Ухвала суду № 25366847, 09.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2012 р. м. Київ К-21422/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008

у справі №22-а-24461/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коростенський шляхзалізобетон»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2008 ВАТ «Коростенський шляхзалізобетон»у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2008 скасовано, прийнято нову постанову якою позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області №№0000761702/0, 0000742301/0, 0000732301/0, від 25.06.2007 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №№0001322302/0, 0001312302/0 від 25.06.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт №41/23-01/05422929 від 11.06.2007.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000761702/0 від 25.06.2007 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 771,48 грн., з яких 257,16 грн. за основним платежем та 514,32 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення-рішення №0000742301/0 від 25.06.2007 про визначення податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення-рішення №0000732301/0 від 25.06.2007 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1366400 грн., з яких 683200 грн. за основним платежем та 683200 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001322302/0 від 25.06.2007 за порушення п.1 ст.1, п.1, 2 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»застосовано фінансову санкцію в сумі 800 грн.;

рішенням про застосування штрафних (фінансових)санкцій №0001312302/0 від 25.06.2007 за порушення п.3.1, п.2.8, п.7.41, п.5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 застосовано фінансову санкцію в сумі 9405,34 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, обґрунтовував свої доводи тим, що висновки акта перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Зокрема правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001312302/0 від 25.06.2007 в сумі 9405,34 грн. обумовлене висновками відповідача про порушення п.3.1, п.2.8, п.7.41, п.5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004, оскільки за позицією контролюючого органу надані позивачем до звітів про використання коштів виданих під звіт товарні чеки не є належними первинними документами, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів. На думку відповідача таким первинним документом є виключно касовий чек, так як особа (продавець) яким здійснено реалізацію товару позивачу не підпадає під дію ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»і застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій. Однак, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, недотримання продавцем вимог закону щодо застосування реєстратора розрахункових операцій, не може бути підставою для покладення відповідальності на позивача, за наявності у нього іншого розрахункового документу (товарного чеку), який в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»є первинним документом що підтверджує проведення розрахунку.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до ч.1 ст.3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Торговельною діяльністю у розумінні цього Закону є роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів слід розуміти, зокрема: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування.

При цьому згідно з частиною 12 цього Закону не потребує патентування діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

За підтвердження надання позивачем у періоді з 01.01.2005 по 31.05.2006 в робочій їдальні, яка розташована на території підприємства, послуг платного харчування виключно працівникам підприємства, згідно наказу №58 від 31.12.2004, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про помилковість доводів відповідача щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій за здійснення позивачем готівкових розрахунків протягом 5 місяців без придбання торгового патенту.

Слід погодитись і з висновками суду апеляційної інстанції, що підставою для прийняття керівником податкового органу податкових повідомлень є акт перевірки у якому фіксуються порушення чинного законодавства допущені платником, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ЛПА України від 10.08.2005 №327. Не встановлення в акті перевірки порушення позивачем вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», виключає підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000742301/0 від 25.06.2007 та визначення податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000732301/0 від 25.06.2007 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток, то судом апеляційної інстанції встановлено, що не заперечується відповідачем, допущення арифметичної помилки при розрахунку об'єкта оподаткування, висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу, завищення валових витрат та заниження податку на прибуток за період з 01.01.2005 по 31.12.2006 документально не підтверджено, що є підставою для його скасування.

Як передбачено п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно пп.6.3.1 цієї статті податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

При цьому згідно пп.6.3.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що застосування позивачем податкової соціальної пільги до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати фізичним особам, які перебували з ним у трудових відносинах, на підставі поданих ними заяв, є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для його скасування з наведених в ній мотивів. Судом апеляційної інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та надано їм правову оцінку, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень засновані на правильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко