Постанова № 25388734, 10.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р. № 2а-5558/12/1370

о 16 год., 43 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Виробничого кооперативу «Крок», представник -Яценко С.А. (довіреність від 12.06.2012 року), Драний В.М. (доручення від 03.07.2012 року), Куц Л.П. (доручення від 03.07.2012 року)до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби, представник -Ворошилова Н.В. (довіреність № 2915/10/10-009 від 18.05.2012 року)про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень

Позивач -Виробничий кооператив «Крок»звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000822301 та № 0000812301 від 09.04.2012 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту № 2/23-1/19162403 від 21.03.2012 року про результати позапланової документальної виїзної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000822301 від 09.04.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток в сумі 15680,00 грн. (в тому числі за основним платежем -12544,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -3136,00 грн.) та податкове повідомлення -рішення № 0000812301 від 09.04.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість в сумі 12544,00 грн. (в ому числі за основним платежем -10035,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -2509,00 грн.).

Позивач в обґрунтовує позовні вимоги наступним:

Між ТОВ «Санаторій «Едем»(як замовником) та позивачем (як підрядником) укладено договір підряду № 7 від 11.06.2010 року, згідно якого замовник доручає, підрядник забезпечує виконання будівельних робіт з реконструкції пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком на вул. В. Стуса, 6, м. Трускавець Львівської області. У зв'язку з чим 29.10.2010 року між сторонами договору підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт. Позивач надав ТОВ «Санаторій «Едем»податкову накладну від 29.10.2010 року за № 69, а останній оплатив вартість будівельних робіт, у зв'язку з чим позивачем збільшено валовий дохід та податкові зобов'язання по ПДВ на вартість виконаних робіт.

Позивач також вказує, що на виконання вищевказаного договору підряду від 11.06.2010 року, між позивачем та ТОВ «ІРТАС», за погодженням з ТОВ «Санаторій «Едем», укладено договір субпідряду від 30.08.2010 року, згідно якого субпідрядник зобов'язується з використанням власних та залучених матеріально -технічних ресурсів і засобів виконати ремонт (реконструкцію пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком на вул. В. Стуса, 6, м. Трускавець Львівської області. ТОВ «ІРТАС»виконало будівельні роботи на суму 60208,92 грн. і сторонами договору в вересні 2010 року підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт № 1443. При цьому, відповідно до договору, субпідрядником були використані будівельні матеріали генпідрядника - ВК «Крок».

Позивач у вересні 2010 року на підставі отриманої від ТОВ «ІРТАС»податкової накладної від 30.09.2010 року за № 2615 відніс до податкового кредиту ПДВ в сумі 10034,82 грн. та здійснив у повному обсязі за отримані будівельні роботи повністю. Вартість виконаних робіт ТОВ «ІРТАС»відображена на рах.23 «Виробництво»та в облікових регістрах, вартість виконаних робіт ТОВ «ІРТАС»включена в акт приймання виконаних підрядних робіт від 29.10.2010 року, який був підписаний ВК «Крок»та ТОВ «Санаторій «Едем».

Позивачем, на його думку, правомірно збільшено податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати на підставі укладеного договору, акта приймання виконаних підрядних робіт, платіжного доручення, податкової накладної, отриманих від ТОВ «ІРТАС», які є первинними документами, ведення і зберігання яких передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість»та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також правомірно збільшено податкові зобов'язання по ПДВ та валовий дохід при використанні отриманих від ТОВ «ІРТАС»будівельних робіт у власній господарській діяльності при виконанні будівельних робіт ТОВ «Санаторій «Едем».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що позивач не надав до перевірки письмової згоди від ТОВ «Санаторій «Едем»на залучення субпідрядника ТОВ «ІРТАС»та на договорі субпідряду від 30.08.2010 року укладеному між позивачем та ТОВ «ІРТАС» відсутня відмітка про узгодження його із замовником - ТОВ «Санаторій «Едем». В представленому до перевірки акті виконаних робіт укладеному між позивачем та ТОВ «Санаторій «Едем»не вказано, які саме роботи виконувалися субпідрядником ТОВ «ІРТАС». Акт виконаних робіт № 1443 підписаний між позивачем та ТОВ «ІРТАС»не містить дати підписання даного акту представниками суб'єктів господарювання, що є обов'язковим для надання первинним документам доказовості. На думку відповідача, до перевірки також не представлено інших документів, що підтверджують факт виконання робіт та їх зв'язок з господарською діяльністю.

Крім цього, на підставі результатів перевірки проведеної ДПІ у Сихівському районі м. Львова встановлено, що у ТОВ «ІРТАС»відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - покупцями товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримала, просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

21.03.2012 року Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Виробничого кооперативу «Крок»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), дотримання податкового та валютного законодавства по операціях щодо придбання у ТОВ «ІРТАС»за вересень 2010 року товарів (робіт, послуг) та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності Виробничого кооперативу «Крок». За результатами проведеної перевірки складено акт № 2/23-1/19162403.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1., п 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12544,00, в тому числі за третій квартал 2010 року на суму 12544,00 грн.;

- п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено сплату ПДВ в бюджет на загальну суму 10035,00, в тому числі за вересень 2010 року на суму 10035,00 грн.;

- ч. 1 ст.ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656, 662 ЦК. України, в частині недодержання в момент вчинення правочину з ТОВ «ІРТАС»вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України).

В акті перевірки зазначено:

ТОВ «ІРТАС»згідно договору субпідряду від 30.08.2010 б/н виконано для ВК «Крок»роботи по реконструкції пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком по вул. В.Стуса, 6 в м. Трускавець на суму 60208,92 грн. По регістрах бухгалтерського обліку дані операції проведено бухгалтерськими проводками: Дт 23 «Виробництво», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»в сумі 50174,00 грн.; Дт 644 «податковий кредит»- Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»в сумі 10034,82 грн. Сума ПДВ згідно податкової накладної отриманої від ТОВ «ІРТАС»на загальну суму 10034,82 грн., ВК «Крок»включено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року, що відображено у Додатку 5 до Декларації з ПДВ за вересень 2010 року. Проте, ТОВ «ІРТАС»вказану суму ПДВ в податкові зобов'язання не включено.

В акті ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 17.02.2011 року за № 117/23- 2/34419121 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРТАС» «Про дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року», проведеної відповідно постанови від 05.11.2010 року заступника начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області Любченко А.О. зазначено, що в ході розслідування кримінальної справи № 179-0467 ВРКС слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області встановлено та повідомлено ДПІ у Сихівському районі м Львова, про те, що засновник, керівник та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_8 (індентифікаційний код НОМЕР_3) згідно протоколу допиту підозрюваного від 04.11.2010 року у періоді з 2008-2010рр. службовою особою і засновником не була. ТОВ «ІРТАС» їй не знайоме, підприємство не перереєстровувала на себе, не виробляла свідоцтво платника податку на додану вартість. У період 2009-2010р. рахунків в банківських установах ТОВ «ІРТАС» не відкривала. Податкову звітність по ТОВ «ІРТАС» не заповнювала та не подавала. Паспорт та індентифікафійннй код у неї не викрадали. Оригінал паспорту та індентифікаційного коду нікому не передавала. Копії паспорту та індентифікаційного коду також нікому не передавала. За період 2009-2010 роки жодних довіреностей на право вчинення від її імені будь-яких дій не давала, а взагалі жодних довіреностей за своє життя не давала.

Крім цього, ДПІ у Сихівському районі м. Львова вищевказаною перевіркою встановлено, що у ТОВ «ІРТАС» відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - покупцями товарів (робіт, послуг).

Таким чином, ТОВ «ІРТАС», відобразило господарські операції, щодо продажу послуг покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними. Відтак, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Перевіркою також встановлено укладення цивільно -правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Враховуючи вищенаведене, а також рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 19.01.2011 року про анулювання реєстрації ТОВ «ІРТАС»платника ПДВ, правочини, що укладені ТОВ «ІРТАС»з контрагентами -покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, а відтак згідно ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є нікчемними та такими, що не спричиняють настання правових наслідків.

09.04.2012 року Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000822301, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 2/23-1/19162403 від 21.03.2012 року, встановлено порушення п. 5.1., п. 5.9. ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток підприємств, на загальну суму платежу 15680,00 грн., в тому числі за основним платежем - 12544,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3136,00 грн.

09.04.2012 року Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000812301, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 2/23-1/19162403 від 21.03.2012 року, встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, на загальну суму платежу 12544,00 грн., в тому числі за основним платежем -10035,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -2509,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 5.9. ст. 5 цього ж Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим же Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 ж Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим же Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені

законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим же Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1., 54.3.2., 54.3.5., 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього ж Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав суду копії:

- договору підряду № 7 від 11.06.2010 року укладеного між ТОВ «Санаторій «Едем»(як замовником) та ВК «Крок»(як підрядником), згідно якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик виконання будівельних робіт з реконструкції пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком на вул. В. Стуса, 6 в м. Трускавець Львівської області;

- листа ВК «Крок»№ 37 від 21.07.2010 року директору ТОВ «Санаторій «Едем»з проханням, на виконання договору підряду № 7 від 11.06.2010 року, надати дозвіл на залучення в роботі субпідрядної організації по прокладанні каналізації; Відповіді директора ТОВ «Санаторій «Едем» вих. № 12 від 30.07.2010 року на лист позивача від 21.07.2010 року щодо надання дозволу на надати дозвіл на залучення в роботі субпідрядної організації по прокладанні каналізації;

- Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року, укладеного та підписаного між замовником -ТОВ «Санаторій «Едем»та генпідрядником «ВК «Крок». Вид робіт: реконструкція пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком на вул.. Стуса, 6 в м. Трускавець;

- Відомості ресурсів до акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року;

- податкової накладної № 69 від 29.10.2010 року видану позивачем ТОВ «Санаторій «Едем», в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- договору субпідряду б/н від 30.08.2010 року укладеного між ВК «Крок»(як генеральним підрядником) та ТОВ «ІРТАС»(як субпідрядником), згідно якого генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання власними і залученими та матеріально-технічними ресурсами всі передбачені проектно-кошторисною документацією та узгоджені сторонами цього договору ремонт: Реконструкція пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком на вул. Стуса, 6 в м. Трускавець;

- Ліцензії виданої ТОВ «ІРТАС»Інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю у Львівській області серії АВ за № 490741 від 01.12.2009 року на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої становить з 01.12.2009 року по 29.09.2011 року;

- Акту № 1443 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, укладеного та підписаного між ВК «Крок»(як замовником) та ТОВ «ІРТАС»(як генпідрядником). Вид робіт: реконструкція пансіонату під курортний готель із вбудованим медичним блоком на вул. Стуса, 6 в м. Трускавець;

- Відомості ресурсів до акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року

- податкової накладної № 2615 від 30.09.2012 року виданої позивачу його контрагентом ТОВ «ІРТАС», в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- виписки банку по особовому рахунку за 12..10.2010 року, згідно якої позивачем здійснено сплату з призначенням платежу -оплата за виконані роботи згідно договору субпідряду від 30.08.2010 року;

- Декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2010 року, за 2010 рік;

- реєстру отриманих та виданих податкових накладних ВК «Крок»за 01.09.2010 року по 30.09.2010 року;

- Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача (ВК «Крок»в розрізі контрагентів за вересень, жовтень 2010 року (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ);

- ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року, 15.05.2012 року, 29.03.2012 року, 12.01.2012 року, 11.01.2012 року;

- довідки № 400 від 22.01.2010 року про взяття на облік платника податків ТОВ «ІРТАС»в ДПІ у Сихівському районі м. Львова; Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «ІРТАС»серії А01 за № 208067; довідки АА № 293277 головного управління статистики у Львівській області про державну реєстрацію ТОВ «ІРТАС», додатків до ліцензії АВ № 490741 -Перелік робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури;

- Робочого проекту зовнішні мереж дощової каналізації та пристінного дренажу Санаторію «Едем»по вул. Стуса в м. Трускавець (Робочі креслення основного комплекту марки ЗК, ДР).

Вказані докази судом не враховуються, оскільки не підтверджують обґрунтування позовних вимог. Податкове повідомлення -рішення № 0000822301 від 09.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток на думку суду є правомірним, оскільки підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою

для формування податкового обліку платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно договору підряду № 7 від 11.06.2010 року укладеного між ТОВ «Санаторій «Едем» (як замовником) та позивачем (як підрядником) підрядник має право, за погодженням із замовником, залучати до виконання робіт субпідрядні організації.

Погодження залучення субпідрядних організацій замовником здійснюється на основі інформації підрядника, яка надається замовнику до початку виконання субпідрядником робіт. Замовник має право після одержання пропозиції підрядника відмовити у залученні запропонованого субпідрядника і надати свою кандидатуру ( п. 7.6. договору). При залученні субпідрядних організацій генеральний підрядник укладає договір субпідряду та узгоджує його з замовником (п. 7.6. договору).

В матеріалах справи є лист позивач до ТОВ «Санаторій «Едем»вих. № 37 від 21.07.2010 року, в якому не вказано про залучення ТОВ «ІРТАС», як субпідрядної організації. Відповідно ТОВ «Санаторій «Едем»листом вих. № 12 від 30.07.2010 року не погоджував залучення саме ТОВ «ІРТАС», як субпідрядної організації.

Крім цього, представники позивача на прохання суду не надали оригіналу вказаного листа ТОВ «Санаторій «Едем», притому пояснили про наявність лише копії факсу такого листа. Представники позивача в судовому засіданні, на запитання суду, щодо змісту листів від 21.07.2010 року та 30.07.2010 року, а саме не зазначення інформації про субпідрядну організацію пояснень не надали.

Згідно п. 11.3. вищевказаного договору підряду № 7 від 11.06.2010 року, передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи (типові форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт»).

Згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві», яким затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві, а саме актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, у випадку залучення виконавцем субпідрядних організацій такі документи повинні підписуватися представниками замовника (ТОВ «Санаторій «Едем»), виконавця (ВК «Крок») та субпідрядника (ТОВ «ІРТАС»).

Однак, з подані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт не відповідають вказаним вимогами Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві», на них відсутні записи про форму № КБ-2в, а також такі не підписані трьома учасниками господарських відносин. На вказаних актах відсутні дати їх підписання сторонами. Акт за жовтень 2010 року складено за цінами станом на 01.01.2011 року. Відтак, вказані документи не відповідають за формою та змістом вимогам законодавства відповідно не є належними та допустимими доказами позовних вимог позивача, а тому судом до уваги не беруться, як докази реальності проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на прибуток та ПДВ, а також формування позивачем податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення сум ПДВ по податкових накладних виписаних ТОВ «ІРТАС».

Висновки акту перевірки про те, що у контрагента позивача - ТОВ «ІРТАС»відсутні необхідні умови для надання робіт зазначених у договорі субпідряду від 30.08.2010 року, в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів позивач, представники позивача належними та допустимими доказами не спростували.

Представник відповідача на підтвердження вказаних висновків акту перевірки надала суду копії листа Головного управління Держкомзему у Львівській області № 01-16/3-4523 від 11.10.2010 року, листа Львівського відділу реєстраційно -екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції ГУ МВС України у Львівській області вих.№ 9/101зп від 01.10.2010 року, листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»№ 8869 від 28.10.2010 року щодо відсутності зареєстрованого за ТОВ «ІРТАС»рухомого та нерухомого майна; копії протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 04.11.2008 року.

Враховуючи вищенаведене, фактичне виконання вищевказаних підрядних робіт позивачем належними та допустимими доказами, які передбачені законодавством в тому числі про бухгалтерський облік не підтверджено. Відсутність таких документів спростовує реальність самих господарських операцій.

Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судом також не враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення № 0000812301 від 09.04.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Позивачем, представниками позивача з врахуванням вищевказаних встановлених судом обставин не підтверджено належними та допустимими доказами реальність (фактичність) спірних господарських операцій. Відповідно висновками акту перевірки правомірно встановлено заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту.

Щодо податкової накладної виписаної ТОВ «ІРТАС»позивачу, суд зазначає, що в номенклатурі поставки товарів (послуг) продавця вказано будівельно-монтажні роботи, однак згідно договору між позивачем та ТОВ «ІРТАС», останній мав виконувати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією. Проектно-кошторисною документацією позивачем суду не надано, надано лише робочий проект згідно якого ТОВ «ІРТАС»начебто виконувало роботи по влаштуванню дощової каналізації, про що у вказаній податковій накладній не зазначено.

Представниками позивача надано суду пояснення, що ТОВ «ІРТАС»виконувало роботи із матеріалів позивача. Згідно акту приймання виконаних робіт за вересень 2010 року позивач від ТОВ «ІРТАС»прийняв роботи на суму 60208,92 грн. в тому числі ПДВ. Згідно цього ж акту в цю ж суму включено вартість ресурсів поставки замовника, тобто позивача на суму 48254,15 грн., що унеможливлює зазначення ТОВ «ІРТАС»у податковій накладній суми виконаних послуг 60208,92 грн.

Відтак, судом не враховуються докази подані позивачем, оскільки такі не переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, належними та допустимими доказами не обґрунтовані.

Позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають

Подані представниками позивача копії ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року, 15.05.2012 року, 29.03.2012 року, 12.01.2012 року, 11.01.2012 року судом не враховуються, оскільки такі згідно ст. 72 КАС України, стосуються осіб, які не беруть у часті у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Виробничого кооперативу «Крок»до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000822301 та № 0000812301 від 09.04.2012 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 16.07.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.