відповідача-1: Чуйко Л.Ю.

відповідача-2: Леги Г.В., Литвинчук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2004 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р.

у справі № 28/274

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренклод"

до 1. Державної податкової адміністрації у місті Києві;

2. Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2004 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р., позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 192601/0 від 24.03.2004 р. В частині позовних вимог до ДПА у м. Києві у позові відмовлено. Стягнуто з ДПІ у Деснянському районі м. Києва на користь позивача 101,50грн. судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що позапланова документальна перевірка проведена з порушенням норм законодавства, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, що позбавило його можливості надати до перевірки необхідні бухгалтерські та первинні документи, перевірка проводилася не за місцезнаходженням позивача. Правомірність віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 429 073,00 грн. у вересні та грудні 2003 року підтверджується наданими позивачем належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними на придбання товарів (робіт, послуг).

Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, посилаючись на порушення норм процесуального права ст.ст.22, 43, п. 3 ст. 84, 101 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права п.п. 7.4.1., п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали вимоги касаційної скарги.

ТОВ "Ренклод" свого представника в судове засідання не направило. Згідно поштової довідки на конверті, в якому надсилалася повістка-повідомлення, поштове відправлення повернуто на адресу Вищого адміністративного суду України за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі представника позивача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, однак повідомлення не отримав без поважних на те причин.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Деснянському районі м.Києва № 192601/0 від 24.03.2004 р. позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість (далі у тексті ПДВ) у сумі 2772312,30 грн. (1429073,00 грн. основного платежу та 1 343 239,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки ДПА у м. Києва" № 20/26-52/4/32527530 від 22.03.2004 р. "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ ТОВ "Ренклод" за вересень 2003 року, грудень 2003 року".

В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ", оскільки до складу податкового кредиту за вересень та грудень 2003 року віднесено суму ПДВ в розмірі 1 429 073,00 грн., яка не підтверджена податковими накладними чи митними деклараціями.

Визнаючи недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами. Перевірка проводилася з порушенням вимог законодавства, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків без повного зясування обставин, що мають значення для справи.

В матеріалах справи міститься копія листа ДПА у м. Києві від 20.01.2004р. № 795/10/26-539, адресованого позивачу, з вимогою надати завірені копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів ТОВ "Ренклод" за період з 01.01.2003 р. по 13.01.2004 р. у звязку із виявленням податковим органом недостовірності даних, заявлених у документах обовязкової звітності.

27.02.2004 р. ДПА в м.Києві був складений акт відмови від надання документів для проведення перевірки. Вказаний акт підписаний понятими та директором позивача Ганджою Л.М. В акті директором позивача зазначено, що фінансово-господарських документів ТОВ "Ренклод" у неї немає, місцезнаходження їх їй не відоме. При цьому, директор позивача не заперечує проти факту отримання вимоги від податкового органу стосовно надання документів.

Відповідно до п. "д" п. 3 Указу Президента України "Про деякі питання з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 р. позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, в тому числі у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з субєктом підприємницької діяльності, якщо субєкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту.

Таким чином, податковий орган мав підстави проводити позапланову документальну перевірку позивача.

В матеріалах справи наявна копія листа від 19.03.2004 р. № 4755/10/26-539, яким директор позивача викликався на 22.03.2004 р. до ДПА у м. Києві та копія фінансового чеку про поштове відправлення від 19.03.2004 р.

Суди вказані докази залишили поза увагою, дійшовши помилкового висновку про неналежне повідомлення позивача про проведення перевірки.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" (в редакції Закону України від 26.09.97 р. № 550/97-ВР, чинній на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, відповідальність платника податків за вищевказаною нормою закону настає у разі документального непідтвердження формування податкового кредиту.

Ті обставини, що позивачем не було надано на вимогу податкового органу документів, які підтверджують правильність формування податкового кредиту, та неявка представника позивача до податкового органу, можуть свідчити про те, що на час проведення перевірки такі документи були відсутні.

Суди, постановляючи рішення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, взяли до уваги надані позивачем до суду копії податкових накладних, накладних на отримання товару, копії документів про оплату придбаного товару та копію книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Копії вказаних документів завірені директором підприємства Ганджою Л.М.

З матеріалів справи не вбачається, що оригінали вказаних документів оглядалися судами.

До матеріалів справи долучено пояснення Ганджі Л.М. надані ДПА у м. Києві про непричетність її до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ренклод".

Суди попередніх інстанцій не вжили заходів для перевірки наданих доказів і не надали оцінки доводам відповідача щодо неналежності цих доказів.

За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції й Деснянському районі м. Києва задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.І. Степашко

Ухвалу складено у повному обсязі 10.07.2006 р.