Рішення № 25382024, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/7941-2012 19.07.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Телесик"

про стягнення 31 156,88 грн.,

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Дубовик А.А. -дов. № б/н від 21.04.2008

Від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 19.07.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 5011-13/7941-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Телесик" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує не виконанням відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/7941-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

03.07.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

В ході судового засідання встановлено, що місцезнаходженням відповідача є 04080, м. Київ, вул.Нижньоюрківська, 9.

За таких обставин, ухвалою суду від 03.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.07.2012 року для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

19.07.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт" (надалі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Телесик" (надалі -відповідач, покупець) було досягнуто згоди щодо поставки замовленого відповідачем товару.

На виконання досягнутої згоди позивачем було поставлено відповідачем товар на загальну суму 30 210,61 грн., що підтверджується видатковими накладними № ПМ-0001066 від 15.07.11, № ПМ-0001298 від 08.08.11, № ПМ-0001456 від 23.08.11, № ПМ-0001607 від 08.09.11, № ПМ-0001736 від 15.09.11, № ПМ-0001764 від 19.09.11, № ПМ-0001914 від 30.09.11, № ПМ-0002009 від 07.10.11, № ПМ-0002201 від 21.10.11, № ПМ-0002652 від 24.11.11 та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та виставлено рахунки.

Порядок оплати поставленого товару передбачений у рахунках-фактури та видаткових накладних, складених та підписаних представниками обох сторін.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 30 210,61 грн.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений позивачем, але неоплачений відповідачем товар в розмірі 30 210,61 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 272,88 грн. інфляційних втрат та 673,39 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 272,88 грн. інфляційних втрат та 673,39 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме 181,42 грн. інфляційних втрат та 670,91 грн. 3% річних.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 30 210,61 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 272,88 грн. інфляційних втрат та 673,39 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме 181,42 грн. інфляційних втрат та 670,91 грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Телесик" (04070, м. Київ, вул.. Почайнинська, буд. 62, кв. 27, код ЄДРПОУ 31514646) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт" (02105, м. Київ, вул.. Тампоре, 5, код ЄДРПОУ 31987931) 30 210,61 грн. основного боргу, 670,91 грн. 3% річних, 181,42 грн. інфляційних втрат, 1 604,65 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 20.07.2012