Ухвала суду № 25366536, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К/9991/89031/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «Бумеранг»на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Бумеранг»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, за участю прокуратури Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0006432301/0/2360 від 19 липня 2010 року, № 0006432301/1/3242 від 29 вересня 2010 року, №0006432301/2/4411 від 23 грудня 2010 року, № 0006432301/1/357 від 22 лютого 2011 року. В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 09.06.2010 року по 07.07.2010 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планова виїзна перевірка ПП «Бумеранг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт № 3572/23-209/32860683 від 09.07.2010 року (далі -Акт), в якому зафіксовано порушення позивачем: пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в сумі 1839638 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 116424 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 207051 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 147777 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1368386 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення № 0006432301/0/2360 від 19.07.2010 року про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж -1839638 грн. та штрафні санкції -1425986,90 грн.

Позивач скористався правом оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Кременчуцької ОДПІ відповідно до вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатам розгляду первинної скарги позивача Кременчуцька ОДПІ прийняла рішення від 23.09.2010 року № 37413/10/25-010, про залишена скарги без задоволення, а спірного рішення без змін. 29.09.2010 року Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006432301/1/3242 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж -1839638 грн. та штрафні санкції -1425986,90 грн.

Рішенням ДПА у Полтавській області від 09.12.2010 року № 3243/10/25-016 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарг без задоволення. 23.12.2010 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006432301/2/4411 від про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж -1839638 грн. та штрафні санкції -1425986,90 грн.

Рішенням ДПА України від 14.02.2011 року № 2923/6/25-0115, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. 22.02.2011 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006432301/3/357 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж -1839638 грн. та штрафні санкції -1425986,90 грн.

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 19.02.2010 року від 10 лютого 2010 року, укладений між ПП «Бумеранг»та ТОВ «Світлодніпровське», договір поставки № 165/ПВІД 25 червня 2009 року між ПП «Бумеранг»та ТОВ «ПІК», договір поставки № 046/Н від 03 лютого 2009 року, укладений між ПП «Бумеранг»та ТОВ «Рондо Трейд», договір поставки №045/Н від 02.02.2009 року, укладений між ПП «Бумеранг»та ПП «БізнесАвтоАльянс», договір поставки № 049/Н від 08 квітня 2009 року, укладений між ПП «Бумеранг»та ТОВ «Торгоптсервіс»суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що договори поставки позивача з ПП «БізнесАвтоАльянс», ТОВ «Світлодніпровське», ТОВ «Торгоптсервіс», ТОВ «Рондо Трейд», ТОВ «ПІК»були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Посилання відповідача на те, що ПП «БізнесАвтоАльянс», ТОВ «Світлодніпровське», ТОВ «Торгоптсервіс», ТОВ «Рондо Трейд», ТОВ «ПІК»не мають найманих працівників, не звітуються до податкових органів, не є підтвердженням нікчемності укладених ним угод, оскільки товариство могло використовувати залучені трудові ресурси, а роботи за дорученням позивача (замовника) виконувалися із застосуванням його матеріалів, що передбачалося у договорах підряду.

Незнаходження ПП «БізнесАвтоАльянс», ТОВ «Світлодніпровське», ТОВ «Торгоптсервіс», ТОВ «Рондо Трейд», ТОВ «ПІК»за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

Згідно пп. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі -Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Згідно п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР про ПДВ господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1. цього закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім цього, згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пп. 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, внесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції у позивача маються всі відповідні виписки з банку щодо перерахування коштів ПП «БізнесАвтоАльянс», ТОВ «Світлодніпровське», ТОВ «Торгоптсервіс», ТОВ «Рондо Трейд», ТОВ «ПІК»за придбаний товар.

Колегія суддів касаційної інстанцій вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУДК у Полтавській області здійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу ПП «Бумеранг»шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача, оскільки до суду не надано доказів того, що ГУДК у Полтавській області відмовляється від виконання рішення суду, а тому дані позовні вимоги заявлені передчасно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскільки постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року прийнята з порушенням наведених норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана невірно.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Бумеранг» - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року - скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року -залишити в силі

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров