Рішення № 25381596, 03.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/4536-2012 03.07.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до 1) Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва

2) Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 191 870,79 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Іваненко І.П. (дов. № 93\2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.)

від відповідача - 1 Брюханова О.І. (дов. № 08/445 від 22.09.2011 р.)

від відповідача - 2 Колісниченко А.О. (дов. № 08-1698 від 29.03.2012 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03 липня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" Деснянського району міста Києва (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 191 870,79 грн., з яких 174 504,99 грн. основної заборгованості за договором № 1630413 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002 року, 11 790,79 грн. інфляційних втрат, 5 575,01 грн. 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг за договором № 1630413 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/4536-2012, слухання справи призначено на 27.04.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 24.04.2012 року від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості відповідача -2 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, оскільки, згідно з договором доручення від 01.02.2002 року зазначене підприємство взяло на себе зобов'язання отримувати послуги від позивача на постачання теплової енергії та перераховувати кошти за ці послуги.

У судовому засіданні 27.04.2012 року представник відповідача підтримав подане клопотання та надав пояснення по суті спору, в яких заперечив проти позову.

У судовому засіданні 27.04.2012 року представник позивача заперечив проти поданого клопотання, та надав пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Судом задоволено подане клопотання відповідача про залучення в якості відповідача -2 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року судом було залучено до участі у справі № 5011-69/4536-2012 в якості відповідача -2 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, розгляд справи було відкладено на 18.05.2012 року.

У судовому засіданні 18.05.2012 року було оголошено перерву у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року справу № 5011-69/4536-2012 передано для розгляду судді Дідиченко М.А., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року суддя Дідиченко М.А. прийняла справу № 5011-69/4536-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.07.2012 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року справу № 5011-69/4536-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/4536-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 03.07.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 03.07.2012 року заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача - 2 також заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кивенерго"(постачальник) та Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630413 (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 вищезазначеного Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4. та 5. додатку № 2 до Договору дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-6 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

У відповідності до пункту 9 додатку до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з пунктом 10 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача-1 за період з листопада 2009 року до січня 2012 року .

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за Договором, тоді як відповідач-1 свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково, у зв'язку з чим станом на 01.03.2012 року у останнього виникла заборгованість у розмірі 174 504,99 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача - 1 174 504,99 грн. основної заборгованості за договором № 1630413 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002 року, 11 790,79 грн. інфляційних втрат та 5 575,01 грн. 3% річних.

У ході судового розгляду справи № 5011-69/4536-2012 ухвалою від 27.04.2012 року суд залучив до участі у даній справі Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва в якості відповідача - 2, оскільки, згідно з договором доручення від 01.02.2002 року зазначене підприємство взяло на себе зобов'язання отримувати послуги від позивача на постачання теплової енергії та перераховувати кошти за ці послуги.

Відповідач - 1 проти заявлених позовних вимог заперечує, пояснюючи це тим, що зазначений позивачем борг відноситься до новоствореного підприємства -Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, у зв'язку з тим, що Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 433 від 29.12.2001 року була проведена передача на його баланс житлового і нежитлового фонду, що перебував на балансі Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" з 2002 року.

Окрім того, відповідач - 1 зазначає, що 01.02.2002 року між Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва було укладено договір доручення, згідно з яким з 01.02.2002 року споживачем послуг Публічного акціонерного товариства "Кивенерго" та платником за них є відповідач-2.

Відповідач-2 заперечив проти позову щодо нього та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що згідно з витягу з ЄДРПОУ Державне комунальне підприємство "Житлоремфонд" не перебуває в процесі припинення. Крім того, відповідач - 2 у своєму відзиві на позов зазначив, що договірні відносини між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва та Публічним акціонерним товариством "Кивенерго відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" 191 870,79 грн. підлягають задоволенню, а провадження у справі щодо Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва підлягає припиненню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача-1 не надходило, тоді як відповідач-1 у визначений договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630413 від 01.01.2002 року та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Таким чином, оскільки відповідач-2 не платив самостійно за теплову енергію, а також, приймаючи до уваги те, що згідно з умовами спірного Договору обов'язок щодо оплати за надану теплову енергію покладено на відповідача - 1, суд не приймає до уваги твердження відповідача - 1 про те, що платником послуг Публічного акціонерного товариства "Кивенерго" є відповідач-2.

Також суд зазначає, що відповідач - 1 посилається у відзиві на позовну заяву на договір доручення від 01.02.2002 року, тоді як до матеріалів справи відповідач-1 в обґрунтування своїх посилань надав копію договору доручення від 01.01.2004 року.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Державного комунального підприємство "Житлоремфонд" в частині стягнення 174 504,99 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач-1 в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" 174 504,99 грн. основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630413 від 01.01.2002 року та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 11 790,79 грн. інфляційних втрат та 5 575,01 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" трьох процентів річних на загальну суму 5 575,01 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" інфляційних нарахувань на загальну суму 11 790,79 грн. є обґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач - 2 не укладав з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" спірного Договору на постачання теплової енергії, а тому між ними відсутні будь-які матеріальні правовідносини

Окрім того, позивач не заявляє до відповідача - 2 жодних позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача - 1.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 174 504 (сто сімдесят чотири тисячі п'ятсот чотири) грн. 99 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 11 790 (десять тисяч триста сім) грн. 79 коп. інфляційних нарахувань, 5 575 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 01 коп. трьох відсотків річних та 3 837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 42 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання

повного тексту рішення 21.05.2012 року