ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" липня 2012 р. м. Київ К-11913/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
за участю секретаря Сватко А.О.
представника позивача Овчаренка В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009
у справі № 14/288
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»
до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2007 позов задоволено повністю. Визнано повністю нечинними податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 14.09.2007 №396/23-0/01597841/12501 про зменшення ТОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»бюджетного відшкодування по ПДВ за травень 2007 року на суму 5333 грн., від 17.09.2007 №398/23-0/01597841/12537 про зменшення ТОВ «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2007 року на 38813 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 постанову Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2007 скасовано та прийнято нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач представників у засідання суду касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку з питань відшкодування позивачу податку на додану вартість за травень 2007 року за наслідками якої складено акт від 31.08.2007 №76/23-0/01597841. Перевіркою підтверджено правомірність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у квітні 2007 року. Разом з тим, податковим органом зазначено про порушення позивачем пп7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з чим від'ємне значення ПДВ у сумі 119284 грн. має бути зменшено на суму 5333 грн., яка сплачена позивачем у квітні 2007 року постачальникам товарів, робіт, послуг по податкових накладних, виписаних у березні 2007 року та включених у реєстр за квітень 2007 року.
Аналогічно, податковим органом в акті перевірки з питань відшкодування позивачу податку на додану вартість за червень 2007 року від 10.09.2007 за №79/23-0/01597841 зазначено про те, що із вищезазначеної позивачем суми від'ємного значення ПДВ 216706 грн. підлягає виключенню сума 38813 грн., яка сплачена товариством у травні 2007 року постачальникам товарів, робіт, послуг по податкових накладних, виписаних у квітні 2007 року, включених у реєстр за травень 2007 року.
На підставі актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2007 №396/23-0/01597841/12501 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за травень 2007 року на суму 5333 грн. та від 17.09.2007 №398/23-0/01597841/12537 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2007 року на 38813 грн.
Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного
значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів
(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів
(послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування
включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).
На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI.
Форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а» підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, не можна визнати правомірним.
З огляду на викладене, судова колегія правильними висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для висновку про завищення позивачем визначених у деклараціях сум бюджетного відшкодування за травень та червень 2007 року та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Податковим органом не виявлено порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які б свідчили про недобросовісність платника (позивача у справі), так само як і не заперечується власне сам факт сплати позивачем своїм контрагентам відповідної суми ПДВ у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг) за наслідками виконання у попередніх податкових періодах операцій, за якими сформовано податковий кредит.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, ухвалив рішення відповідно до закону, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторний комплекс «Деренівська Купіль»задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2009 скасувати. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2007 залишити в силі.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 25366996, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-11913/09-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: