Ухвала суду № 25381850, 19.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

19.07.2012Справа №5002-17/6434-2006

За заявою боржника Спільного Українсько-російського підприємства "Інститут нових технологій", м. Сімферополь

про порушення справи про банкрутство

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Ліквідатор - Друзін Р.В., арбітражний керуючий

Боржник звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим, та просить визнати його банкрутом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 14.01.2003 року боржника Спільне Українсько - російське підприємство «Інститут нових технологій» визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 06.04.2010 року ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Друзіна Р.В.

Від ліквідатора Друзіна Р.В. поступив звіт і ліквідаційний баланс.

Ліквідатор також просить провести йому оплати видатків в сумі 12 430,40 грн. за рахунок кредиторів ЗАТ «ТЕК «Ітера-Україна» та ТОВ «ТЕК «Ітера-Україна», зобов'язати ЗАТ «ТЕК «Ітера-Україна» провести оплату послуг ліквідатору в сумі 11 815,10 грн, зобов'язати ТОВ «ТЕК «Ітера-Україна» провести оплату послуг ліквідатора в сумі 615,3 грн.

Згідно ст. 84 ГПК України в описовій частині процесуального документа суд вказує про заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині підстави з яких він їх відхиляє.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постанова суду від 14.01.2003 року про визнання боржника банкрутом у встановленому законом порядку не оскаржена, не змінена, та не скасована, вступила в законну силу, у зв'язку з чим у суду немає підстав не приймати до уваги викладені в указаному процесуальному документі обставини, та давати оцінку указаному процесуальному документу на невідповідність законодавству щодо законності визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Вказана постанова постановлена Іменем України, та згідно ст. 124 Конституції України, і є обов'язковою до виконання.

Згідно представленого звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора, майно у банкрута відсутнє, фінансово-господарську діяльність він не здійснює, рух по рахункам відсутній, у зв'язку з чим він підлягає ліквідації.

Суд, розглянувши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс вважає за можливе затвердити звіт та ліквідаційний баланс, завершити ліквідаційну процедуру боржника.

Ліквідатором також наданий реєстр непогашених вимог кредиторів, до якого входять наступні кредитори:

- ЗАТ «ТЕК «Ітера-Україна» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна 2) на суму 4 741 992,89 грн.; та на суму 23 546 422,50 грн.; та на суму 4 516 176,36 грн.

- Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург 17-а) на суму 2,04 грн.;

- ТОВ «ТЕК «Укргазкопмлект» (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Артема 4) на суму 1 707 979,91 грн.;

Таким чином, звіт та ліквідаційний баланс боржника підлягають затвердженню, боржник підлягає ліквідації, провадження по справі припиненню, а незадоволені вимоги вважаються погашеними.

При цьому необхідно відмітити, що згідно повідомлення Прокуратури Автономної Республіки Крим (від 17.04.2012 року № 04/2-737/08) встановлено, що в провадженні СВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим перебувала кримінальна справа, яку порушено за фактом укриття посадовими особами СУРП «Інститут нових технологій» стійкої фінансової неспроможності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 220 КК України. За результатами розслідування 31.01.2012 року СВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим прийнято рішення про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину, а також декриміналізацією вказаного складу злочину на підставі статті 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності».

Якщо виникнуть будь-які обставини, які мають суттєве значення для справи, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами.

Таким чином, звіт та ліквідаційний баланс боржника підлягають затвердженню, боржник підлягає ліквідації, а провадження по справі припиненню.

Суд відхиляє клопотання ліквідатора про оплату видатків в сумі 12 430,40 грн. за рахунок кредиторів ЗАТ «ТЕК «Ітера-Україна» та ТОВ «ТЕК «Ітера-Україна», а саме щодо зобов'язання ЗАТ «ТЕК «Ітера-Україна» провести оплату послуг ліквідатору в сумі 11 815,10 грн., та зобов'язання ТОВ «ТЕК «Ітера-Україна» провести оплату послуг ліквідатора в сумі 615,3 грн., при цьому виходить з наступних підстав:

На час здійснення повноважень ліквідатора Друзін Р.В. виконував свої обов'язки як арбітражний керуючий, який є суб'єктом підприємницької діяльності.

Згідно ст. 6 ГК України суб'єкт підприємницької діяльності є вільним у підприємницькій діяльності.

Арбітражний керуючий Друзін Р.В. погодився на участь у справі в якості ліквідатора, про що є його заява.

Однак, арбітражний керуючий Друзін Р.В. вправі був не писати таку заяву, та тоді суд не призначав би його ліквідатором.

Так, згідно ст. 43 Конституції України суд не може примусити особу до виконання нею роботи, згоду на виконання якої вона не дає.

Таким чином, арбітражний керуючий Друзін Р.В. приймає участь у справі як суб'єкт підприємницької діяльності, який може отримати прибуток. Але при цьому необхідно відмітити, що суб'єкт підприємницької діяльності не завжди отримує прибуток від своєї діяльності.

Питання оплати арбітражних керуючих регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 4 статті 3-1 зазначеного Закону, арбітражний керуючий отримує винагороду в розмірі та порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно п. 12 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Однак, арбітражний керуючий Друзін Р.В. не приймав участі в якості розпорядника майна.

П. 12 ст. 3-1 вказаного закону передбачено, що оплата послуг та відшкодування витрат здійснюється в порядку, встановленому цим Законом за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів у результаті виробничої діяльності боржника.

Тобто, джерела оплати послуг та відшкодування витрат вибирається не самовільно на вибір ліквідатора чи суду, а в встановленому цим Законом порядку.

Щодо сплати коштів за рахунок кредиторів, такий порядок визначений п. 13 зазначеного Закону, згідно з яким оплата послуг та відшкодування витрат за рахунок кредиторів здійснюється, якщо кредитори створили фонд для цього.

Однак, кредиторами по цій справі такий фонд не створений.

При цьому необхідно відмітити, що створення такого фонду є правом кредиторів, а не обов'язком.

Тобто, використовуючи своє право на створювати зазначений фонд, кредитори законодавства не порушують, та, відповідно, не можуть нести будь-яку відповідальність за це.

Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності Друзін Р.В., надаючи згоду на участь у справі міг припускати, що він отримає дохід за рахунок майна боржника у разі виявлення такового, але як суб'єкт підприємницької діяльності ліквідатор Друзін Р.В. міг також припускати і те, що майно у боржника виявлене не буде, та комітет кредиторів не створить фонд для оплати його діяльності, тобто, що він за явою діяльність прибутку не отримає.

Тобто, підстав для оплати послуг та відшкодування витрат за рахунок кредиторів ліквідатору Друзіну Р.В. у даному випадку не існує.

Також необхідно відмітити, що кредитори не давали згоду на оплату діяльності ліквідатора. Більш того, кредитор ПАТ «Торговельно-енергетична компанія» «Ітера Україна» категорично заперечує щодо такої сплати.

Також необхідно відмітити, що ні кредитори ініціювали банкрутство боржника.

Тобто, банкрутство боржника відбувалось по незалежним від кредиторів обставинам.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повну ухвалу складено 24.07.2012 року.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 31, ч. 6 ст. 32, т. 32, п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити звіт і ліквідаційний баланс ліквідатора арбітражного керуючого Друзіна Р.В.

Банкрута - Спільне Українсько-російське підприємство "Інститут нових технологій" (95004, м. Сімферополь, пр. Перемоги 60, кв. № 161, ідентифікаційний код: 22324016) - ліквідувати, виключивши його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Єдиного державного реєстру).

Вимоги всіх кредиторів, які не задоволені у зв'язку з недостатністю майна, вважати погашеними.

Провадження по справі припинити.

Суддя В.І. Гайворонський