Рішення № 25382219, 17.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/56/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.12 Справа № 5009/2101/12

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРОСВІТ" лтд", м. Київ,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя,

про стягнення 241 719,08 грн. боргу, 6 112,61 грн. пені, 1 295,61 грн. -інфляційних витрат та 819,96 грн. -1 % річних,

за участю представників:

від позивача: Марченко В.А. (довіреність № 1/03-01 від 03.01.2012р.);

від відповідача: Серебряков С.Б. (довіреність № 20-34 від 04.01.2012 р., юрисконсульт бюро податкового супроводження юридичного відділу);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРОСВІТ" лтд" з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 241 719,08 грн. -основного боргу, 6 112,61 грн.-пені, 1 295,61 грн. -інфляційних витрат та 819,96 грн. -1 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної оплати товару, поставленого за договором поставки № 20/2011/1159 від 26.05.2011 р. Зокрема, позивач вказує, що на виконання умов договору він поставив відповідачу продукцію на загальну суму 529634,71 грн., яка була оплачена відповідачем частково -на суму 287915,63 грн. Отже, залишок боргу складає 241 719,08 грн., тому позивач нарахував на суму боргу пеню, річні та інфляційні втрати і просить стягнути вказані суми з відповідача.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 15, 16, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/56/12 та призначено розгляд справи на 26.06.2012 р.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що позивачем не дотримано передбачений пунктом 10.2 договору і статтями 5, 6 ГПК України досудовий порядок врегулювання спору.

Ухвалою від 26.06.2012р. за клопотанням відповідача, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду в повному обсязі, суд відклав розгляд справи на 17.07.2012 р.

17.07.2012р. від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині стягнення 743,99 грн. основного боргу у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем.

В судовому засіданні 17.07.2012р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та заяви про часткове припинення провадження у справі.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.05.2011 р. ТОВ "Компанія "ПРОСВІТ" лтд" (постачальник) та ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець) укладено договір поставки № 20/2011/1159, за яким постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець -на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікації (-ях), яка (які) є невід'ємною частиною даного договору.

В додатку № 1 до договору сторони погодили специфікацію № 1, згідно якої поставляються лампи в асортименті на загальну суму 523542,32 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору орієнтовна сума даного договору складає 523542,32 грн. з урахуванням ПДВ. Кінцева сума договору визначається шляхом підсумовування вартості продукції, вказаної у заявках покупця.

Згідно з п. 4.4 договору поставка продукції здійснюється протягом 14 днів з моменту направлення постачальнику письмової заявки покупця, підписаної уповноваженою особою.

Відповідно до умов п. 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до р. 6 на підставі наданих документів вказаних у п. 4.3 даного договору. При відсутності вказаних документів строк розрахунків обраховується з моменту отримання повного пакету документів.

Пунктом 4.3 договору встановлено перелік товаросупровідних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.

В розділі 6 договору визначено, що приймання продукції по фактичній кількості здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості»№ П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., а за фактичною якістю -відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю»№ П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що за прострочку оплати згідно з п. 5.1 даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється за період не більше 6-ти місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст. 232 ГК України).

Згідно з п. 11.2 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 25.05.2012р. або до його розірвання у встановленому порядку.

08.09.2011 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 529634,71 грн. (з урахуванням вартості поверненого товару).

Відповідач оплатив поставлений товар частково -в сумі 288659,62грн., що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача, а також копіями платіжних доручень, які надані відповідачем. У тому числі 743,99 грн. були сплачені відповідачем після звернення позивача до суду з позовом, що підтверджується платіжним дорученням від 03.07.2012 р. № 39508.

Як вбачається з матеріалів справи, несплаченим залишився товар, що поставлений згідно наступних видаткових накладних: № ZPP-001257 від 14.10.2011 р., № ZPP-001306 від 24.10.2011 р., № ZPP-001321 від 26.10.2011 р., № ZPP-001388 від 04.11.2011 р., № ZPP-001421 від 14.11.2011 р., № ZPP-001450 від 17.11.2011 р., № ZPP-001481 від 22.11.2011 р., № ZPP-001508 від 28.11.2011 р., № ZPP-001560 від 12.12.2011 р., № ZPP-001561 від 12.12.2011 р., № ZPP-001605 від 16.12.2011р., № ZPP-001642 від 28.12.2011 р., № ZPP-001643 від 28.12.2011р., № ZPP-001644 від 28.12.2011 р., № ZPP-000007 від 11.01.2012 р., № ZPP-000105 від 22.02.2012 р., № ZPP-000106 від 22.02.2012 р., № ZPP-000166 від 16.03.2012 р.

На оплату товару за цими накладними відповідачу були виставлені рахунки-фактури № ZPP-001659 від 14.10.2011 р., № ZPP-001709 від 24.10.2011 р., № ZPP-001739 від 26.10.2011р., № ZPP-001810 від 04.11.2011 р., № ZPP-001874 від 14.11.2011 р., № ZPP-001910 від 17.11.2011 р., № ZPP-001940 від 22.11.2011 р., № ZPP-001967 від 28.11.2011 р., № ZPP-002041 від 12.12.2011 р., № ZPP-002040 від 12.12.2011 р., № ZPP-002085 від 16.12.2011р., № ZPP-002129 від 28.12.2011 р., № ZPP-002131 від 28.12.2011 р., № ZPP-002134 від 28.12.2011р., № ZPP-000019 від 11.01.2012 р., № ZPP-000156 від 22.02.2012 р., № ZPP-000158 від 22.02.2012 р., а також рахунок на оплату по замовленню № ZPP-00034 від 16.03.2012 р.

Залишок неоплаченого товару складає 240975,09 грн.

Суми здійснених поставок, оплат, а також факт несплати пред'явленої до стягнення вартості товару відповідач не оспорює. Проти позову відповідач заперечує з підстав недотримання позивачем претензійного порядку вирішення спору, який сторони визнали обов'язковим у пункті 10.2 договору.

Суд зазначає, що дотримання досудового порядку вирішення спору не є перешкодою для звернення позивача до суду з позовом.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р., встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Крім того, дотримання претензійного порядку не впливає на момент виникнення грошових зобов'язань за договором. Оскільки договором встановлено конкретний строк оплати прийнятого товару, тому пред'явлення вимоги про сплату боргу не є обов'язковим.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п. 5.1 договору розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції згідно з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3 даного договору.

Тобто строк оплати товару за договором обчислюється з моменту поставки та приймання продукції.

Товар відповідачем прийнятий згідно видаткових накладних, в яких зазначені дати поставки товару. На видаткових накладних містяться відбитки штампу складу ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" про отримання товару із підписами осіб, уповноважених на прийняття товару.

Також у видаткових накладних зазначалося, що поставка здійснюється на підставі відповідних рахунків-фактур. Тобто в момент прийняття товару відповідачу було відомо, що поставка здійснюється на підставі рахунків, і підписанням видаткових накладних відповідач фактично засвідчив і факт прийняття рахунків.

Приймання продукції, у свою чергу, мало здійснюватися відповідачем з дотриманням вимог Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання - за кількістю № П-6 та якістю № П-7, як це передбачено у п. п. 6.1, 6.2 договору.

Так, приписами п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Факт отримання товару на зазначену в позові суму відповідач не заперечує.

Як встановлено судом, акти про відсутність будь-яких товаросупровідних документів відповідачем не складались, будь-яких претензій щодо непередання супроводжуючих документів на отриманий товар відповідач позивачу не заявляв, строк для передання неотриманих документів відповідно до вимог ст. 666 ЦК України не встановлював.

У зв'язку з цим, у відповідача виникло зобов'язання оплатити прийнятий товар протягом 35-ти банківських днів від дати, зазначеній у видатковій накладній.

В порушення договору відповідач не здійснив повного розрахунку за поставлений товар. Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 240975,09 грн. основного боргу за поставлений товар є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення 743,99 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки дана сума була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з позовом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати товару позивачем нарахована пеня на суму заборгованості по кожній накладній згідно з п. 8.4 договору в розмірі однієї облікової ставки НБУ за загальний період з 02.12.2011 р. по 22.05.2012 р. в сумі 6112,61 грн.

Розрахунок пені судом перевірено. Початок виникнення прострочення визначений позивачем вірно, пеню по кожному зобов'язанню нараховано з урахуванням здійснених оплат та за період, що не перевищує 6-ти місяців.

У зв'язку з цим, вимоги про стягнення 6112,61 грн. пені підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару на підставі п. 8.4 договору позивачем нараховано 1% річних на суму заборгованості по кожній накладній за загальний період з 02.12.2011 р. по 22.05.2012 р. в сумі 819,96 грн.

Також на суму заборгованості по кожній накладній позивачем нараховано інфляційні втрати за загальний період з грудня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 1295,61 грн.

Розрахунки річних та інфляційних втрат судом перевірені та визнані вірними. Таким чином, вимоги про стягнення 819,96 грн. - 1% річних та 1295,61 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що відповідно до вимог ст. ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано обґрунтованих заперечень по суті пред'явлених вимог та доказів у їх обґрунтування. Посилання на недотримання досудового порядку вирішення спору не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлений товар та від відповідальності за порушення зобов'язань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230, п/р 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРОСВІТ" лтд" (вул. Машинобудівна, буд. 42, м. Київ, 03067, п/р 26009052603567 у Філії РЦ ПуАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649) 240975,09 грн. (двісті сорок тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 09 коп.) основного боргу, 6112,61 грн. (шість тисяч сто дванадцять грн. 61 коп.) -пені, 1295,61 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто п'ять грн. 61 коп.) -інфляційних втрат, 819,96 грн. (вісімсот дев'ятнадцять грн. 96 коп.) -1% річних, 4998,95 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 95 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 743,99 грн. основного боргу.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.07.2012 р.