Рішення № 25383161, 24.07.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12 Справа № 5021/713/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 5021/713/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", м.Шостка

про стягнення 4 192 390,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ященко Р.Ю.

від відповідача: Шило О.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4 192 390,86 грн. заборгованості за поставлений відповідно договору купівлі-продажу № 14/2328/11 від 30.09.2011р. природний газ , в тому числі: 3 576 119,38 грн. основного боргу за спожитий природний газ, 35 864,01 грн. інфляційних збитків, 53 421,67 грн. 3 % річних, 276 657,45 грн. пені, 250 328,36 грн. 7 % штрафу, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому не заперечує проти суми основного боргу, просить зменшити розмір заявлених до стягнення штрафу та пені на 90%, мотивуючи це тим, що прострочення заборгованості перед позивачем виникло внаслідок незалежних від нього обставин, а саме, що заборгованість населення та місцевого бюджету з компенсації тарифів становить більш ніж 32 млн. грн., що не дає йому можливості своєчасно проводити розрахунки з позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (позивач) Товариством з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (відповідач) був укладений договір № 14/2328/11 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцеві у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, надалі - газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору, в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 55 500,00 тис. м3 (п'ятдесят п'ять мільйонів п'ятсот тисяч кубічних метрів).

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.2.1 договору позивач поставив у жовтні 2011 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 646 119,38 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.11р. на суму 3 645 456,93 грн. та від 31.10.11р. на суму 662,45 грн.

Таким чином позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 3 646 119,38 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Проте відповідач у встановлений договором строк оплати повністю не провів, розрахувавшись за природній газ лише частково, в розмірі 70 000,00 грн., що підтверджується сальдо підприємства та випискою по операціях по підприємству, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 3 576 119,38 грн. визначаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 276 657,45 грн. пені та 250 328,36 грн. -7% штрафу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі не виконання покупцем пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст.З ч.З ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання грошових зобов'язань», вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідками порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що прострочення заборгованості перед позивачем виникло внаслідок незалежних від нього обставин, а саме, що заборгованість населення та місцевого бюджету з компенсації тарифів становить більш ніж 32 млн. грн., що не дає йому можливості своєчасно проводити розрахунки з позивачем.

Суд вважає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу і пені обґрунтованим, так як наявність заборгованості перед відповідачем в розмірі більш 32 млн. грн. за надані ним послуги є винятковою обставиною, керуючись п.3 ст. 83 ГПК України, суд зменшує розмір заявлених до стягнення штрафу і пені на 90%, та стягує з відповідача 27 665,75 грн. пені , 25032,84 грн. - штрафу.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу позивач просить стягнути з відповідача 53 421,67 грн. - 3% річних та 35 864,01 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 53421,67 грн. - 3% річних та 35 864,01 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (41100, Сумська область, м.Шостка, вул. Гагаріна, 1, код 34113412) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 3 576 119,38 грн. - боргу за поставлений газ, 35 864,01 грн. - інфляційних збитків, 53 421,67 грн. - 3% річних, 27 665,75 грн. - пені, 25 032,84 грн. - штрафу, 64 380,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2012р