Постанова № 25388630, 05.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 р. № 2а-1659/12/1370

14 год. 57 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Горуни С. М., представника відповідача Кармелюка Т. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612300/4320 від 20.02.2012 року.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні 24.04.2012 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова на правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно завищення податкового кредиту по господарських операціях із контрагентом ТзОВ «Міро-Трейд»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні проти позову, поданому представником відповідача в судовому засіданні 05.07.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена підставність включення до складу податкового кредиту сум коштів по господарських операціях із контрагентом ТзОВ «Міро-Трейд», відтак позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в сумі 237872 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Міро-Трейд».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 11.02.1999 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 379880. Позивача взято на облік як платника податків в органах ДПС 05.10.1995 року за № 785, що підтверджено довідкою № 603/29-011 від 26.12.2011 року.

У період з 29.12.2011 року по 03.02.2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп», про що складено Акт № 6/22-40/23273893 від 07.02.2012 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 237872 грн.

20.02.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 6/22-40/23273893 від 07.02.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000612300, яким відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 297343 грн., у тому числі основний платіж 237872 грн., штрафні (фінансові) санкції 59468 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стосовно господарських відносин з контрагентом ТзОВ «Прем'єр груп» позивачем надано копії:

- накладних на відвантаження № РН-0000119 від 01.06.2010 року, № РН-0000120 від 02.06.2010 року, № РН-0000121 від 03.06.2010 року, № РН-0000122 від 07.06.2010 року, РН-0000123 від 09.06.2010 року, № РН-0000124 від 09.06.2010 року, № РН-0000125 від 16.06.2010 року, № РН-0000126 від 25.06.2010 року, № РН-0000166 від 02.08.2010 року, № РН-0000167 від 03.08.2010 року, № РН-0000168 від 06.08.2010 року, № РН-0000169 від 09.08.2010 року, № РН-0000170 від 11.08.2010 року;

- податкових накладних № 128 від 0106.2010 року на суму 88524,18 грн., № 129 від 02.06.2010 року на суму 348230,54 грн., № 130 від 03.06.2010 року на суму 50068,80 грн., № 131 від 07.06.2010 року на суму 81277,21 грн., № 132 від 09.06.2010 року на суму 86975 грн., № 133 від 09.06.2010 року на суму 83441,47 грн., № 134 від 16.06.2010 року на суму 215616,07 грн., № 135 від 25.06.2010 року на суму 65804,80 грн., № 176 від 02.08.2010 року на суму 130462,51 грн., № 177 від 03.08.2010 року на суму 12507,42 грн., № 178 від 06.08.2010 року на суму 31493,99 грн., № 179 від 09.08.2010 року на суму 130462,51 грн., № 180 від 11.08.2010 року на суму 102362,88 грн.;

- актів отримання товару від 02.06.2010 року, від 07.06.2010 року, від 09.06.2010 року, від 02.08.2010 року, від 09.08.2010 року;

- акта взаєморозрахунків за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року;

- платіжних доручень на оплату товару відповідно до податкових накладних без штампу банківської установи та підпису відповідального працівника (а. с. 134-153);

- звітів по матеріалах, які знаходяться на складі за червень та серпень 2010 року (а. с. 157-189).

На пропозицію суду жодних інших доказів на підтвердження позовних вимог в частині здійснення господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Міро-Трейд», а саме: договору поставки товару, укладеного позивачем із ТзОВ «Міро-Трейд», доказів транспортування товару на склади позивача, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем не надано. Відтак Суд вважає недоведеними позовні вимоги щодо господарських операцій із контрагентом позивача ТзОВ «Міро-Трейд»та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом слід відмовити.

Суд зазначає, що платіжні доручення на оплату товару відповідно до податкових накладних, долучені позивачем до матеріалів справи, не підписані відповідальним працівником банківської установи; на платіжних дорученнях відсутній штамп банківської установи. Суд вважає, що зазначені документи в сукупності та кожен зокрема не можуть бути визнані допустимими засобами доказування, оскільки у них відсутні всі обов'язкові реквізити. Суд дійшов висновку, що платіжні доручення на оплату товару, одержаного позивачем від контрагента ТзОВ «Міро-Трейд»не відповідають вимогам, які встановлені для первинного документа, а тому не є допустимими засобами доказування та не можуть доводити ті обставини, які в цих документах зафіксовані.

Відтак Суд вважає недоведеними позовні вимоги стосовно господарських операцій із контрагентом позивача ТзОВ «Міро-Трейд»та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом слід відмовити.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0000612300/4320 від 20.02.2012 року, оскільки Судом встановлено наявність в діях позивача порушень вимог п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначених у Акті податкової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612300/4320 від 20.02.2012 року слід відмовити повністю.

Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 10 липня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.