Рішення № 25382221, 16.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/5170-2012 16.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

До Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

Про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії

Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

України від 28.02.2012 р. № 9/02-П у справі № 01-02/01.12

За зустрічним

позовом Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

До Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

Про стягнення штрафу у розмірі 40000, 00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Людкевич Х.Є. -представник (дов. № 18/1 від 12.03.2012 р.)від відповідача Максименко А.П. -представник (дов. № 602 від 27.12.2011 р.) Новицький М.З. -представник (дов. № 297 від 30.05.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ

Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі - Товариство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2012р. № 9/02-П у справі № 01-02/01.12 (далі - Рішення).

Позивач вважає оскаржуване Рішення необґрунтованим, таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому останнє має бути визнане недійсним та скасовано судом, з огляду на наступне.

04.10.2011 р. на адресу позивача надійшла вимога відповідача № 26-02/2919 від 28.09.2011 р. про надання інформації, із встановленням 7-денного строку для надання відповіді на неї.

11.10.2011 р. (на 7-й день з дня отримання) позивачем була надана вся необхідна інформація відповідачу згідно вимоги останнього (№ 26-02/2919 від 28.09.2011 р.).

Така інформація була відправлена позивачем простою кореспонденцією (листом за вих. № 8085/25.1-02 від 11.10.2011 р.), шляхом опущення відповідальним працівником позивача (Рудченко Ю.С.) конверту в поштову скриньку, яка розміщена на вулиці біля приміщення поштового відділення УДППЗ "Укрпошта" № 71 у м. Києві, за адресою: вул. Хорива 15/8. Вказаний факт підтверджується письмовими поясненнями працівника позивача Рудченко Ю.С.

Однак, як з'ясувалося пізніше (із листів відповідача), витребувана від позивача інформація на адресу відповідача не надходила.

19.01.2012 р. позивачем повторно була надана відповідачу запитувана останнім інформація, шляхом відправлення відповідного листа за вих. №329/25.1-01.2 від 19.01.2012 р., вже рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Тому, позивач вважає, що його помилково притягнуто до відповідальності, оскільки останнім належним чином, і у встановлені строки була надана відповідна запитувана відповідачем інформація.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/5170-2012 та призначено справу до розгляду справу на 21.05.2012 р.

18.05.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" про стягнення штрафу у розмірі 40 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішенням Адміністративної колегії Відділення від 28.02.2012 р. № 9/02-П на ПАТ "Діамантбанк" накладено штраф у розмірі 40 000,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист від економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Строк сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 28.02.2012 р. № 9/02-П сплив 05.05.2012 р., відповідач суму штрафу не сплатив.

Відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Оскільки позов Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України є взаємно пов'язаним з позовом ПАТ "Діамантбанк", позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, та призначив розгляд справи на 21.05.2012 р., про що 21.05.2012 р. виніс відповідну ухвалу.

Також, 18.05.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за первісним позовом відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що рішення від 28.02.2012 р. № 9/021-П прийняте з додержанням вимог чинного законодавства та є законним й обґрунтованим.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з зустрічною позовною заявою та відзивом на первісну позовну заяву. Клопотання задоволено, в судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2012 р.

05.06.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за зустрічним позовом, відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти зустрічних позовних вимог, вказуючи на те, що ПАТ "Діамантбанк" помилково притягнуто до відповідальності, оскільки він належним чином та у встановлені строки надав позивачу запитувану інформацію.

В судовому засіданні 18.06.2012 р. оголошено перерву до 16.07.2012 р.

В судовому засіданні 16.07.2012 р. представник позивача Людкевич Х.Є. надала суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою іншого представника позивача Агафонова А.В.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 16.07.2012 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання представника позивача.

В судовому засіданні 16.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 01-02/01.12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на ПАТ "Діамантбанк", за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 28.02.2012 р. № 9/02-П, відповідно до якого визнано дії ПАТ "Діамантбанк", які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 28.09.2011 р. № 26-02/2919, у встановлені головою відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки; за порушення, викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції ", на ПАТ "Діамантбанк" накладено штраф у розмірі 40 000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з Рішенням Комітету, 20.04.2012 р. звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсним та скасування Рішення від 28.02.2012 р. № 9/02-П з наступних підстав.

Позивач вважає, що оскаржуване Рішення є необґрунтованим, таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому останнє має бути визнане недійсним та скасовано судом.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що рішення від 28.02.2012 р. № 9/02-П прийняте з додержанням вимог чинного законодавства та є законним й обґрунтованим. Натомість, позивачем не сплачена сума штрафу згідно рішення від 28.02.2012 р. № 9/02-П, внаслідок чого відповідачем поданий зустрічний позов по справі № 5011-59/5170-2012 про стягнення з ПАТ "Діамантбанк" до доходів загального фонду Державного бюджету України штрафу в розмірі 40 000,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими для виконання. Однак відповідач за зустрічним позовом рішення Київського міського відділу територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2012 р. № 9/02-П не виконав.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що позивачем Рішення винесено з порушенням чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а отже відсутні підстави для сплати штрафу.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом не обґрунтовані та не підлягають до задоволення, тоді як позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до задоволення повністю з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі статей 7, 17, 22, 22 - 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 (зі змінами), Відділення надіслало на адресу ПАТ "Діамантбанк", Контрактова площа, 10, м. Київ, 04070, вимогу від 28.09.2011 р. № 26-02/2919 про надання інформації (далі - Вимога).

Зокрема, відповідно до Вимоги, Голова Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету вимагав у ПАТ "Діамантбанк" надати до Відділення інформацію та завірені належним чином копії документів перелічені у Вимозі.

У Вимозі було доведено про обов'язковість виконання вимог голови Відділення у визначені ним строки, відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та про відповідальність за невиконання вказаних вимог відповідно до статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Вимога позивачем була отримана 04.10.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0101801777733.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Таким чином, ПАТ "Діамантбанк" повинно було надати інформацію на питання зазначені у Вимозі протягом 7 календарних днів з дня отримання, а саме до 11.10.2011 р.

Звернень чи клопотань від ПАТ "Діамантбанк" щодо подовження терміну надання інформації на Вимогу, роз'яснення питань тощо до Відділення не надходило.

Оскільки відповідь на Вимогу від ПАТ "Діамантбанк" до Відділення протягом 7 календарних днів з дня отримання Вимоги не надійшла, Відділення листом від 23.11.2011 р. № 26-02/3679 звернулось до Товариства з вимогою протягом 3 календарних днів з дня його одержання надати обґрунтовані пояснення щодо причин неподання інформації на Вимогу у встановлений головою Відділення строк.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0104401702164, ПАТ "Діамантбанк" отримало вказаний лист 28.11.2011 р.

ПАТ "Діамантбанк" листом від 19.01.2012 р. № 329/25.1-01.2 з поміткою "ПОВТОРНО" надав інформацію на вимогу Відділення від 28.09.2011 р. № 26-02/2919. В цьому ж листі було зазначено, що розглянуто лист Відділення від 23.11.2011 № 26-02/3679 про надання пояснень про причини ненадання відповіді на вимогу від 28.09.2011 р. № 26-02/2919, але жодних пояснень з цього приводу не надано.

Отже, інформація на вимогу від ПАТ "Діамантбанк" надана з порушенням строку, який було встановлено головою Відділення.

До зазначеного листа надано копію листа ПАТ "Діамантбанк" від 11.10.2011 р. № 8085/25.1-01.2, яким, за інформацією ПАТ "Діамантбанк" було надіслано інформацію на вимогу Відділення від 28.09.2011 р. № 26-02/2919 та копію листа ПАТ "Діамантбанк" від 01.12.2011 р. № 9859/25.1-01.2, яким, за інформацією ПАТ "Діамантбанк" було надіслано інформацію на лист від 23.11.2011 р. № 26-02/3679 про надання пояснень.

Для з'ясування інформації стосовно надсилання інформації ПАТ "Діамантбанк" на вимогу Відділення від 28.09.2011 р. № 26-02/2919 простим листом від 11.10.2011 р. № 8085/25.1-01.2, Відділення звернулось до Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта" листом від 20.02.2012 р. № 26-02/864.

Листом від 24.02.2011 вх. № 1125, УДГГПЗ "Укрпошта" повідомила Відділення про наступне: "Проста письмова кореспонденція приймається до пересилання без видачі розрахункового документа та опускається відправником до поштової скриньки призначеної для збирання простих листів та поштових карток від відправників, пересилається без переписки до виробничих документів, доставляється (вручається) адресату без розписки. Зважаючи на вищевикладене, провести перевірку щодо пересилання простих поштових відправлень не надається можливим".

Будь-яку іншу підтверджуючу інформацію, щодо відправлення листа від 11.10.2011 р. № 8085/25.1-01.2, окрім копій листів № 26-02/2919, № 329/25.1-01.2, зокрема, номер бланку, яким відправлявся вказаний лист, витяг з електронної бази реєстрації, тощо позивач суду не надав.

Таким чином, з'ясувати, чи дійсно позивач направляв лист-відповідь на Вимогу не виявляється можливим.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо надання відповідачу запитуваної інформації, що підтверджується письмовим поясненням працівника Товариства Рудченко Ю. С. з наступних підстав.

Законодавство України про захист економічної конкуренції не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону.

Відповідно до п. 13.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Також, суд вважає, що письмові пояснення співробітника ПАТ "Діамантбанк" не є належним доказом у справі, оскільки суду не надано підтвердження повноважень Рудченко Ю.С.

Оскільки від Товариства не надходило ані звернень, ані клопотань щодо подовження строків надання інформації, Відділенням правомірно було розпочато справу за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ "Діамантбанк" про визнання недійсним Рішення не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до п.2. резолютивної частини Рішення № 9/02-П від 28.02.2012 р. по справі № 01-02/01.12 було накладено штраф на ПАТ "Діамантбанк" у розмірі 40 000,00 грн.

05.03.2012 р. відповідач отримав Рішення від 28.02.2012 р. № 9/02-П, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407017263725.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з ПАТ "Діамантбанк".

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 05.05.2012 р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином відповідач за зустрічним позовом, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ "Діамантбанк" штрафу в розмірі 40 000, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код ЄДРПОУ 23362711) до доходів загального фонду Державного бюджету України на рахунок за наступними реквізитами:

одержувач -УДКСУ у Подільському районі міста Києва,

код ЄДРПОУ 37975298,

МФО 820019,

рахунок 31119106700008,

код платежу - 21081100

штраф у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код ЄДРПОУ 23362711) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 23.07.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева