Ухвала суду № 25368260, 20.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11593/09/4/0170

20.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

без участі сторін та їх представників

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 14.11.11 по справі № 2а-11593/09/4/0170

за позовом Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (вул. Кірова 22,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 року позовні вимоги Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволені частково.

Визнано протиправним і скасовано повідомленні - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0001711502/0 від 12.08.2009 року в частині визначення Державному підприємству "Керченський судноремонтний завод" (ідентифікаційний код 01124997) суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 7862, 49 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 7147,72 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 714, 77 грн.

В задоволені решти вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Ілюхіну Г.П., у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Дугаренко О.В.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причину неявки не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що позивач по справі є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, в якій задекларовано позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду у розмірі 53723 грн, залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду у розмірі 544426 грн; залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 703 грн.

Посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2009 року.

За наслідками перевірки складено акт від 30.07.2009 року № 1299/15-2/01124997.

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 Статті 7 , підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168), абзацу 2 пункту 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №2181), що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 29215,00 гри.; порушення підпункту 5.12.5 пункту 5.12 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (далі - Порядок №166) (не відображення результатів планової виїзної перевірки - акт від 22.05.2009 року №959/23-1/01124997 у частині зменшення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 52638,00 грн.).

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки (лист від 10.08.2009 року №12250, а.с. 156), відповідач зазначив про помилковість висновків за актом перевірки стосовно завищення податкового кредиту у сумі 29215,00 грн., зменшив суму встановленого перевіркою завищення податкового кредиту у цій частині до 3724,42 грн.

Згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 61264,90 грн., у тому числі: 55659,00 гри. - за основним платежем, 5565,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181.

Відповідачем встановлено, що до складу податкового кредиту у травні 2009 року позивач відніс суми податку за податковими накладними, виписаними постачальником більш ніж за 2 місяці, а саме: податкова накладна на суму ПДВ 5,00 грн., виписана у Листопаді 2008 року, податкова накладна на суму ПДВ 36,63 грн., виписана у січні 2009 року, податкова накладна на суму ПДВ 66,50 грн., виписана у лютому 2009 року, податкова накладна на суму ПДВ 3616.29 грн., виписана у лютому 2009 року.

Крім того, у висновках від 01.06.2009 року №14 на заперечення на акт перевірки від 22.05.2009 рику №959/23-1/0112499 встановлено завищення податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у періоди з березня 2008 року по грудень 2008 року через віднесення до його складу сум податку за податковими накладними, виписаними постачальниками у попередніх податкових періодах. Вказані висновки, за даними акту від 30.07.2009 року №1299/15-2/01124997, не буя о враховано у документах податкової звітності позивача, що призвело до завищення податкового кредиту у травні 2009 року (всього встановлено 14 таких випадків, загальна сума, зменшення податкового кредиту склала 4140,97 грн.).

Також, згідно, з актом від 30.07.2009 року №1299/15-2/01124997 позивач не врахував у податковій звітності висновків за актом перевірки від 22.05.2009 року №959/23- 1/0112499 про порушення позивачем правил оподаткування у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредит. за податковими накладними №49 від 27.12.2007 року від ТОВ «Надежда»на суму ПДВ 32010,10 грн. та №28 від 27.12.2007 року від ТОВ «Денис»на суму ПДВ 5893,39 грн. без належним чином оформлених актів на виконані роботи, що не підтверджує зв'язок таких робіт із господарською діяльністю (встановлено завищення суми податкового кредиту за грудень 2007 року на 37903,49 грн.) та висновків за вказаним вище актом щодо порушення правил оподаткування у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту сум податку за податковою накладною №10508-01 від 08.05.2008 року, виписаною ТОВ "УГМК-Крим" на суму ПДВ 10593,26 двічі у травні 2008 року м (зменшення податкового кредиту за даним епізодом відповідач не оскаржує).

Згідно із абзацами 1, 2підпункту7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обов'язок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

Необхідно врахувати положення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168, згідно із якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесеним сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано.

Під час розгляду справи позивачем не надано доказів на підтвердження дати отримання ним податкових накладних, вказаних в актах від 30.07.2009 року №1299/15-2/01124997 та від 22.05.2009 року №959/23-1/0112499 (реєстрів отриманих податкових накладних, тощо), за якими здійснено корегування сум податкового кредиту або на підтвердження дат списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), в наслідок чого не можливо встановити дату виникнення у позивача права на податковий кредит за вказаними податковими накладними.

Відповідачем встановлено, що податковий кредит позивача у жовтні 2008 року сформовано у тому числі на підставі податкової накладної, виписаної контрагентом з індивідуальним податковим номером 320856701111 у жовтні 2000 року на суму ПДВ 14, 67 грн.

Згідно із п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом.

Податкова накладна виписується у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, її оригінал надається покупцю на його вимогу.

При формуванні податкового кредиту необхідно врахувати строки, встановлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно зі якими заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже норми ст. 15 Закону № 2181 застосовуються до порядку визначення податкового кредиту, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів. в наслідок цього податкова накладна, отримана після закінчення термінів давності встановлених ст. 15 Закону №2181 не може бути використана для отримання податкового кредиту.

Таким чином цілком правомірне зменшення за результатами перевірки суми податкового кредиту з ПДВ на 14.67 грн.

Але слід зазначити, що зменшення за результатами перевірки суми податкового кредиту позивача, задекларованого за травень 2009 року на суму 7850, 72 грн, є безпідставним та таким, що не відповідає приписам законодавства.

До суми податкового зобов'язання, визначеного у спірному податковому повідомлення - рішенні, податковий орган включив 7147, 72 грн. (7850, 72 грн. - 703 грн.), оскільки 703 грн. включено позивачем до складу від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання у травні 2009 року, з урахуванням того, що прийняття рішення про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ законодавством, яке діяло на час виникнення спірних відносин не передбачалось, судом першої інстанції вірно зроблений висновок про те, що в цій частині податкове повідомлення - рішення № 0001711502/0 від 12.08.2009 року визнано протиправним та скасоване.

Позивачем оскаржується зменшення за результатами перевірки суми податкового кредитну з ПДВ на 37903, 49 грн.

У постанові Окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі № 2а-10827/09/4/0170 за позовом Державного підприємства "Керченський судоремонтний завод" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії, встановлено помилковість висновку за актом перевірки від 24.03.2008 року № 390/23-1/01124997 про завищення суми податкового кредиту у грудні 2007 року , сформованого за господарськими операціями з послуг по ремонту теплоходу "Сормовський 116" із ТОВ МП "Надежда" та ТОВ "Денис" та помилковість висновку про заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 37903, 49 грн, у грудні 2007 року.

У зв'язку з цим вказаною постановою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення 0 рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 28.03.2008 року № 0000562301/0 в частині визначення Державному підприємству "Керченський судноремонтний завод" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49274, 29 грн.. втому числі за основним платежем у сумі 37903, 24 грн. і за штрафними санкціями у сумі 11371,05 грн.

Постанова Окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року набула чинності.

Отже податковим органом за вказаним порушенням проведено донарахування суми податкового зобов'язання до сплати в бюджет, а відповідне рішення в подальшому визнано судом протиправним та скасовано.

Позивач у позові зазначає, податок на додану вартість у розмірі 37903, 49 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ МП "Надежда" та ТОВ "Денис" був повторно віднесений до складу податкового кредиту у травні 2008 року.

Тобто позивач намагався двічі скористатись правом на податковий кредит, що не передбачено чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення необхідно визнати протиправним та скасувати в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 7147, 72 грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.11 по справі № 2а-11593/09/4/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.11 по справі № 2а-11593/09/4/0170 залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта