Рішення № 25382407, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/8347-2012 23.07.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «ПУЛЬС»

до Дочірнього підприємства «Юридичний центр»

про визнання векселя таким, що не має вексельної сили

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Бойчук Н.П. -дов. від 19.12.11

від відповідача: Пушкарь О.М. - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Позовні вимоги заявлені про визнання простого векселя №783378584675 від 01.07.2008 таким, що не має вексельної сили, у зв'язку з дефектом форми, а саме, не зазначено місця, в якому повинен бути здійснений платіж. Також, позивач посилається на те, що простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 складений на бланку старого зразку без голографічних елементів захисту, що не відповідає формі цінного паперу. Крім того, позивач заявив про поновлення пропущеного строку на звернення з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/8347-2012, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.07.2012.

У судовому засіданні 23.07.2012 позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та підтримав заяву про визнання поважними причин пропуску строку для звернення з вказаним позовом.

23.07.2012 судом одержано від відповідача відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив, зазначаючи, що простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 містить всі необхідні реквізити, передбачені законодавством та складений на бланку відповідно до Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених КМУ та НБУ від 10.09.1992р. №528. Також у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про сплив строку позовної давності для звернення позивача з даним позовом до суду, у зв'язку з чим відповідач просить суд у позові відмовити.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 Дочірнім підприємством «Юридичний центр»було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Пульс»простий вексель №783378584675 із строком платежу по пред'явленню на суму 90 643,09 грн.

Згідно з Актом пред'явлення векселя до платежу від 21.07.2008 векселедержатель -ДП «Юридичний центр»пред'явив векселедавцю - ТОВ «Мале підприємство «Пульс»вексель з наступними реквізитами:

- найменування векселедавця: ТОВ «Мале підприємство «Пульс»код ЄДРПОУ 14001894;

- номер векселя: 783378584675;

- сума векселя: 90 643,09 грн.;

- дата видачі: 01.07.2008;

- термін оплати: по пред'явленню.

Платіж проти векселя, зазначеного в п. 1 Акту, векселедавець здійснює протягом трьох банківських днів з дня складання вказаного акту (п. 2 Акту).

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд визнати простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 таким, що не має вексельної сили, у зв'язку з дефектом форми, а саме, а саме, не зазначено місця, в якому повинен бути здійснений платіж. Також, позивач посилається на те, що простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 складений на бланку старого зразку без голографічних елементів захисту, що не відповідає формі цінного паперу. Крім того, позивач заявив про поновлення пропущеного строку на звернення з указаним позовом.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначаючи, що простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 містить всі необхідні реквізити, передбачені законодавством та складений на бланку відповідно до Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених КМУ та НБУ від 10.09.1992р. №528. Також, відповідач подав заяву про сплив строку позовної давності, у зв'язку з чим просить суд у позові відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, відповідно, відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства, а по ч. 2 ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України" № 1906-ІV, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні положення визначені і в ч. 3 ст. 4 ГПК України. Законами України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" № 826-ХІV, „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" № 827-ХІV, та „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів" № 828-ХІV Україна приєдналась до згаданих в законах Конвенцій, які набрали чинності для України 06.01.2000 р. При цьому до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Україна приєдналась з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї конвенції. Отже, зазначені вище Конвенції і Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі стали частиною національного законодавства та їх положення застосовуються у відповідності до наведеної вище ч. 2 ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вказана норма кореспондується з приписами Закону України «Про обіг векселів в Україні», що визначає вексель (як простий, так і переказний) як засіб розрахунків, про що свідчать передбачені статтею 4 цього Закону чіткі вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: застосування векселів у розрахунках обов'язково має бути зазначено в договорі; вексель (простий або переказний) видають для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; номінал векселя на етапі його емісії не може бути вище ніж сума зобов'язання, за яким видають вексель. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі Уніфікований закон), простий вексель повинен містити такі реквізити:

1) найменування «вексель», яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5)найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов'язаними з дефектом форми.

Таким чином, у межах даної справи суду необхідно з'ясувати, чи має простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 силу цінного паперу, чи є простою борговою розпискою.

Позивач у позові посилається на те, що у векселі не заповнено графу «підлягає сплаті в…», тобто, не зазначено, місця, в якому повинен бути здійснений платіж.

Разом з тим, відповідно до ст. 76 Уніфікованого закону, за відсутності особливого зазначення місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Відповідно до п. 20. Постанови Пленуму ВСУ «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» №5 від 08.06.2007, вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Отже, пред'явлення простого векселя за юридичною адресою векселедавця у м. Києві, не позбавляє його вексельної сили.

Інші, перелічені у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, реквізити наявні у простому векселі №783378584675.

Отже, простий вексель №783378584675 за змістом та формою відповідає вимогам ст. 75 Уніфікованого закону та має силу цінного паперу простого векселя.

Щодо посилання позивача на те, що простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 складений на бланку старого зразку без голографічних елементів захисту, що не відповідає формі цінного паперу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (в редакції станом на час видачі векселя) векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до п. 8 Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків», яке затверджено згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001р. №338 (із останніми змінами згідно рішення від 23.11.2005р., що набуло чинності з 01.09.2006р.) система захисту вексельних бланків від підроблення повинна включати в себе елементи захисту паперу та елементи захисту, які досягаються використанням спеціальних засобів друку, спеціальних елементів дизайну, спеціальних фарб та голографічного захисного елементу.

Розповсюдження вексельних бланків між юридичними та фізичними особами здійснюють Національний банк України та банки.

Зміни до вказаного Положення набули чинності з 01.09.2006р. У рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.11.2005р. №666 зазначено, що векселі, видані до зазначеної дати на бланках без голографічного захисного елемента, перебувають в обігу до їх погашення.

Згідно з листом НБУ від 13.06.2002р. №25-118/851-3745 «Про використання вексельних бланків старого зразка»зазначено, що до випуску бланків векселів нового зразка юридичним та фізичним особам використовувати нині існуючі. Видані (виписані) векселі після набуття чинності Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001р. №338 залишаються дійсними до термінів їх погашення.

Отже, простий вексель №783378584675, який оформлений на старому зразку бланку без голографічного захисного елемента є дійсним до його погашення і не втрачає вексельну силу через застарілість бланку векселя.

Враховуючи викладені обставини, суд не знайшов підстав, із якими закон пов'язує визнання векселя таким, що не має вексельної сили. У зв'язку з наведеним, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, що є підставою для відмови у позові та посилання позивача на поважність причин пропуску вказаного строку суд зазначає наступне.

Позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як встановлено судом, позивачем не доведено наявності порушених цивільного права або охоронюваного інтересу позивача при видачі простого векселя №783378584675, які б потребували захисту, шляхом звернення до суду з позовом про визнання простого векселя №783378584675 від 01.07.2008 таким, що не має вексельної сили.

За наведених обставин, поняття «позовна давність», у тому числі наслідки її спливу, не підлягають застосуванню до даного спору, який розглядається у межах справи №5011-53/8347-2012.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Дата підписання: 24.07.2012