Рішення № 25385806, 05.07.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/9052/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Васалатій К.А.

Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 липня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,

при секретарі: Жигун Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року позивач - Кредитна спілка «Аккорд» (далі -КС «Аккорд», Спілка) звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за кредитним договором. Посилаючись на умови укладення 25 вересня 2007 року між Кредитною спілкою «Аккорд» та членом кредитної спілки ОСОБА_4 кредитного договору та невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, просив стягнути із відповідача ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Т433ДБМ від 25 вересня 2007 року, а саме залишок кредиту 3 640 грн., залишок процентів 6 984 грн. 62 коп., нараховані штрафні санкції 3 640 грн., а всього заборгованість в сумі 14 264 грн. 62 коп. та судові витрати по справі.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач Кредитна спілка «Аккорд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, вважаючи рішення законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив із того, що 25 вересня 2007 року між сторонами укладений договір про надання кредиту, який мав бути повернутий в розмірі та в строки відповідно до умов договору, строк виконання зобов'язання відповідачем закінчився, а позивач звернувся до суду зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України).

Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2007 року Кредитна спілка «Аккорд» (далі - Спілка) і ОСОБА_4 (далі - позичальник) уклали кредитний договір № Т433ДБМ (а.с. 7).

Згідно п. 2.1 договору спілка зобов'язується надати кредит у день підписання цього Договору, а позичальник зобов'язується щомісячно сплачувати Спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж відповідно вказано у рекомендованому графіку платежів (Додаток №1), згідно якого відповідач повинен був вносити щомісячні платежі до 25 вересня 2008 року.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав. 25.09.2007 року ОСОБА_4 отримав в Київському відділенні КС «Аккорд» за видатковим касовим ордером кредит в розмірі 3 640 грн. (а.с. 87).

Колегія суддів не приймає до уваги письмові заперечення відповідача щодо належного виконання ним умов договору, оскільки згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання по щомісячній сплаті частини кредиту і відсотків за користування ним не виконував, до 25 вересня 2008 року, як передбачено додатком № 1 до Договору, кредит не повернув.

Вирішуючи питання про позовну давність суд припустився помилки.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна (скорочена) позовна давність, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 261, ст. 266, ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи характер обов'язків позичальника за кредитним договором (повернути кредит та сплатити проценти) вимога про стягнення процентів, як і вимога про стягнення кредиту, є основною. Вона може бути заявлена в межах загальної позовної давності.

З позовної заяви вбачається, що КС «Аккорд» пред'явила до ОСОБА_4 дві основні вимоги (стягнення кредиту і процентів) та додаткову вимогу (стягнення пені).

Відповідач зобов'язався повернути кредит до 25 вересня 2008 року, однак не виконав свого обов'язку.

Згідно з приписами ст.ст. 253, 254 ЦК України перебіг позовної давності за вимогою про повернення кредиту почався 26 вересня 2008 року і закінчився 26 вересня 2011 року. В силу ст. 266 ЦК України тоді ж спливла позовна давність і до додаткової вимоги (стягнення пені).

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що строк, у межах якого кредитна спілка могла звернутися до суду з вимогами про стягнення кредиту, скінчився.

Однак, суд не врахував, що сплив позовної давності щодо повернення кредиту не припиняє зобов'язання боржника. У цьому випадку кредитор лише втрачає право вимоги захисту свого цивільного права або інтересу.

Нормою ст. 536 ЦК України зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами.

Згідно п. 2.3 договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються Спілкою на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,148% за кожний день користування кредитом.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами.

КС «Аккорд» просить стягнути з ОСОБА_4 проценти за користування кредитом за період з жовтня 2007 року до грудня 2011 року (а.с. 5).

Оскільки відповідач мав сплачувати кредитній спілці проценти щомісячно у певних відсотках від суми неповернутого кредиту, то строк позовної давності (3 роки) починається для кожної вимоги про оплату процентів окремо за кожен прострочений місяць.

Суд першої інстанції не звернув уваги на цю обставину, а саме що частину позовних вимог, щодо стягнення процентів за користування кредитом, заявлено в межах позовної давності.

Крім того, звернувшись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, позивачем подано заяву про визнання поважними причин пропущення строку позовної давності (а.с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що в рамках порушеної 20 лютого 2009 року кримінальної справи за фактом привласнення чужого майна (грошових коштів) службовими особами КС «Аккорд» за ст.ст. 190 ч. 4, 191 ч.5 КК України, органи слідства вилучили у кредитної спілки фінансово-господарську документацію та оригінали кредитних договорів (кредитних справ).

Згідно листа Слідчого управління Головного управління МВС України в м. Києві № 12/3-13969 від 09.09.2011 в ході розслідування кримінальної справи № 60-3114 20.02.2009 був проведений обшук в офісному приміщенні Кредитної спілки «Аккорд», в результаті якого була вилучена фінансово-господарська документація, у тому числі оригінали кредитних договорів. Також була вилучена документація 74 відділень КС «Аккорд». Вилучена документація була повернута спілці 15.04.2010 (а.с. 22).

З протоколу обшуку від 20.02.2009 року вбачається, що в результаті обшуку в Київському відділенні КС «Аккорд» вилучено в тому числі кредитні договори за період з 20.09.07-29.09.07 (а.с. 23-37).

Колегія суддів вважає, що дана обставина об'єктивно перешкоджала своєчасному зверненню КС «Аккорд» до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

Оскільки КС «Аккорд» пропустила позовну давність за частиною вимог з поважних причин, то її порушене право підлягає захисту.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у задоволенні позовної заяви КС «Аккорд», в зв'язку з чим ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, на користь КС «Аккорд» з ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. сплачений за подання позовної заяви (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позов задовольнити.

Визнати поважними причини пропущення строку позовної давності та поновити строк звернення до суду з позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд», 03055 м. Київ, вул. В.Ярмоли, 38, корп.75-А, п\р 26503052600260 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, ЄДРПОУ 22871103: - залишок кредиту у сумі 3 640 грн., проценти за користування кредитом у сумі 6 984 грн. 62 коп., пеню у сумі 3 640 грн., судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/9052/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Васалатій К.А.,

Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,

при секретарі: Жигун Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Керуючись ст.ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 квітня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позов задовольнити.

Визнати поважними причини пропущення строку позовної давності та поновити строк звернення до суду з позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд», 03055 м. Київ, вул. В.Ярмоли, 38, корп.75-А, п\р 26503052600260 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, ЄДРПОУ 22871103: - залишок кредиту у сумі 3 640 грн., проценти за користування кредитом у сумі 6 984 грн. 62 коп., пеню у сумі 3 640 грн., судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: