Рішення № 25382433, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/3983-2012 19.07.12

За позовомКомунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. КиєваДо Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»Треті особиКомунальне підприємство «Господар»Дарницького району м. Києва Комунальне підприємство «Агентство по залученню інвестиції»Дарницького району м. Києва Простягнення 68 467, 79 грн. по первісному позову та про визнання недійсним договору по зустрічному позову

Суддя Борисенко І.І. Представники: Від позивача: Вербовецька Я.І.- за дов. Від відповідача:Логутова С.В. -за дов. Від третіх осіб: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва (Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»(відповідача) суму боргу в розмірі 68 467, 79 грн. відповідно до договору оренди №120 від 01.03.2008р.за період з 01.09.2010р. по 29.03.2012р.

23 квітня 2012р. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, в зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

До початку розгляду справи по суті 21 травня 2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»до відділу діловодства Господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву від 18.05.2012р. за №18/05-12К1 про визнання недійсним Договору №120 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 01.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ» та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва.

Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним, в зв'язку з його відповідністю ст. 60 ГПК України.

За таких обставин суд прийняв зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом, про що була постановлена відповідна Ухвала суду від 22.05.2012р.

В судовому засіданні 22.05.2012р. представник відповідача підтримав клопотання позивача про залучення до участі в якості третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Господар»Дарницького району м. Києва (вул. Заслонова, 3, м. Київ, 02096) та Комунальне підприємство «Агентство по залученню інвестиції»Дарницького району м. Києва (вул. С. Олійника, 21, м. Київ, 02121).

Відповідно до ст. 27 ГПК України, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суду було доведено сторонами справи, що Рішення Господарського суду міста Києва може вплинути на права Комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва та Комунального підприємства «Агентство по залученню інвестиції»Дарницького району м. Києва.

В зв'язку з зазначеним клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Господар»Дарницького району м. Києва та Комунальне підприємство «Агентство по залученню інвестиції»Дарницького району м. Києва було судом задоволено, про що була винесена відповідна Ухвала суду від 22.05.2012р.

23 травня 2012 року через канцелярію суду представником Позивача за первісним позовом була подана заява про застосування строку позовної давності на підставі ст. 267 ЦК України.

25 травня 2012р. представником третьої особи через канцелярію суду Комунального підприємства «Агентство по залученню інвестиції»Дарницького району м. Києва були надані письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

11 червня 2012р. представник третьої особи-2 надав через канцелярію суду свої письмові пояснення, відповідно до яких він зазначив, що на виконання розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 11.02.2008р. №105, КП «Господар»передало на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва нежитловий фонд (будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення) станом на 01.03.2008р.

Згідно акту прийому-передачі КП «Господар»передав первісному позивачу нежитлові приміщення за адресами:

- вул. Тростянецька, 12 -два нежитлових приміщення на першому поверсі: 192, 5 кв. м. (договір від 01.08.2002р. №75), 225, 8 кв. м. (договір від 16.04.2004р. №256), всього 418, 3 кв. м.;

- вул. Харківське шосе, 49 -нежитлове приміщення на другому поверсі 57, 69 кв. м. (договір від 01.08.2005р. № 308);

- вул. Харківське шосе, 51 -окремо розташоване нежитлове приміщення (сміттєзбірник) 27,5 кв. м. (договір від 01.01.2005р. № 171).

Відтак, КП «Господар»передав наявний нежитловий фонд станом на 01.03.2008р. Підсобні приміщення (горища, підвали тощо), які входять до багатоквартирних житлових будинків та призначенні для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, та в яких в подальшому було розміщено обладнання ТОВ «Пролайн ТМ», балансоутримувачем КП «Господар»не передавалось до КП «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва.

Крім зазначеного, третя особа, КП «Господар» просила розглядати спір буз участі свого представника.

В судовому засіданні 19.07.2012р. Позивач за зустрічним позовом подав до суду клопотання про поновлення строку позовної давності за зустрічним позовом.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2008р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ» (Відповідачем) було укладено договір №120 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва. Відповідно до п. 1.1., 2.1. Договору, Позивач на підставі Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.03.2008р. №271 передало 16 кв. м. підсобних приміщень (підвалів) для розміщення засобів зв'язку, а Відповідач прийняв в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у м. Києві району за адресами:

- вул. Харківське шосе -49, 51, 51Б, 53А, 55, 55А, 61, 61А, 63, 63А, 65;

- вул. Славгородська -4, 8, 10;

- вул. Тростянецька -12, 47 в м. Києві для розміщення обладнання зв'язку.

За п. 3.1. Договору, орендна плата за користування об'єктом оренди складає 41, 93 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 670, 80 грн.

Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата сплачується Відповідачем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 9.1., 9.3. Договору, строк дії Договору складає 8 (вісім) місяців з 01.03.2008р. по 01.11.2008р. Після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що за період дії Договору, орендна плата була в повному обсязі сплачена Відповідачем на користь Позивача.

Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням з боку Відповідача умов договору щодо орендної плати за період з вересня 2010 року по березень 2012 року, в зв'язку з чим за твердженням Позивача за Відповідачем виникла заборгованість в розмірі 22 742, 20 грн.

Однак, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд міста Києва вважає первісні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно із ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У відповідності із ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності із ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За п. 4.1. Договору, Позивач зобов'язувався протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Відповідач прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата сплачується Відповідачем з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами не було підписано вище вказаного Акту, що є порушенням умов передбачених в Договорі щодо порядку передачі та оплати за об'єкт оренди.

Проте, починаючи з дати укладення Договору та до серпня 2010 року Відповідач сплачував оренду плату за користування об'єктом оренди та за вказаний період сплатив на користь Позивача 29 774, 32 грн.

За умовами п. 9.3. Договору, після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації в м. Києві.

Тобто, в Договорі сторони чітко погодили порядок та правомочність пролонгації Договору.

Таким чином, строк спірного Договору міг бути правомірно продовжений тільки за наявності відповідного дозволу (розпорядження) Дарницької райдержадміністрації в м. Києві.

Крім того, відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Пунктом 2.4. Договору зазначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького у м. Києві району і знаходиться на балансі Позивача.

Відповідно до Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації №105 від 11.02.2008р. було вирішено передати з балансу КП «Управління житлового господарства»та КП «Господар»на баланс Позивача нежитловий фонд (будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення).

Наданими сторонами доказами, зокрема, Листом КП «Господар», вих. № 931 від 12.04.2012р., письмовими поясненнями третьої особи по справі КП «Господар», Актом приймання-передачі з балансу КП «Господар»на баланс Позивача підтверджується, що об'єкти оренди, які були надані Відповідачу в оренду знаходяться на балансі КП «Господар»і на баланс Позивача не передавались.

Таким чином, судом досліджено, що на момент укладення оспорюваного договору Позивач не був ані власником спірного майна, ані особою, якій належало право на укладання такого договору, а тому останній без належних та законних на те підстав, в порушення норм законодавства виступав орендодавцем за спірним Договором.

Крім того, судом встановлено, що Відповідач на правомірних підставах користується об'єктами оренди з 2010 року.

Так, відповідно до Розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 09.09.2010р. за №565 «Про розгляд питання оренди нежитлових приміщень»було уповноважено КП «Агентство по залученню інвестицій»Дарницького району м. Києва укласти з Відповідачем Договір оренди нежитлових приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

На підставі даного розпорядження між Відповідачем та КП «Агентство по залученню інвестицій»Дарницького району м. Києва на законних підставах був укладений Договір №7/10-13.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №7/10-13 серед переліку житлових будинків є житлові будинки за тими ж адресами, що передбачені в Договорі між Позивачем та Відповідачем, а саме: вул. Харківське шосе -49, 51, 51Б, 53А, 55, 55А, 61, 61А, 63, 63А, 65; вул. Славгородська -4, 8, 10; вул. Тростянецька -12, 47.

За Договором №7/10-13, Відповідач має безперешкодне право доступу до визначених у Додатках до Договору житлових будинків і приміщень з метою розміщення засобів зв'язку, що належать або перебувають у користуванні Відповідача.

На виконання умов зазначеного договору Відповідачем було сплачено на користь КП «Агентство по залученню інвестицій»Дарницького району м. Києва в період з вересня 2010р. по травень 2011р. 79 374, 24 грн.

Отже, вимоги Позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості з Відповідача за спірним Договором є необґрунтованими та безпідставними, адже Відповідачем вже була здійснена оплата за розміщення засобів зв'язку на користь визначеної уповноваженої особи відповідно до розпорядження Дарницької районної у м. Києві адміністрації за тим ж об'єктами, що були передбачені в спірному Договорі.

Оскільки заборгованості за Договором Відповідач не має, всі інші вимоги Позивача пов'язані із простроченням виконання грошового зобов'язання коштів, включаючи індекс інфляції за весь час прострочення платежів та 3% річних, неустойку є також безпідставним.

Враховуючи зазначене та Закон України «Про місцеве самоврядування», Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке затверджено Рішенням Київської міської ради 22.09.2011 за № 34/6250, Закон України «Про оренду державного та комунального майна», положення цивільного та господарського кодексів щодо відносин пов'язаних з наймом (орендою) суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за первісним позовом повністю.

За зустрічною позовною заявою Позивач просить визнати недійсним Договір №120 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 01.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ» та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва.

Відповідно до умов Договору, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Відповідач за зустрічним позовом) на підставі Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.03.2008р. №271 передало 16 кв. м. підсобних приміщень (підвалів) для розміщення засобів зв'язку, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ» (Позивач за зустрічним позовом) прийняло в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у м. Києві району (далі -об'єкт оренди) за адресами: вул. Харківське шосе -49, 51, 51Б, 53А, 55, 55А, 61, 61А, 63, 63А, 65; вул. Славгородська -4, 8, 10; вул. Тростянецька -12, 47 в м. Києві для розміщення обладнання зв'язку.

Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги, Позивач стверджує, що Відповідач за зустрічним позовом, не маючи жодних правових підстав щодо укладення спірного Договору, ввів його в оману, вказавши в спірному Договорі, що у нього на балансі знаходяться підвали житлових будинків за вищевказаними адресами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд міста Києва вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як визначено ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

В силу ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін правочину, або заінтересованої сторони, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (Постанова Вищого Господарського Суд України від 10.02.2009 р., справа №3/298-10/156 ).

Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, зокрема, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Судом встановлено, що укладаючи спірний Договір на зазначених умовах, Відповідач за зустрічним позовом ввів в оману Позивача за зустрічним позовом щодо своєї правосуб'єктності стосовно своїх прав як балансоутримувача об'єктів оренди.

Також, Відповідач за зустрічним позовом, не будучи власником об'єктів нерухомості або особою, якій належать майнові права щодо об'єкту оренди, розпорядився ними з порушенням вимог чинного законодавства, та уклав правочин, який має наслідки недійсного.

На момент укладення спірного договору та на сьогоднішній день балансоутримувачем об'єктів оренди є КП «Господар».

Крім того, відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 761 ЦК України власник речі або особа, якій належать майнові права, має право передання майна у найм.

Отже, за змістом норм ст. ст. 317, 761 ЦК України, право розпорядження майном, зокрема передачі в оренду, належить лише власнику або особі, якій належать майнові права.

Таким чином, в зв'язку з невідповідністю спірного договору вимогам ст. ст. 317, 761 ЦК України, введення Позивача за зустрічним позовом в оману Відповідачем за зустрічним позовом стосовно правосуб'єктності останнього щодо укладення спірного договору, суд вбачає всі підстави для визнання Договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги за зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню.

Суд не застосовує до вимог Позивача по зустрічному позову у справі № 5011-4/3983-2012 позовну давність за Заявою Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Відповідача по зустрічному позову) про застосування позовної давності від 22.05.2012р. за №б/н, з наступних підстав.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріалами справи доведено, що про порушення свого права Позивач довідався лише під час розгляду даної справи в суді, а саме про те, що підсобні приміщення (підвали та горища) в житлових будинках за адресами вул. Харківське шосе -49,51,51Б,53А,55,55А,61, 61А,63, 63-А,65; вул. Славгородська -4, 8, 10; вул. Тростянецька -12, 47 в м. Києві, які передавалися Позивачем Відповідачу згідно Договору №120 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 01.01.2008р. знаходяться на балансі Комунального підприємства «Господар»і на баланс Позивача не передавалися, підтвердженням чого є лист КП Господар»Дарницького району м. Києва від 12.04.2012р. за №931.

Тому, суд вважає, що саме з квітня 2012р. починається перебіг позовної давності у три роки, а не з моменту укладення Договору оренди №120 від 01.03.2008р., як зазначає Відповідач.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України первісним позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до нього документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення первісного позову.

За зустрічним позовом Позивач довів у законний спосіб, що є всі підстави для задоволення його зустрічних позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за первісним позовом та на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені первісних позовних вимог відмовити повністю.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним Договір №120 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 01.03.2008р., укладеного між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (вул. Вербицького, б. 32, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код: 35660296) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»(вул. Декабристів, 6-Б, м. Київ, 02021; ідентифікаційний код: 33495154).

Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (вул. Вербицького, б. 32, м. Київ, 02121; ідентифікаційний код: 35660296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»(вул. Декабристів, 6-Б, м. Київ, 02021; ідентифікаційний код: 33495154) судовий збір в розмірі 1 094, 00 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 23.07.2012р.