Постанова № 25388448, 26.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5197/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у місті Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 22.06.2009 перебуває на обліку в УПФУ в місті Лисичанську Луганської області в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за відповідний базовий період до Пенсійного фонду України не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (щомісячно). Але, в порушення вказаних норм чинного законодавства відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФУ в місті Лисичанську Луганської області, у зв'язку з чим, станом на 21.05.2012 за 2011 рік у нього склалася заборгованість, яка становить 4010,30 грн., та до теперішнього часу в добровільному порядку залишається непогашеною.

Через несвоєчасну сплату єдиного внеску на підставі ст.25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем на адресу боржника була направлена вимога про сплату боргу № Ф-0760 від 05.04.2012 на суму 4010,30 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 07 липня 2012 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі.

Так, до матеріалів справи повернулося поштове відправлення надіслане на адресу відповідача із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання», що, з огляду на положення ч.11 ст.35 КАС України, свідчить про належність отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду у скороченому провадженні (а.с.12).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 22.06.2009 взята на облік в УПФУ в місті Лисичанську Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 відповідно до п.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується відповідним повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.6).

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, у порушення вимог Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за нею станом на 21.05.2012 рахується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., що підтверджується звітом останньої про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) єдиного внеску за 2011 рік від 19.03.2012 (а.с.8) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.7).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст.25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Так, 05.04.2012 УПФУ в місті Лисичанську Луганської області відповідачу рекомендованим листом з повідомленням було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-0760 від 05.04.2012 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 01.04.2012 у загальному розмірі 4010,30 грн. (а.с.5), вказане поштове відправлення повернулося до позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання (а.с.3 - зворотній бік).

Даних про оскарження відповідачем зазначеної вимоги, або про її узгодження з позивачем на час розгляду справи судом не встановлено, а тому, вона вважається узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, що обліковується за відповідачем, становить 4010,30 грн. та залишається не погашеною, даних про добровільну та повну її сплату відповідачем у суду не має.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із п.18 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст.2, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд.347, рахунок в управлінні Державного казначейства у м. Лисичанську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, 34,7% - р/р № 37197076001211) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять гривень тридцять копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяК.О. Пляшкова