Постанова № 25388576, 11.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р. № 2а-835/12/1370

11 год. 14 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Прімєрової Н. Г., представника відповідача Савченка П. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0002902321 від 14.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій із контрагентом ПП «Міоком»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні проти позову, поданому представником відповідача в судовому засіданні 05.04.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ПП «Міоком», господарські операції вчинені без мети настання економічного ефекту, у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, технічний персонал, основні фонди, складські приміщення, відтак позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 143353 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Міоком».

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 01.02.2008 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 202196.

У період з 17.10.2011 року по 28.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ», про що складено Акт № 233/23-7/35721095 від 04.11.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 143352 грн.

14.11.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 233/23-7/35721095 від 04.11.2011 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0002902321, яким відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 179190 грн., у тому числі основний платіж 143352 грн., штрафні (фінансові) санкції 35838 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стосовно господарських відносин з контрагентом ПП «Міоком» позивачем надано копії:

- договору № 45 від 01.09.2010 року, укладеного ПП «Міоком»(виконавець) та ТзОВ «Укртехгаз ЛХЗ»(замовник), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе здійснення технічного обслуговування, а саме заміну ізоляційного матеріалу (пінополіуретану);

- специфікацій №1 від 02.09.2010 року та № 2 від 15.09.2010 року до договору № 45 від 01.09.2010 року;

- актів здачі-приймання виконаних послуг № 18/1 та № 18/2 від 30.09.2010 року;

- податкових накладних № 331 від 30.09.2010 року на суму 380400 грн., № 332 від 30.09.2010 року на суму 99000 грн. та № 308 від 20.09.2010 року на суму 380712 грн.;

- видаткової накладної № 308 від 20.09.2010 року на суму 380712 грн.;

- рахунку-фактури № СФ-199 від 20.09.2010 року на суму 380712 грн.;

- актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (а. с. 144-147);

- виписок за особовим рахунком від 15.11.2010 року, від 17.11.2010 року, від 19.11.2010 року, від 23.11.2010 року, від 25.11.2010 року та від 26.11.2010 року про оплату товарів та послуг відповідно до договору № 45 від 01.09.2010 року;

- реєстрів отриманих та виданих податкових накладних;

- договору про надання транспортних послуг № 11/02 від 11.02.2010 року, укладеного між ТзОВ «Укртехгаз ЛХЗ» (замовник) та ФО-П Юзюк В. І. (перевізник) з додатками;

- актів здачі-прийняття робіт відповідно до договору № 11/02 від 11.02.2010 року (а. с. 165-168).

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем представлено Суду всі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарської операції, її відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів. Зазначеними доказами спростовуються порушення, встановлені у Акті № 233/23-7/35721095 від 04.11.2011 року.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента ПП «Міоком», а також висновки про заниження податку на додану вартість на суму 143352 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів на підтвердження використання товарів та робіт, придбаних у ПП «Міоком». Вказані письмові докази свідчать про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей та робіт, придбаних у контрагента ПП «Міоком»та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що господарські операції ПП «Міоком»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту.

Обставини щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми 143352 грн. відповідачем належними та допустимими доказами спростовані не були.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0002902321 від 14.11.2011 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 7.2.3. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0002902321 від 14.11.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ»(ЄДРПОУ 35721095, м. Львів, вул. Колійна, 6) 1791 (одну тисячу сімсот дев'яносто одну) грн. 90 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 16 липня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.