Ухвала суду № 25384869, 18.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 р.Справа № 2-а-2517/11/2170

Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Новокаховське управління комунального господарства»звернулось із адміністративним позовом до ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 12.04.2011р. № 0001262301, № 0001272301, якими позивачу визначено зобов'язання із податку на прибуток підприємств за основним платежем на 345 396,00 грн. та штрафними санкціями 86 349,00 грн., а також визначено зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 38 900,00 грн. та штрафними санкціями 9 725,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств нарахований податковим органом у зв'язку із неприйняттям уточнюючих розрахунків по даним податкам. Розрахунки не були визнані податковою звітністю через відсутність на момент подачі розрахунків сплати до бюджету сум самостійно донарахованих підприємством податків та штрафних санкцій. Позивач вважає такі дії податкового органу неправомірними, оскільки ст. 50 Податкового кодексу України передбачає сплату суми недоплати податку та штрафу разом із подачею уточнюючого розрахунку та не містить положення про неприйняття податковим органом уточнюючого розрахунку у зв'язку із несплатою податку та штрафу.

Крім того, на визначення зобов'язання із податку на прибуток вплинув факт віднесення підприємством до валових витрат залишкової вартості списаних основних засобів. Податковий орган виключив із валових витрат зазначену суму.

Позивач вважає такі дії неправомірними, оскільки його позиція повністю узгоджується із п.п.8.4.8. п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР. Також валові витрати були зменшені на суму, витрачену на придбання матеріалів для реконструкції теплотраси. Податковий орган вважає, що такі витрати є незавершеними капітальними інвестиціями до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію, а тому не можуть бути віднесені до валових витрат. Позивач заперечує, оскільки тепломережа була введена в експлуатацію 13.10.2010 р., а тому дії ДПІ є неправомірними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що позивачем було порушено норми податкового законодавства, а тому ДПІ правомірно визначила підприємству податкові зобов'язання та застосувала штрафні санкції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства»відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням позивачем була подана апеляційна скарга на зазначену постанову від 19 жовтня 2011 року. Апелянт просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Комунальне підприємство «Новокаховське управління комунального господарства»зареєстровано як юридичну особу 19.03.2009 року Виконавчим комітетом Ново каховської міської ради Херсонської області, згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 19.03.2009 року №15011020000001456. Перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби від 23.03.2009 року. На підставі свідоцтва від 08.04.2009 року є платником податку ПДВ.

На підставі направлення від 28.02.2011 року №0159 виданого ДПІ у м. Нова Каховка була проведена планова виїзна перевірка КП «Новокаховське управління комунального господарства»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.03.2009 року по 31.12.2010 року. Згідно акту перевірки від 04.04.2011 року №379/230-36227223 встановлені порушення, на підставі чого ДПІ у м. Нова Каховка прийняті податкові повідомлення-рішення: 1) №0001262301 від 12.04.2011 р., згідно якого визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 345396,00 грн. та застосовано штрафну санкцію 86349,00 грн.; 2) №0001272301 від 12.04.2011 року, згідно якого сума грошового зобов'язання складає 38900,00 грн., та застосовано штрафну санкцію 9725,00 грн..

Вказані повідомлення-рішення не оскаржені позивачем в порядку адміністративного оскарження податковим органам вищої ланки та оскаржені безпосередньо до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняте ДПІ у м. Нова Каховка податкове повідомлення-рішення № 0001272301 від 12.04.2011 року є обґрунтованим та законним з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що якщо основні виробничі фонди - або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача; чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Згідно документів первинного бухгалтерського обліку платника податків у період червень, серпень 2010 року, відповідно до рішень Новокаховської міської ради: №1188 від 16.07.2009 р., № 1237 від 10.09.2009 р., №1449 від 30.03.2010р., №1549 від 04.06.2010 р., №1550 від 04.06.2010р., №1595 від 21.07.2010р. проведено вивід із експлуатації та списання і демонтаж основних фондів КП «НКУКГ», які не задіяні у виробництві. Дії позивача, такі як не включення суми залишкової вартості списаних основних фондів до складу податкових зобов'язань відповідних періодів, призвели до заниження суми податку на додану вартість.

Згідно вимог ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.10 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 24.02.2011 року позивачем до ДПІ у м. Нова Каховка було направлено уточнюючий рахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість, проте, не дотримуючись вимог чинного законодавства, ПДВ та штраф сплачено не було, пославшись на відсутність коштів. 01.03.2011 року позивач отримав лист ДПІ про невизнання податкової звітності, оскільки ним не було сплачено суму донарахованого зобов'язання та штрафних санкцій.

Відповідно до вимог п. 49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України наголошено, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Із змісту наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(в редакції до 04.03.2011р.) вбачається, що уточнюючий розрахунок є документом податкової звітності з податку на додану вартість. Вимогами п.4.3 Порядку № 166 - податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація.

Таким чином, оскільки позивачем були порушені правила затвердженого Порядку заповнення платником податків необхідних даних уточнюючого рахунку, саме, не внесення відповідних даних в графі 3 рядку 9, а також те, що законодавством не передбачено будь-яких положень щодо звільнення платника податків від обов'язку сплати сум недоплати та штрафу у разі відсутності у останнього грошових коштів, ДПІ у м. Нова Каховка мала законні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення № 0001272301 від 12.04.2011 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняте ДПІ у м. Нова Каховка податкове повідомлення-рішення № 0001262301 від 12.04.2011 року є обґрунтованим та законним з наступних підстав.

По-перше, віднесення позивачем сум за 4 квартал 2010 року до валових витрат не було підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку. Позивач подав до податкових органів уточнюючий рахунок, але не сплатив податок на прибуток та штраф. За наслідками таких дій ДПІ у м. Нова Каховка відмовлено у приймання уточнюючого рахунку.

По-друге, порушенням з боку позивача стало включення підприємством до складу валових витрат 4 кварталу 2009 року суми залишкової вартості списаних засобів. Рішенням Новокаховської міської ради №116 від 24.03.2009 р. КП «НКУКГ»була безоплатно передана з балансу виконаного комітету котельна №2, яка, згідно наданого позивачеві дозволу відповідними рішеннями, виведена із експлуатації та списана і демонтована.

Відповідно вимог п.п.4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством.

При цьому, основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених вимогами пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону країни «Про оподаткування прибутку підприємств»приймаються на баланс за ринковою (оцінною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів установлюється Кабінетом Міністрів України. Враховуючи те, що у випадку безоплатного отримання основних фондів витрати на їх придбання відсутні, така операція не змінює балансову вартість відповідної групи основних фондів підприємства згідно з вимогами п.п.8.4.1. п. 8.4. ст. 8 того ж Закону.

Враховуючи те, що фактично КП не понесло ніяких витрат на придбання зазначених основних фондів, амортизація не нараховувалась, у зв'язку з чим, відбулося збільшення валових витрат 4 кварталу 2009 року на суму 310208 грн..

Згідно вимогам п.п. 5.3.2 п. 5.3. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.

Відповідно до Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку основних фондів, затверджених Наказом від 30.09.03 № 561 Міністерства фінансів України витрати на будівництво об'єктів основних фондів від початку і до завершення будівельних робот та вводу об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення вказаних норм законодавства позивачем були віднесені до складу валових витрат та оприбутковані на рахунок 201 виробничі запаси (труба, грунтовка), витрачені на реконструкцію теплотрас на суму 611466,68 грн.. В акті перевірки зазначено, що на момент перевіряємого періоду вказані витрати визнані незавершеними капітальними інвестиціями до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового Кодексу України зазначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З матеріалів справи вбачається, оскільки відповідного документу позивачем, ані під час перевірки, ані після неї, до податкових органів надано не було, що дає можливість вважити дії ДПІ у м. Нова Каховка, щодо виключення спірної суми із валових витрат, правомірними.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства»залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький